Постанова від 09.11.2010 по справі 2а-23272/10/0570

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 р. справа № 2а-23272/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: < година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретарі Тютюнник М.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідачів - Леонідова Н.В., Твердохлібової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000031720/0, № 0000011720/0, № 0000021720 від 18.01.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000031720/0, № 0000011720/0, № 0000021720 від 18.01.2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач зареєстрований як підприємець згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія ВО2 № 974585 від 01.03.2007 року та перебуває на обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя, як платник податків. 28.12.2009 відповідачем проведена позапланова документальна перевірка, щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 за період з 03.03.2007 року по 30.11.2009 року за результатами якої складено акт № 3136/17-2/2092011258. Перевіркою встановлені порушення вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» № 727/98, а саме: перевищено граничний розмір виручки від реалізації продукції - 500 тисяч гривень в другому кварталі 2009 року, не надання до інспекції заяви про перехід на загальну систему оподаткування з 3 кварталу 2009 року, неправомірне знаходження на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у період з 01.07.2009 року по 30.11.2009 року. Зазначені висновки були зроблені відповідачем виключно за даними книги обліку доходів та витрат Ф. 10, без перевірки первинних документів підприємницької діяльності підприємця. Опис первинних документів, яка додана як додаток до акту перевірки позивачем не підписувалась. Отже, відсутні документи, що підтверджують суми, які відображені в акті перевірки. Крім того, за спірний період позивачем до податкового органу надавалися звіти, в яких зазначався обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році. Згідно даних цих звітів, позивач не перевищив граничний розмір виручки в другому кварталі 2009 року. За наслідками перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.01.2010 року про донарахування: податку з доходів фізичних осіб № 0000031720/0 в сумі 4026,46 грн.; податку на додану вартість та штрафу № 0000011720/0 усього 35975,00 грн.; про нарахування штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 0000021720 у сумі 730170,00 грн. Позивач не погоджується з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконними та просить визнати їх недійсними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої заявлені вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Вважають, що при прийнятті спірних рішень, відповідач діяв в межах повноважень наданих йому законом та у спосіб передбачений законом. Крім того, в судовому засіданні представники відповідача надали пояснення аналогічні викладені в письмовому запереченні. Вважають, що дані книги обліку доходів та витрат Ф.№ 10 № 125/17-1, що зазначені в акті перевірки, доводять факт порушення відповідачем граничного розміру виручки в другому кварталі 2009 року. Цей факт також підтверджується даними первинних документів, що перелічені в додатку до акту перевірки № 2. Перевищення граничного розміру виручки фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 також підтверджуються даними з державного реєстру фізичних осіб ДПА України. Посилаючись на зазначені обставини представники відповідача просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Так, на підставі наказу від 21.12.2009 року № 2669 в.о. начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя О.В. Зеленського, та направлень на перевірку № 2447 від 21.12.2009 року № 2467 від 23.12.2009 року, № 322, 324 від 09.04.2010 року, відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) фізичної особи підприємця ОСОБА_4 за період з 03.03. 2007 року по 30.11.2009 року.

Перевіркою встановлено:

- порушення позивачем статті 1,4,5, Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» - перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) понад 500,00 грн. за 2 квартал 2009 року, не надання до інспекції заяви про перехід на загальну систему оподаткування з 3 кварталу 2009 року, неправомірне перебування на спрощеній системі оподаткування , обліку та звітності у періоді з 01.07.2009 року по 30.11.2009 року;

- абз. а п. 19.1 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» - ведення податкового обліку за період з 19.05.2009 року по 30.11.2009 року не за формою встановленою Наказом ДПАУ від 16 жовтня 2003 року № 490 «Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2003 року, що призвело до заниження валового доходу за 2009 рік у розмірі 321567,07 грн. без податку на додану вартість.

- розділу VI ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та п. 13 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої Наказом ДПА України від 21.04.1993 р. № 12 зареєстрованої в Мінюсті України від 09.06.1993 р № 64 - заниження сукупного оподатковуваного доходу за 2009 рік у розмірі 26843,07 грн.

