Україна
01 листопада 2010 р. справа № 2а-23510/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Малій С.Ю.
за участю
представника позивача - Краснікова А.П.,
представника відповідача - Крайнюк І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя з невизнання податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» з податку на додану вартість за липень 2010 року від 28.10.2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (вх. № 7454), визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя з невизнання податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 17.09.2010 року з додатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (реєстраційний № 16344), скасування рішення Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про невизнання податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО»з податку на додану вартість за липень 2010 року від 20.08.2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (вх. № 7454), оформлене листом від 21.08.2010 року № 12227/10/28-213, скасування рішення Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про невизнання податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 17.09.2010 року з доатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (реєстраційний № 16344), оформлене листом від 20.09.2010 року № 13762, зобов'язання Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданої приватним підприємством «ТЕХПРОМЕКСПО» податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (вх. № 7454), показники поданої приватним підприємством «ТЕХПРОМЕКСПО» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року з додатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (реєстраційний № 16344), стягнення витрат по сплаті судового збору,-
Позивач, приватне підприємство «ТЕХПРОМЕКСПО», звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначив, що ним, в електронному вигляді, було направлено на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, яка була прийнята по квитанції № 2, з відповідними додатками.
Відповідачем прийнято податкові документи до бази даних, але показники податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року до електронної бази не включив.
20.08.2010 року позивачем направлено на адресу відповідача кур'єрською доставкою, а відповідачем отримано декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних на паперовому носії.
30.08.2010 року позивачем було отримано від відповідача рішення-лист від 21.08.2010 року яким йому було повідомлено про те, що декларація з ПДВ за липень 2010 року з відповідними додатками не визнається як податкова звітність, а також запропоновано надати новий пакет податкової звітності.
Причиною неприйняття зазначено невідповідність звітності вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 року № 2275-ІУ, який набув чинності 16.06.2010 року.
Позивачем, вищезазначені дії відповідача, було оскаржено до Державної податкової адміністрації у Донецькій області, але у зв'язку із порушенням процедури адміністративного оскарження його скаргу було залишено без задоволення.
17.09.2010 року позивачем листом № 187/10 у паперовому та електронному вигляді було надано відповідачу податкову декларацію, разом із відповідними додатками, з податку на додану вартість за серпень 2010 року.
Відповідач відмовився прийняти вказані документи через канцелярію.
17.09.2010 року позивачем кур'єрською доставкою (листом № 188/10) було направлено, а відповідачем отримано податкову декларацію, разом із відповідними додатками, з податку на додану вартість за серпень 2010 року.
20.09.2010 року позивачем було отримано від відповідача рішення-лист від № 13762, яким йому було повідомлено про те, що декларація з ПДВ за серпень 2010 року з відповідними додатками не визнається як податкова звітність, а також запропоновано надати новий пакет податкової звітності.
Причиною неприйняття зазначено заповнення наданої декларації всупереч правилам, що містяться у затвердженому порядку, а саме звітність подана не у повному обсязі.
Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями відповідача та вважає їх незаконними, оскільки в наданих податкових деклараціях були зазначені всі обов'язкові реквізити. Декларації були надані до закінчення граничного строку подання, і відповідали вимогам Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість.
До того ж вказує, що відповідач у своїх рішеннях - листах не зазначив, яким конкретним нормам та вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Порядку не відповідають податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010 року.
В обґрунтування позову посилається на п.п. 4.1.2 ст.4 Закону України № 2181, п.2.6 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби затвердженого Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», ст. 19 Конституції України.
З огляду на викладене просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала, надала суду пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.
Згідно наданих письмових пояснень зазначила, що при подачі позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року, у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що був отриманий разом із декларацією, не зазначено суми податкового зобов'язання у розмірі 706, 00 гривень, яка в свою чергу міститься у зазначеній податковій декларації.
Зазначені обставини суперечать п.п. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
При подачі позивачем податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року, у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, що був отриманий разом із декларацією, не було зазначено суми податкового зобов'язання у розмірі 706, 00 гривень, яка в свою чергу міститься у зазначеній податковій декларації.
Також податкова декларація за липень 2010 року не мала обов'язкового додатку - копії реєстру виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Що стосується податкової декларації за серпень 2010 року, то вона також не мала обов'язкового додатку - копії реєстру виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Зазначені обставини суперечать п.п. 4.1.2 п.4.1 ст. 4, Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.4.2 ст.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 року № 166
З огляду на вищевикладене просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши представників сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
Приватне підприємство «ТЕХПРОМЕКСПО» (Далі за текстом - ПП «ТЕХПРОМЕКСПО»), згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Маріупольскьої міської ради, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 12.12.2007 року (а.с.30-31).
