Справа № 761/6334/20
Провадження № 2/761/501/2024
(заочне)
14 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Макаренко І.О.
при секретарі Клюс В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Васильківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на:квартиру АДРЕСА_1 ; гаражний бокс № НОМЕР_1 , розташований в АДРЕСА_2 ; житловий будинок АДРЕСА_3 .
Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_2 , яким за життя було складено заповіт, посвідчений 28 квітня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондаруком О. П. та зареєстровано в реєстрі за №280, згідно якого останній на випадок своєї смерті зробив розпорядження, що все його майно, що буде йому належати на день його смерті де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що він матиме право за законом заповів ОСОБА_1 .
Вказує, що 15 грудня 2015 він звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича із заявою про прийняття спадщини, проте, нотаріус постановою №154 від 05.12.2019 відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку із відсутністю у спадкоємця документів, що підтверджують право власності на успадковане ним майно.
Також, зазначає, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15.08.2018 у справі № 759/12385/18 встановлено факт смерті його батька ОСОБА_3 , спадщину після якого він прийняв, оскільки на момент відкриття спадщини проживав разом з ним за адресою АДРЕСА_4 .
Ухвалою Шевченківського районного суду в м. Києві від 02 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк п'ять днів з дня отримання ним копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
Ухвалою Шевченківського районного суду в м. Києві від 12 жовтня 2020 року позовну заяву повернено позивачеві.
23.11.2020 надійшла апеляційна скарга на ухвалу Шевченківського районного суду в м. Києві від 12.10.2020 року.
12.01.2021 ухвалою Київського апеляційного суду поновлено представнику позивача строк на оскарження ухвали та відкрито апеляційне провадження.
13.01.2021 ухвалою Київського апеляційного суду призначено справу до розгляду.
28.01.2021 постановою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу Шевченківського районного суду в м. Києві від 12.10.2020 та цивільну справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Шевченківського районного суду в м. Києві від 08 липня 2021 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду в м. Києві від 27 серпня 2021 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича належним чином засвідчену копію спадкової справи, відкритої після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Представник відповідача Київської міської ради подав відзив на позовну заяву, в якому просив ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.
Відповідач Великобугаївська сільська рада відзиву не направляла.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович пояснення щодо позову або відзиву не подавав.
Листом №38-01-16 від 14 липня 2023 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кара Олександра Олександрівна, що діє на підставі наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Ковальчука С. П. №121/6 від 26 січня 2023 року на виконання вимог ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2021 року направила до суду належним чином засвідчену копію спадкової справи, відкритої після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою від 16 липня 2024 року було залучено до участі у справі правонаступника відповідача Великобугаївської сільської ради - Васильківську міську раду.
02 жовтня 2024 року судом проведено підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, від представника позивача надійшла заява, в якій він підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та слухати справу у відсутності сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явилися, про час, місце та дату слухання справи повідомлялися належним чином, причини своєї неявки в судове засідання не повідомили, про час, місце та дату слухання справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, представника позивача, відповідачів та третьої особи, на підставі наявних в справі доказів.
Оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу заочно на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд, ухвалюючи рішення, звертає увагу на наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18 грудня 2015 року Серія НОМЕР_2 .
11 лютого 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком Сергієм Павловичем заведено спадкову справу номер у Спадковому реєстрі: 58567013 за заявою ОСОБА_1 , як спадкоємця за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондаруком О. П. 28 квітня 2015 року в м. Києві, за номером у спадковому реєстрі 57397080, спадкоємцем за яким є позивач, а заповідачем зазначено ОСОБА_2 . Заповіт охоплює все майно, що належить заповідачеві.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після ОСОБА_2 , в тому числі, передбачених ст. 1241 ЦК України, немає.
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме:
3/4 (три четвертих) частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , з яких:
1/2 (одна друга) частка квартири, зареєстрована за заповідачем на праві приватної спільної часткової власності на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.06.2014, що підтверджується записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 7077140 від 12.09.2014,
1/4 (одна четверта) частка квартири, зареєстрована за заповідачем на праві приватної спільної часткової власності на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1-2855, виданий 07.10.2014 Васильківською районною державною нотаріальною конторою Київської області, що підтверджується записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 4803280 від 26.02.2014;
гаражний бокс, розташований на території Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_6 , який належить заповідачу на праві приватної власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13.11.2014 у справі №759/12841/14-ц та ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2015 у справі №759/12841/14-ц.
