СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-в/759/484/24
ун. № 756/7471/22
25 листопада 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва подання Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 07.02.2023 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 3 роки,
про звільнення від призначеного покарання з у зв'язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,
22.10.2024 Святошинський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській звернувся з вказаним поданням, у якому просить вирішити питання про звільнення засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Від прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 надійшла заява від 25.11.2024, у якій вона просить подання задовольнити.
Представник органу з питань пробації та засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, клопотань, заперечень до суду від останніх не надходило.
Зважаючи на положення ч. 5 ст. 539 КПК України, суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності учасників провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом з'ясовано, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 07.02.2023 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, призначено ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 3 роки.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України).
09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024року №3886-IX«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст.51КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 306/7567/12, вказала, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Судом встановлено, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 07.02.2023 ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, а саме: за закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, загальна вартість майна - 1185 грн. 83 коп. (без урахування ПДВ), кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинено 31 липня 2022 року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2022 року складає 2481 грн 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2022 році становила 1240 грн. 50 коп. (2481 грн : 50% = 1240 грн 50 коп.). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1240 грн.50 коп. х2 = 2481 грн.
Отже, на засудженого ОСОБА_3 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 07.02.2023 завдав матеріальну шкоду потерпілій особі на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на даний час, суд дійшов висновку про необхідність звільнити засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 4, 5, 74 Закону України №3886-ІХ, суд,-
Подання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від покарання призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 07.02.2023 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року.
Ухвала суду може бути оскаржена через Святошинський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1