ПП «ТЕХПРОМЕКСПО», знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя.
Відповідач, Державна податкова інспекція в Іллічівському районі м. Маріуполя (Далі за текстом, - ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя), - є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
20.12.2007 року ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя, видано ПП «ТЕХПРОМЕКСПО» свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.32).
Судом встановлено, що позивачем 19.08.2010 року надіслано, а відповідачем 19.08.2010 року отримано (вх. № 7454), у електронному вигляді податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року разом із розрахунком коригування сум ПДВ, розшифровкою в розрізі контрагентів, реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.9-19).
21.08.2010 року на адресу позивача надійшов лист (рішення) ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя, яким позивачу повідомлено, що надана ним 20.08.2010 року декларація з ПДВ за липень 2010 року не відповідає Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 року, у зв'язку із чим документ не визнається як податкова звітність. Також позивачу запропоновано надати нову податкову звітність у відповідності із діючим законодавством (а.с.20).
При цьому конкретних підстав неприйняття податкової звітності, відповідачем не зазначено.
17.09.2010 року позивачем кур'єрською поштою було направлено, а відповідачем 17.09.2010 року отримано (вх. № 16344) податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року разом із розрахунком коригування сум ПДВ, розшифровкою в розрізі контрагентів, реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.21-28).
Відповідач згідно листа (рішення) від 20.09.2010 року № 13762 повідомив позивача про те, що подана декларація з ПДВ за серпень 2010 року не визнана ним як податкова звітність, оскільки її заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку, а саме звітність подана не у повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обов'язкових додатків).
Також позивачу запропоновано надати нову податкову звітність у відповідності із діючим законодавством (а.с.20).
При цьому конкретних підстав неприйняття податкової звітності, відповідачем не зазначено.
Суд не приймає позицію відповідача, викладену у запереченнях з огляду на наступне.
Відповідно до п.4.5 наказу ДПА України від 31.12.2008р. № 827 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є:
відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється);
відсутність скріплення печаткою підписів платника податків;
відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа;
відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності;
неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);
наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань;
подання ксерокопії звітних документів;
порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.
У таких випадках працівники підрозділів ведення та захисту податкової звітності повинні в усній формі попередити платника податків про виявлені недоліки і наслідки прийняття органами ДПС такої податкової звітності і запропонувати надати нову, оформлену належним чином.
Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону N 2181 (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4).
Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання".
Платнику податків у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання) структурним підрозділом, до функцій якого належить приймання податкової звітності, надсилається повідомлення про невизнання ОДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).
У БДАЗ дана податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "До відома", а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення (про невизнання ОДПС декларації як податкової) та дата його відправки.
Відповідно до п. 3.4 Наказу ДПА № 166 від 30.05.1997 року "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.п.4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:
надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Відповідно до п. 5.1. Закону 2181 від 21.12.2000р. податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків: адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Порядок заповнення та подання декларації з податку на додану вартість затверджений наказом ДПА України від 15.06.2005 року за № 213.
Згідно абзацу третього підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», - зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній). За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.
Як вбачається із листа (рішення) відповідача щодо неприйняття ним податкової декларації позивача з ПДВ за липень 2010 року, причиною неприйняття зазначено її не відповідність Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 року № 2275-ІУ, який набув чинності 16.06.2010 року, але при цьому не зазначено конкретних підстав, тоді як у своїх запереченнях відповідач зазначає, що при перевірці наданих документів ним встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року у п. 2.2 (інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою) розділу І, вказане податкове зобов'язання у сумі 706,00 гривень, але у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, який був одержаний разом з податковою декларацією, не зазначена дана сума зобов'язань, письмові заперечення також місять посилання на порушення позивачем приписів п.п. 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” щодо ненадання ним обов'язкового додатку - копії реєстру виданих та отриманих податкових накладних у електронному вигляді.
