пр. № 1-кп/759/1770/24
ун. № 759/20353/24
26 листопада 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у кримінальному провадженні №12024100080001675 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велика Димерка Броварського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,
клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою
сторони кримінального провадження - прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , інші учасники - потерпілі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
До Святошинського районного суду м. Києва прокурором подано клопотання, яке підтримане ним у судовому засіданні про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення останньої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, наявний ризик його переховування від суду, впливу на потерпілих та очевидців події.
Обвинувачений та його захисник заперечували щодо продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою і просили застосувати інший - не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, що згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що обвинувачений суспільно-корисною працею не займається, міцних соціальних звязків немає, а тому існує ризик щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини. Крім того, існує ризик впливу на потерпілих та свідків, оскільки вказаних осіб ще не допитано у судовому засіданні, а обвинуваченому відомі місця проживання/перебування вказаних осіб, а обвинуваченому відомі місця проживання/перебування вказаних осіб. А також існує ризик щодо можливого вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки він не працевлаштований та суду не відомі засоби для його існування, а тому суд вважає, що на даній стадії судового провадження існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та обвинуваченому необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, у тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи обставини даної справи, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий її розмір здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 331, 369 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, який рахувати з 26 листопада 2024 року до 24 січня 2025 року включно, і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172 , рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 ча, у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до Святошинського районного суду м. Києва; не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвалу передати на виконання до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СУДДЯ: ОСОБА_8