Україна
12 листопада 2010 р. справа № 2а-23354/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кірієнка В.О.
при секретарі Ломиног А.М.
за участю:
позивача: не з'явився
представника позивача: не з'явився
представника відповідача: Смольнякової А.І.
розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Амвросіївської митниці, Східної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про визначення податкового зобов'язання із сплати мита на товари згідно податкового повідомлення від 06.04.2010 № 18 на суму 844,32 грн., про визначення податкового зобов'язання із тимчасової цільової надбавки до ставок ввізного мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 19 на суму 133,58 грн., про визначення податкового зобов'язання із антидемпінгового мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 20 на суму 1733,22 грн., про визначення податкового зобов'язання із тимчасової цільової надбавки до ставок ввізного мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 21 на суму 3162,84 грн., -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Амвросіївської митниці, Східної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про визначення податкового зобов'язання із сплати мита на товари згідно податкового повідомлення від 06.04.2010 № 18 на суму 844,32 грн., про визначення податкового зобов'язання із тимчасової цільової надбавки до ставок ввізного мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 19 на суму 133,58 грн., про визначення податкового зобов'язання із антидемпінгового мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 20 на суму 1733,22 грн., про визначення податкового зобов'язання із тимчасової цільової надбавки до ставок ввізного мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 21 на суму 3162,84 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 19.03.2010 року митним органом була проведена камеральна перевірка стану дотримання вимог законодавства під час митного оформлення товарів за ВМД № 70103005/9/300004 від 16.07.2009 року, в результаті якої складено акт № к/0004/0/701000000/0000000643, згідно якого зроблено висновок про невірне визначення вартості товарів. Ні підставі акту перевірки виставлені податкові повідомлення, а саме: № 18 від 06.04.2010 року за мито на товари, що ввозяться на територію України громадянами на загальну на суму 844,32 грн. (основний платіж 804,11 грн. та штрафні санкції 40,21 грн.), № 19 від 06.04.2010 року за тимчасову цільову надбавку до ставок ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України громадянами на загальну суму 133,58 грн. (основний платіж 116,58 грн. та штрафні санкції 17,00 грн.), № 20 від 06.04.2010 року за антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України громадянами на загальну суму 1773,22 грн. (основний платіж 1688,78 грн. та штрафні санкції 84,44 грн.), № 21 від 06.04.2010 року за податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України громадянами на загальну суму 3162,84 грн. (основний платіж 3012,23 грн. та штрафні санкції 150,61 грн.).
Обґрунтовуючи висновок щодо неправильності визначення вартості товарів митний орган посилається на лист Держмитслужби від 10.04.2009 року « 11/3-10.16/3380-ЕП.
Позивач вважає, що зазначені рішення є протиправними та підлягають скасуванню у зв'язку з тим, що оформлення товарів за вантажно митними деклараціями була визначена у відповідності до вимог законодавства, тому відсутні правові підстави для визначення податкових зобов'язань з ввізного мита, антидемпінгового мита, тимчасової цільової надбавки до ставок ввізного мита. Податку на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, у вимогах позовної заяви просили суд розглянути справу за їх відсутністю.
Під час розгляду справи суд прийшов до висновку про необхідність залучення другого відповідача - Східної митниці, у зв'язку із тим, що згідно наказу Державної митної служби від 28.05.2010 року № 548 «Про оптимізацію структури митних органів» (а.с.43) Амвросіївська митниця припиняється шляхом приєднання до Східної митниці, та згідно п.2.5 даного наказу Східну митницю визначено правонаступником Амвросіївської митниці.
Представник Східної митниці у судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що вважає дії Амвросіївської митниці обґрунтованими, а рішення про визначення митної вартості прийнятим в межах повноважень та на підставі діючого законодавства. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Статтею 11 Митного кодексу України на митні органи України покладено завдання здійснення захисту економічних інтересів України, контролю за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення товарів, що імпортуються в Україну.
Згідно ст. 4 Митного Кодексу України, митне регулювання здійснюється на основі принципів:
1) виключної юрисдикції України на її митній території;
2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;
3) законності;
4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;
5) системності;
6) ефективності;
7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;
8) гласності та прозорості.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 Митного кодексу України (МК) однією із форм митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів, що пере міщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірнос ті, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Згідно зі ст. 69 МК України незалежно від закінчення операцій ми тного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів ми тний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважа ти, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного до говору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійс нюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.
Отже, відповідно до ст.ст. 41, 69 МК України та на підставі наказу Амвросіївської митниці від 02.03.2010 № 89 «Про проведення камеральних пе ревірок», Амвросієвською митницею проведено камеральну пе ревірку дотримання вимог митного законодавства при митному оформленні ВМД № 701030005/9/300004 від 16.07.2009 року (а.с.68) платником податків ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт (а.с.17) № НОМЕР_1, виданий 01.12.2003 р. Пить-Яхским МВВС Ханти-Мансийського Автономного округу Тюменської обла сті, РФ), адреса в Україні: АДРЕСА_1
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.98 № 339 затверджений «Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості», який визначає, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 Митного кодексу України, зокрема, шляхом:
1. Перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з «Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 (далі-Порядок).
2. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:
- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Отже, митними органами при ознайомленні із наданими документами було встановлено, що при оформленні вищезазначеної ВМД до митної вартості не було включено вартість перевезення, яка вказана в залізничній накладній АА408889, у сумі 5 413,20 руб. РФ, що дорівнює 1 288,99грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 267 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фа ктично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України (п.5) та витрати на страхування (п.7).
Враховуючи ст. 249 МК України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей на рахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих то варів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних до кументів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наяв ними товарами. Саме таким документом є Описи домашніх речей (а.с.72) із зазна ченням найменування, кількості та вартості домашніх речей.
В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що зазначений до кумент був належним чином оформлений, прямував разом з вантажем та містив необхідну інформацію, за якою можна було ідентифікувати наявний товар. Вар тість домашніх речей, заявлена у Описах, становить 14727,72 грн. (61 850 рублів РФ).
Отже, перевіркою встановлено, що під час контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою митного органу не були врахо вані вимоги ст. 249 МК України в частині включення до митної вартості товарів вартості їх перевезення до кордону України і в частині того, що митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон Укра їни, для цілей нарахування податків і зборів, визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифі кувати з наявними товарами. В даному випадку таким документом явився опис домашніх речей із зазначенням їх найменування, кількості та вартості.
Пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які пере міщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її під твердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (далі - Порядок № 1766), передбачено, що для підтвер дження заявленої декларантом митної вартості можуть подаватися, у тому числі, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повнова ження згідно із законодавством.
Листом Держмитслужби України від 10.04.09 № 11/3-10.16/3380-ЕП наголошено, що висновки спеціалізованих експертних організацій, у тому числі Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків ("Держзовнішінформ") та "Укрпромзовнішекспертиза", но сять виключно інформаційний характер і не можуть бути визначальними при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що декларуються митним органам.
Відповідно до п. 8 розділу 2 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого на казом Держмитслужби України від 24.06.09 № 602 (зареєстровано в Мініс терстві юстиції України 21 липня 2009 р. за № 669/16685) митний орган ви значає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із зако нодавством з оформленням рішення про визначення митної вартості товарів за формою та у порядку, встановленими наказом Державної митної служби України від 29.05.2009 № 506 «Про затвердження форми рішення про визна чення митної вартості товарів, Порядку його заповнення та Класифікатора додаткових складових до ціни договору», зареєстрованим у Міністерстві юс тиції України 18.06.2009 за № 534/16550, в тому числі і у випадку, якщо у поданих декларантом документах відсутні необхідні відомості та/або за під сумками здійснення контролю виявлені неточності у відомостях, що містять ся у поданих документах та/або виникають сумніви стосовно їх достовірнос ті, а також наявні умови, що унеможливлюють використання декларантом обраного методу визначення митної вартості.
Відповідно до п.7 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженою постановою КМУ від 09.04.08 № 339 у разі, коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю митного оформлення та пропуску через митний кордон Укра їни виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою.
Така форма та порядок заповнення рішення регламентуються Поряд ком заповнення рішення про визначення митної вартості товарів, затвердже ним наказом Держмитслужби України від 29.05.09 № 506.
Відповідно до п. 1.4 цього Порядку у разі здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, мит ного оформлення та пропуску через митний кордон України шляхом прове дення камеральних перевірок, вищезазначене рішення є додатком до акта відповідної перевірки.
11.01.2010 Амвросіївською митницею було винесено рішення про визна чення митої вартості 701000006/2010/000004/3 (а.с.75), яким було скориговано митну вартість товару, розраховану декларантом. З даним рішенням 14.01.10 представник митного брокера Пономаренко О.І. ознайомлена, про що стверджує її підпис.
Відпові дно до ст. 264 МК України декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного ор гану вищого рівня та/або до суду.
З матеріалів справи встановлено, що на час камеральної перевірки зауважень до рішення або його оскарження з боку декларанта не надавалось. Митна вар тість, визначена в рішенні, додатково перевірена відділом контролю митної вартості та номенклатури митниці та ним підтверджена.