- п.п. 2.3.1 п. 2.2 ст. 2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 7.7.1, п. 7.8 ст. 7, п. 9.4, п. 9.5, п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено - заниження чистої суми податкових зобов'язань з липня 2009 року по листопад 2009 рік у сумі 24339,00 грн., в т.ч. за липень 2009 року у сумі 6284, 00 грн. за серпень 2009 року у сумі 6154,20 грн., за вересень 2009 у сумі 3900,80 грн., жовтень 2009 року у сумі 8000 грн., листопад 2009 року 0 грн.

- п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з надання сурвейерських послуг за період з 01.07.2009 року по 30.11.2009 року в сумі 146034 з ПДВ;

- п. 4 ст. 14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 р. (із змінами і доповненнями), п. 4.1.4 «б» п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., п. 19.1 «в» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз. 5 п. 6 ст. 128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 року в частині ненадання декларації про доходи за 2 квартал 2009 року, 3 квартал 2009 року та по 30.11.2009 року.

На підставі акту перевірки позивачу за порушення п.п. 2.3.1 п. 2.2 ст. 2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 7.7.1, п. 7.8 ст. 7, п. 9.4, п. 9.5, п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим повідомленням-рішенням № 0000011720/0 від 18 січня 2010 року донараховано податку на додану вартість у сумі 24339,00 грн. та штрафу 11636,22 грн., загальна сума складає 35975,22 грн.

На підставі акту перевірки позивачу, за порушення розділу VI ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та п. 13 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої Наказом ДПА України від 21.04.1993 р. № 12 зареєстрованої в Мінюсті України від 09.06.1993 р № 64, податковим повідомленням-рішенням № 0000031720/0 від 18 січня 2010 року донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 4026,46 грн.

На підставі акту перевірки до позивача за порушення п. 1ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» податковим повідомленням-рішенням № 0000021720 від 18 січня 2010 року застосовано штраф у розмірі 730 170 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (далі за текстом - Закон) органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Суд приходить до висновку, що Жовтнева МДПІ м. Маріуполя при прийнятті оспорюваних рішень діяла поза межами вимог закону та не у спосіб передбачений законом, з огляду на таке.

Приймаючи зазначені рішення, відповідач виходив з того, що у перевіряємий період (з 03.03 2007 р по 30.11.2009 р) позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку, перевищив граничний розмір обсягів виручки у 2 кварталі 2009 року та не перейшов на загальну систему оподаткування.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»№ 727/98 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн.

Висновки, щодо порушення позивачем п. 1 ст. 1 вказаного Указу, відповідачем були зроблені, на підставі підрахування даних книги обліку доходів Ф. № 10, документів, що зазначені в додатку № 2 до акту перевірки, відомостей бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів.

Суд не може дати відповідну оцінку висновкам відповідача за даними книги обліку доходів Ф.№ 10, оскільки вона була втрачена позивачем, про що свідчить довідка Жовтневого РВ МГУ ГУМВС України про те, що ОСОБА_4 звертався до районного відділу по факту втрати документів (книги обліку доходів Ф.№. 10).

Посилання відповідача, на документи, що перелічені в опису (додаток до акту перевірки № 2), також не приймаються судом до уваги, оскільки позивач зазначений опис не підписував. Розміри сум, визначені цими документами мають певні розбіжності із даними книги обліку доходів Ф.№ 10, які відображені в акті перевірки. В цьому переліку також відсутні документи, які б підтверджували надходження грошових коштів до підприємця.

Слід зазначити, що позивачем до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя надавалися звіти в яких він зазначав обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році. Зазначені звіти приймалися відповідачем без заперечень. Дані цих звітів свідчать про відсутність перевищення позивачем граничного розміру обсягів виручки у 2 кварталі 2009 року.

Крім того, відповідно до довідки від 30.08.2010 року за вих. № МР5-21/37, наданої філіалом ПУМБ м. Маріуполя, оборот грошових коштів по рахунку ФОП ОСОБА_4 за період з 27.05.2009 року по 30.11.2009 року складає 87810 грн., що також підтверджує відсутність перевищення позивачем граничного розміру обсягів виручки у 2 кварталі 2009 році.