Як вбачається із листа (рішення) відповідача щодо неприйняття ним податкової декларації позивача з ПДВ за липень 2010 року, причиною неприйняття зазначено її не відповідність Закону України зазначено її заповнення всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: звітність подана не в повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обов'язкових додатків), при цьому конкретних умов неприйняття звітності не зазначено, письмові заперечення також місять посилання на порушення позивачем приписів п.п. 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” щодо ненадання ним обов'язкового додатку - копії реєстру виданих та отриманих податкових накладних у електронному вигляді.
Судом встановлено, що податкова звітність містить всі обов'язкові реквізити.
Крім того у судовому засіданні встановлено, що податкова звітність надана позивачем до податкового органу, містить всі обов'язкові реквізити, ним також було надано реєстри податкових накладних, у першому випадку 19.08.2010 року в електронному вигляді (а.с.16), у другому випадку 17.09.2010 року на інформаційному носії (п. 4 листа №187/10 від 17.09.2010 року) (а.с.26), що не оспорюється відповідачем.
Виходячи із змісту ч. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, у самому Законі прямо передбачено, за яких обставин податковий орган може не визнати декларацію, а отже, ці обставини і слід вважати підставами неприйняття декларації, які мають зазначатись податковим органом у письмових пропозиціях про подання нової декларації.
Суд, проаналізувавши вищезазначені норми закону встановив, що жодна із зазначених причин зазначених у листі (рішенні) та письмових запереченнях відповідача не містить законних підстав, за яких податкові декларації з ПДВ з липень та серпень 2010 року не можуть бути прийняті у якості податкової звітності.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»,- посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Крім того суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи із комплексного аналізу вищевказаних норм, суд приходить до висновку, що невизнання відповідачем податкової звітності позивача, у вигляді спірних декларацій, як податкової звітності, - є протиправним.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»,- органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перенести до елеронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданих позивачем податкових декларацій з ПДВ за липень та серпень 2010 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - завданнями органів державної податкової служби зокрема є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Законом України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачена відповідальність за несвоєчасне подання податником податків податкової звітності у строки, визначені законодавством, зокрема п.п. 17.1.1. встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Таким чином дії відповідача можуть призвести до таких негативних наслідків як, наприклад, втрачання права на податковий кредит, необґрунтоване визначення податкових зобов'язань у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності та таке інше.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»,- платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідач не приймаючи в даному випадку податкову звітність фактично не тільки порушує права позивача, та його контрагентів, а й на думку суду порушує інтереси держави нівелюючи при цьому забезпечення та виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та обов'язків.
Таким чином підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог
Відповідно до ст. 94 КАСУ суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 гривень (три гривні сорок копійок).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя з невизнання податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» з податку на додану вартість за липень 2010 року від 28.10.2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (вх. № 7454), визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя з невизнання податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 17.09.2010 року з додатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (реєстраційний № 16344), скасування рішення Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про невизнання податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО»з податку на додану вартість за липень 2010 року від 20.08.2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (вх. № 7454), оформлене листом від 21.08.2010 року № 12227/10/28-213, скасування рішення Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про невизнання податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 17.09.2010 року з додатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (реєстраційний № 16344), оформлене листом від 20.09.2010 року № 13762, зобов'язання Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданої приватним підприємством «ТЕХПРОМЕКСПО» податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (вх. № 7454), показники поданої приватним підприємством «ТЕХПРОМЕКСПО» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року з додатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (реєстраційний № 16344), стягнення витрат по сплаті судового збору, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя які виразились у невизнанні податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» з податку на додану вартість за липень 2010 року від 28.10.2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (вх. № 7454).
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя які виразились у невизнанні податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 17.09.2010 року з додатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (реєстраційний № 16344).
Скасувати рішення Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про невизнання податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО»з податку на додану вартість за липень 2010 року від 20.08.2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (вх. № 7454), оформлене листом від 21.08.2010 року № 12227/10/28-213.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про невизнання податковою звітністю податкової декларації приватного підприємства «ТЕХПРОМЕКСПО» з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 17.09.2010 року з додатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (реєстраційний № 16344), оформлене листом від 20.09.2010 року № 13762.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Іллічівському районі м. Маріуполя перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданої приватним підприємством «ТЕХПРОМЕКСПО» податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (вх. № 7454).
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Іллічівському районі м. Маріуполя перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданої приватним підприємством «ТЕХПРОМЕКСПО» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року з додатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (реєстраційний № 16344).
Присудити з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 гривень (три гривні сорок копійок).
Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 01 листопада 2010 року.
Повний текст постанови складений 06 листопада 2010 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Христофоров А.Б.