Таким чином, прийняття рівня митної вартості, заявленої декларантом, порушення вимог ст.249 та ч. 2 ст. 267 МК України, сприяло ухиленню від сплати позивачем встановлених податків та зборів в повному обсязі та призвело до ви никнення недоборів митних платежів на загальну суму 5621,70 грн. (мито -804,11 гри., тимчасова цільова надбавка до ставок ввізного мита на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України громадянами - 116,58 грн., антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України громадянами - 1688,78 грн., ПДВ - 3012,23 грн.).
Відповідно до ст.. 4, 11 Закону України від 25.06.91 № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування», платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких, згідно із законами України, покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), а та кож відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати подат ків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.
З урахуванням зазначених норм, на підставі підпункту "в" підпунк ту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями), (далі - Закон № 2181), сума збільшення податкового зобов'язання відносно відповідача ста новить 5621,70 грн. та підлягає перерахуванню до Державного бюджету України, з них: мито - 804,11 грн.; тимчасова цільова надбавка до ставок ввізного мита на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України громадянами - 116,58 грн.; антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України грома дянами - 1688,78 грн.;ПДВ- 3012,23 грн.
Вищезазначені результати перевірки були відображені у Акті № к/0004/0/701000000/0000000643 від 19.03.2010 про проведення камеральної перевірки дотримання вимог митного законодавства України платником податків ОСОБА_2 при митному оформленні ВМД № 701030005/9/300004 від 16.07.2009 року (а.с.18-20). Копія зазначеного акту з метою ознайомлення та підписання плат ником податків листом Амвросіївської митниці від 22.03.10 №6-1/845 (а.с.77) з по відомленням про вручення (а.с.78) був направлений на адресу ОСОБА_2 з про ханням прибути 26.03.10 до митниці для підписання його першого примірни ка (позивачем отримано 24.03.10). У зв'язку з неприбуттям ОСОБА_2 до митниці протягом п'яти ро бочих днів з дня одержання Акту камеральної перевірки та ненадання заува жень або заперечень до нього у письмовій формі, 31.03.10 був складений акт про відмову від підписання вищевказаного Акту камеральної перевірки (а.с.79) та направлено ОСОБА_2 разом із листом від 06.04.2010 року № 6-1/1050 (отримано 08.04.10 згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення а.с.80-81).
На підставі акту камеральної перевірки виставлені податкові повідомлення (а.с.21-22), а саме: № 18 від 06.04.2010 року за мито на товари, що ввозяться на територію України громадянами на загальну на суму 844,32 грн. (основний платіж 804,11 грн. та штрафні санкції 40,21 грн.), № 19 від 06.04.2010 року за тимчасову цільову надбавку до ставок ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України громадянами на загальну суму 133,58 грн. (основний платіж 116,58 грн. та штрафні санкції 17,00 грн.), № 20 від 06.04.2010 року за антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України громадянами на загальну суму 1773,22 грн. (основний платіж 1688,78 грн. та штрафні санкції 84,44 грн.), № 21 від 06.04.2010 року за податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України громадянами на загальну суму 3162,84 грн. (основний платіж 3012,23 грн. та штрафні санкції 150,61 грн.).
Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону України № 2181 митні органи визначені контролюючими. Якщо внаслідок проведення камеральної переві рки контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків декларації, які призвели до заниження або зави щення суми податкового зобов'язання, то митний орган відповідно до п.п.4.2.2, п.4.2. ст.4 зазначеного Закону зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.
За приписами ч.6 ст.88 МК України юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, зобов'язана сплатити податки і збори.
При цьому, у відповідності до норм Закону України № 2181, платник податків, при визначенні податкового зобов'язання контролюючим органом (митницею) за підставами, визначеними у пп.а)-в) п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми по даткового зобов'язання не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником по датків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України № 2181. На несплачену суму по даткового зобов'язання нараховуються пеня та штрафні санкції.
У зв'язку з тим, що платник податків в установлені строки узгоджену суму податкового зобов'язання не сплатив, митним органом, відповідно до пп.2.1. п.2 Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні плат никами податків податкових зобов'язань, затвердженому наказом Державної митної служби від 11.05.2006 № 370 (із змінами та доповненнями), (зареєст ровано в Мінюсті 29.05.06 за № 614/12488), до податкового органу за місцем реєстрації платника податків - ДПІ у м. Торезі було надіслане подання про здійснення заходів з погашення ОСОБА_2. податкового боргу.