Що стосується відомостей бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України, на які посилається відповідач, суд не приймає їх до уваги, з огляду на таке.

Як вбачається з даних реєстру, до позивача

у першому кварталі 2009 року надходили такі суми:

- від ТОВ «АПП «Львівське» - 181,20 грн.;

- від ТОВ «Ольга-1» - 13405,07 грн.;

- від ПП «Інстал» - 160700,00 грн.;

- від ТОВ «Марінорд» - 100150,00 грн.

У другому кварталі 2009 року надходили такі суми:

- від ТОВ «Ольга-1» - 40319,00 грн.;

- від ПП «Інстал» - 292000,00 грн.;

- від ТОВ «Марінорд» - 58000,00 грн.

У третьому кварталі 2009 року надходили такі суми:

- від ТОВ «Ольга-1» - 42580,00 грн.;

- від ТОВ «Марінорд» - 47504,00 грн.

У четвертому кварталі 2009 року надхдодили:

- від ТОВ «АПП «Львівське» - 134,31 грн.

- від ТОВ «Марінорд» - 40000,00 грн.

Згідно приписів «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Національного банку від 19.02.2001 року № 72, сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їх каси та через каси установ банків не повинна перевищувати 3 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку (п. 2.3 зазначеного положення).

З відомостей бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України вбачається, що більшість сум зазначених у реєстрі, перевищують 3 тис. грн., а отже операції, щодо перерахування зазначених коштів мали проводитися в безготівковій формі.

Проте, а ні з даних книги обліку доходів та витрат Ф. № 10, що відображені в акті перевірки, а ні з даних банку, щодо обороту грошових коштів по рахунку позивача, ні вбачається надходження зазначених сум на рахунок ФОП - ОСОБА_4

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що факт перевищення позивачем граничного розміру обсягів виручки у 2 кварталі 2009 року є недоведений відповідачем, а отже, неправомірним є і донарахування підприємцю податку на додану вартість та штрафу податковим повідомленням-рішенням № 0000011720/0 від 18 січня 2010 року на суму 35975,22 грн., податку з доходів фізичних осіб податковим повідомленням-рішенням № 0000031720/0 від 18 січня 2010 року.

Прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000021720 від 18 січня 2010 року (нарахування штрафу за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») також знаходиться в правовій залежності від наявності факту порушення щодо перевищення позивачем граничного розміру обсягів виручки.

Так, відповідно до п. 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

П. 3 ст. 6 Указу Президента України № 727/98 наголошує, що суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платника єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

З огляду на це, та оскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи відповідача, щодо завищення позивачем розміру обсягів виручки, суд вважає, що податкове-повідомлення рішення № 0000021720 від 18.01.2010 року про застосування штрафних санкцій за порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», необґрунтовано прийняте податковим органом.

Крім того, суд зазначає, що за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не може бути застосована штрафна санкція шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III, податкове повідомлення-рішення може бути прийнято лише щодо податкових зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових) платежів, перелік яких визначений Законом України "Про систему оподаткування", а також зі сплати штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України на корись позивача присуджуються судові витрати відповідно до задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000031720/0, № 0000011720/0, № 0000021720 від 18.01.2010 року - задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної податкової інспекції м. Маріуполя № 0000031720/0 від 18.01.2010 року про донарахування податку на доходи фізичної особи - суб'єкту підприємницької діяльності у сумі 4026,00 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної податкової інспекції м. Маріуполя № 0000011720/0 від 18.01.2010 року на суму 35975,22 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтенвої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 0000021820 від 18.01.2010 року на суму 730170,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Постанова ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 9 листопада 2010 року.

Повний текст постанови складений 14 листопада 2010 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

< Список >

Суддя Галатіна О.О.

Попередній документ
12330049
Наступний документ
12330051
Інформація про рішення:
№ рішення: 12330050
№ справи: 2а-23272/10/0570
Дата рішення: 09.11.2010
Дата публікації: 23.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: