Справа № 758/12232/24
26 листопада 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Якимець О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитними договорами № 6875712478 від 05.11.2021 року та № 102046153 від 04.02.2022 року в загальному розмірі 19 657,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач 05 листопада 2021 року уклав кредитний договір із ТОВ «ФК «ЦФР» та 04 лютого 2022 року уклав кредитний договір із ТОВ «Мілоан» (правонаступником яких є позивач). Відповідно до умов договорів відповідачу надано кредит зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, передбачених умовами кредитного договору. Відповідачем умови договорів не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірному розмірі, яку позивач просить стягнути з відповідача. Відтак, у відповідності до ст. ст. 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та умов договору, просить позов задовольнити повністю. Разом із тим, просить вирішити питання про розподіл судових витрат, згідно з ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на нього.
07 жовтня 2024 року ухвалою судді відповідну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні).
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.
05 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 6875712478.
Цей Договір, Паспорт кредиту й Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення Договору та до яких позичальник приєднався підписавши Договір) складають єдиний кредитний договір.
07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» укладено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» передало (відступило) АТ «ТАСКОМБАНК» належне йому право вимоги до позичальників.
04 квітня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідльністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/17-Ф, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки о обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 , в сумі 14 495,38 грн, з яких: 9 503,98 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 0,84 грн - сума заборгованості за відсотками, 4 990,56 грн - сума заборгованості по комісії, 0,00 грн - сума заборгованості за пенею.
Згідно п. 2.3. Відступлення Права Вимоги і всіх інших прав, належних АТ «ТАСКОМБАНК» за Кредитними Договорами, Договорами Поруки та їх перехід від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку №2, але не раніше здійснення сплати
ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно п. 3.1 цього Договору, після чого, ТОВ «ФК «ЄАІІБ» стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно Боргу та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги - підтверджує факт переходу від Клієнта до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Боргу та є невід'ємною частиною Договору факторингу.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Також, згідно матеріалів справи, 04 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102046153.
Згідно п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі- кредит) , а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі- плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості , згідно п.1.4. договору та виконання інших зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежно професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п.п. 1.2,1.3. договору кредит, у сумі 7 000,00 грн, надається загальним строком на 30 днів з 04.02.2022 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.
Згідно п.1.4. договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 06.03.2022 р. (день завершення пільгового періоду),
Відповідно до п.2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти.
Згідно п.6.1. та п.6.3 договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби та приймаючи пропозиції. товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами ( у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями , умовами та змістом , повністю розуміє, зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
16 липня 2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІОЛАН» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимог заборгованості до боржників відбувається з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права та вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимог заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до витягу реєстру боржників до договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5 162,50 грн, з яких: 3 710,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 682,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 770,00 грн - сума заборгованості за комісією; 0 грн - сума заборгованості за пенею.
Таким чином, між сторонами склались кредитні правовідносини, які регулюються параграфом 2 (кредит) глави 71 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.634,638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Щодо вимоги позивача за кредитним договором № 6875712478 від 05 листопада 2021 року, суд звертає увагу, що договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 укладено між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» - 07 жовтня 2016 року, тобто до укладення зазначеного кредитного договору.
Пунктом 2.2 цього договору, сторони погодили, що Первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей Позичальників.
В подальшому 04.04.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №НІ/11/17-Ф.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Отже, встановивши, що кредитний договір № 6875712478 був укладений 05 листопада 2021 року, а станом на момент укладення договору факторингу між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 прав вимоги та майнових прав за таким ще не існувало, відтак позивач не набув прав кредитора по відношенню до відповідача по стягненню заборгованості за вказаним кредитним договором, що є окремою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо права вимоги позивача за кредитним договором № 102046153 від 04 лютого 2022 року, такий укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створено в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» Позичальнику у безготівковій формі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем.
Згідно з п. 1.1 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній п. 1.2 Кредитного договору, за реквізитами зазначеними у п. 2.1 Кредитного договору.
16 липня 2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Так, відповідно до розрахунку, який наданий позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором № 102046153 від 04.02.2022 становить 5162,50 грн, з яких: 3710,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 682,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 770,00 грн - заборгованість за комісією.
Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованостей відповідачем не надано.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки передбачені кредитним договором № 102046153 від 04.02.2022 належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача у цій частині позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та становлять у розмірі 5162,50 грн, а відтак позов підлягає задоволенню частково.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 3 028,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 787, 28 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354, ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 102046153 від 04.02.2022 у розмірі 5162 (п'ять тисяч сто шістдесят дві) гривні 50 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 787, 28 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30; код ЄДРПОУ 35625014;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено та підписано 26.11.2024.
Суддя О.І. Якимець