ДПІ в м, Торезі звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стя гнення податкового боргу в сумі 5 913,96 грн., де постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2010 року у справі № 2-а-15650/10/0570 за позовом Державної податкової інспекції в м. Торезі до ОСОБА_2, третя особа - Амвросіївська митниця, про стягнення податкового боргу позов задоволено у повному обсязі.
Таким чином, на даний час існує рішення суду, яке в розумінні ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України набуло законної си ли, про стягнення суми податкового зобов'язання, зазначеного в оскаржува них податкових повідомленнях.
Позивач стверджує, що в даному випадку відсутні підстави для твер дження, що платником податків була допущена методологічна помилка.
Суд не приймає дані доводи позивача, оскільки, як зазначалося вище, в порушення вимог статті 249 МК України до митної вар тості товарів не була включена вартість їх перевезення до кордону України. Окрім того, ст. 249 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нара хування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами.
Таким чином при митному оформленні була зменшена база оподаткування, що в свою чергу призвело до виникнення недоборів митних платежів.
В позовній заяві позивач звернув увагу на те, що вантажна митна декларація була складена та подана до контролюючого органу ще в 2009 році, та, оскіль ки митним органом зазначена ВМД була прийнята, вантаж був оформлений та випущений вільний обіг зі сплатою усіх необхідних платежів, позивачем як платником податків повністю виконаний обов'язок щодо сплати усіх по датків та зборів.
Вказане зауваження позивача спростовується положеннями статей 60, 69, 265 МК України, які надають мит ним органам право здійснювати контроль за визначенням митної вартості то варів після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України цих товарів.
Окрім зазначеного, позивач посилається на нормативний характер листу Державної митної служби від 10.04.09 № 11/3-10.16/3380-ЕП, на який міститься посилання в акті камеральної перевірки. З цього приводу суд зазначає, що вказаний лист Держмитслужби України направлений до митних органів з метою роз'яснення застосування пункту 11 Порядку № 1766, норма якого має диспозитивний характер.
Стосовно висновку експерту, суд зазначає що чинним законодавством не передбачено визначення митної вартості лише на підставі висновків екс пертних організацій, бо дані висновки носять виключно довідково-інформаційний характер і не можуть бути визначальними при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що деклару ються митним органам. Остаточне рішення щодо визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України приймається уповноваженою поса довою особою митного органу.
Згідно приписів ст. 11 Митного кодексу України, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи. Саме ними, органами, має виконуватись комплекс завдань, зумовлений цілями та конкретним змістом митної політики, а також напрямками державної діяльності в сфері зовнішньої та внутрішньої політики. Отже, питання встановленої митної вартості та її контролю не може бути предметом вирішення будь якого іншого органу, окрім митних органів, а правова оцінка митниці щодо митної вартості товару до компетенції експертних установ не відноситься.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вищевикладеного слід зауважити, що основною метою дій посадових осіб митниці була спрямованість на забезпечення дотримання митного законодавства, зокрема в частині недопущення ухилення від сплати обов'язкових митних платежів у повному обсязі та заниження митної вартості декларантом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачами доведена правомірність своїх дій, бо вони діяли обґрунтовано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством при прийнятті рішень про визначення податкового зобов'язання із сплати мита на товари згідно податкового повідомлення від 06.04.2010 № 18 на суму 844,32 грн., про визначення податкового зобов'язання із тимчасової цільової надбавки до ставок ввізного мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 19 на суму 133,58 грн., про визначення податкового зобов'язання із антидемпінгового мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 20 на суму 1733,22 грн., про визначення податкового зобов'язання із тимчасової цільової надбавки до ставок ввізного мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 21 на суму 3162,84 грн., тобто підстав для їх скасування суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15,17,23,58,69-71, 79, 86-87,94,158-163,185-186,254 Кодексу адмністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Амвросіївської митниці, Східної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про визначення податкового зобов'язання із сплати мита на товари згідно податкового повідомлення від 06.04.2010 № 18 на суму 844,32 грн., про визначення податкового зобов'язання із тимчасової цільової надбавки до ставок ввізного мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 19 на суму 133,58 грн., про визначення податкового зобов'язання із антидемпінгового мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 20 на суму 1733,22 грн., про визначення податкового зобов'язання із тимчасової цільової надбавки до ставок ввізного мита на товари згідно до податкового повідомлення від 06.04.2010 № 21 на суму 3162,84 грн. - відмовити повністю.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 12 листопада 2010 року у присутності представника відповідача.
Повний текст постанови складений 16 листопада 2010 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кірієнко В.О.