Постановою №154 від 05 грудня 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павловичвідмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_2 , у зв'язку із відсутністю у спадкоємця документів, що підтверджують право власності на успадковане ним майно
Окрім того, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року у справі №759/12385/18 встановлено факт смерті батька позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , який помер у лютому 2015 року у місці Дебальцево Донецької області.
29.08.2018 Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серія НОМЕР_3 .
Після смерті батька позивача ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме: 1/4 (одна четверта) частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить на праві приватної спільної часткової власності останньому, як спадщина, прийнята після померлої матері ОСОБА_4 , що підтверджується дублікатом свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1-2855, виданий 07.10.2014 Васильківською районною державною нотаріальною конторою Київської області.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Позивач прийняв спадщину після батька, оскільки на момент відкриття спадщини проживав разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується паспортом позивача серія НОМЕР_4 виданим Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві 04.04.2003 та рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15.08.2018 у справі №759/12385/18.
Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після ОСОБА_3 , в тому числі, передбачених ст. 1241 ЦК України, немає.
Окрім того, як вбачається з дублікату свідоцтва про право на спадщину, виданого 26.02.2014 державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області Смоліною І. В., зареєстрованого в реєстрі за №1-2855, дід позивача ОСОБА_2 , як чоловік, та батько позивача ОСОБА_3 , як син, прийняли спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 .
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 зареєстрований на праві приватної власності житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину, 397, виданого 01.11.2006 Київським облдержнотархівом, що підтверджується записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №4803280 від 26.02.2014.
Таким чином, діду позивача ОСОБА_2 та батьку позивача ОСОБА_3 належить по 1/2 (одній другій) частці житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , які вони прийняли у спадщину після померлої ОСОБА_4 і після смерті яких у спадщину прийняв позивач.
За таких обставин, позивач отримав право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого діда ОСОБА_2 на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та право власності на 1/2 (одну другу) частку цього житлового будинку в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_3 .
З огляду на наведені обставини та постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивач має обґрунтовані труднощі в позасудовому оформленні своїх спадкових прав.
Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Стаття 1223 ЦК України встановлює, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частина 1 ст. 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 № 227/3750/19).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.11.2022 №332/2880/18 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).
Таким чином, оскільки позивач прийняв спадщину за заповітом після діда ОСОБА_2 та спадщину за законом після батька ОСОБА_3 , з яким разом проживав на момент відкриття спадщини, зважаючи на відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в тому числі, передбачених ст. 1241 ЦК України, а також перешкоди в оформленні спадщини у нотаріальному порядку, то наявні підстави для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.
Обраний спосіб захисту відповідає чинному законодавству, є ефективним та належним у даних правовідносинах, що підтверджується наведеною в рішенні практикою Верховного Суду, яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України повинна бути врахована при виборі і застосуванні норм права судом.
Враховуючи, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє позивача, як спадкоємця, права на спадщину, право позивача підлягає захисту в суді, оскільки відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на спадкове нерухоме майно на його ім'я.
Окрім того, позивач заявляє вимогу про визнання права власності на земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до наявного в матеріалах спадкової справи листа Великобугаївської сільської радиВасильківського району Київської області №236/02-12 від 04.07.2016, домоволодіння в АДРЕСА_3 обліковувалось за ОСОБА_4 . Відповідно до розділу ІІІ «Земля в особистому користуванні об'єкта» - обліковувалась земельна ділянка площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Таким чином, враховуючи відсутність доказів, що підтверджують право власності на земельну ділянку, а з відповіді Великобугаївської сільської радивбачається, що земельна ділянка перебувала на праві користування у ОСОБА_4 , позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання права користування за позивачем на зазначену земельну ділянку.
Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Даючи оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що позивачем доведено його право на спадкування після померлого діда ОСОБА_2 та після померлого батька ОСОБА_3 , суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 317, 328, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1233, 1261, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 280, 279, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, Васильківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 на:
-3/4 (три четвертих) частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ,
-гаражний бокс, розташований на території Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «СОКІЛ» за адресою: АДРЕСА_2 , № НОМЕР_1 ,
-1/2 (одну другу) частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , право власності в порядку спадкування за законом після померлого в лютому 2015 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 на:
-1/4 (одну четверту) частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ,
-1/2 (одну другу) частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , в порядку спадкування право користування земельною ділянкою площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 26.11.2024.
Суддя: