Україна
08 листопада 2010 р. справа № 2а-13449/09/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Грішаєві Є.Є.
за участю
представника позивача - Борозенцева С.В.,
представника відповідача - Шестакова М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця приватного підприємства «Агроінвест» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000562302/0/35639 від 28.05.2009 року, № 0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року, № 0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, № 0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року,-
Позивач, Приватне підприємство „Агроінвест”, звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000562302/0/35639 від 28.05.2009 року, № 0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року, № 0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, № 0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року.
В обґрунтування позову зазначив, що не погоджується із спірними податковим повідомленнями - рішеннями з наступних підстав.
Що стосується висновків акту перевірки щодо порушення приватним підприємством „Агроінвест” п.п. 5.1, 5.2.1, 5.4.4, п.5.10 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме віднесення до складу валових витрат, витрат не підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, а також віднесення до валових витрат суми витрат, які не пов'язані з власною господарською діяльністю (маркетингові послуги).
Згідно п.п. 5.2.1 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Тому у даному випадку п.п. 5.4.4 Закону не може бути застосованим.
Витрати внаслідок отримання маркетингових послуг, на вартість яких фахівцями ДПІ в м. Краматорську зменшено валові витрати, підтверджено відповідним розрахунковими платіжними та іншими документами (договори, акти виконаних робіт, звіти податкові накладні, акти заліку зустрічних однорідних вимог). Усі ці документи були надані перевіряючим.
Вказує, що уповноваженим особам, які проводили перевірку. Були надані усі документи та усні пояснення, що згідно отриманих маркетингових послуг результатом є укладені договори на поставку товарів, вироблених позивачем.
Також не погоджується із встановленими порушеннями п.5.10 п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР, оскільки з урахуванням помилково не відображених у податковому обліку затрат, як валових, у сумі 169 796,86 гривень ця помилка не привела до заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток. Про наявність такої помилки було доведено перевіряючим, надана бухгалтерська довідка та первинні документи, але це не було прийнято до уваги.
Зазначає, що у відповіді на заперечення цей факт відповідачем залишено без розгляду, що привело до неправомірного висновку про завищення валових витрат та несплату податку на прибуток.
Таким чином, податок на прибуток у сумі 330 586,00 гривень та 165 293,00 гривень фінансова санкція на раховані безпідставно та неправомірно.
Що стосується визначення йому податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із порушенням п.п. 7.4.4 Закону України «Про податок на додану вартість», вважає висновки податкового органу помилковими та безпідставними з урахуванням безпідставного висновку про неможливість віднесення цих витрат до складу валових витрат. Тому вважає визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді основного платежу на суму 192 593,00 гривень та фінансової санкції на суму 96 296,50 гривень такими, що нараховані безпідставно та неправомірно.
З огляду на вищенаведене просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення відповідно до яких зазначив, що в ході проведення перевірки за наслідками якої виявлені порушення та прийнято спірні податкові повідомлення - рішення, позивачем не надано пояснень та документів , які б підтверджували зв'язок отриманих від ПП «Ост-Корн» маркетингових послуг з господарською діяльністю.
Відповідачем було направлено, а відповідачем отримано, листи з проханням надати по даним господарським операціям, копії документів бухгалтерського та податкового обліку.
Але вказані листи було залишено позивачем без задоволення.
Щодо встановлених порушень з боку позивача п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4 п.5.4 , п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначає, що витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи. Які зазначені в п.п. 5.4.4 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Для включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які, зокрема підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.
Під час перевірки позивачем не надавались первинні документи, які б підтверджували фактичний зв'язок маркетингових досліджень з власною господарською діяльністю позивача та не доведена відповідність маркетингових досліджень витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в п.п. 5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Тому вважає висновки перевіряючих по даним господарським операціям правомірними і підтвердженими вимогами діючого законодавства.
Що стосується порушення позивачем п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначив, що позивачем у 1 кварталі 2008 року не здійснено коригування валових витрат на суму 137 825,00 гривень за фактом заліку заборгованості з ПП «Зерно-2007», внаслідок якого відбулась зміна суми компенсації вартості товарів після їх продажу, висновки перевіряючих правомірні та підтвердженими вимогами діючого законодавства.
Що стосується висновків акту перевірки щодо встановлених порушень п.п. 7.4.4. п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначив, що в результаті порушення описаного у п. 3.1.2 акту перевірки позивачем було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість п послугам, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності.
Тому вважає висновки акту перевірки у цій частині обґрунтованими та підтвердженими вимогами діючого законодавства.
З огляду на вищенаведене вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що прийнято правомірно, а доводи позивача безпідставними та необґрунтованими.
З огляду на вищенаведене просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
Позивач, Приватне підприємство «Агроінвест» (Далі за текстом ПП «Агроінвест»), згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Краматорської міської ради, є - фізичною особою - підприємцем, дата проведення державної реєстрації 27.10.2003 (а.с.5), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в м. Краматорську, як платник податків.
Відповідач, - Державна податкова в м. Краматорську (Далі за текстом - ДПІ в м. Краматорську),- є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
У період з 10.04.2009 року по 05.05.2010 року ДПІ в м. Краматорську було проведено ланову виїзну перевірку ПП «Агроінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року.
За наслідками проведення зазначеної перевірки 08.05.2009 року складено акт № 1178/23-2-32643800 (Далі за текстом - акт перевірки) (а.с.6-54).
Згідно висновків акту перевірки зокрема встановлені порушення :
- П. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4 п. 5.4 , п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється на загальну суму 330 586,00 гривень;
-п.п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється на загальну суму 192 593,00 гривень (а.с.53).
28.05.2009 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000562302/0/35639, згідно якого за порушення п.5.1 п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4 п. 5.4, п.5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 495 879,00 гривень, з якої основного платежу - 330 586,00 гривень, штрафної (фінансової) санкції -165 293,00 гривень (а.с.74).
28.05.2009 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000592302/0/35640, згідно якого за порушення п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 288 889,50 гривень, з якої основного платежу 192 593,00 гривень, штрафної (фінансової) санкції - 96 296,50 гривень (а.с.75)
За результатами оскарження, вищезазначені податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
За наслідками вказаного оскарження було прийнято податкові повідомлення-рішення :
- № 0000562302/1/44963 від 07.07.2009 року, яким позивачу визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 495 879,00 гривень, з якої основного платежу - 330 586,00 гривень, штрафної (фінансової) санкції -165 293,00 гривень (а.с.76);
- № 0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року, яким позивачу визначено суму суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 288 889,50 гривень, з якої основного платежу 192 593,00 гривень, штрафної (фінансової) санкції - 96 296,50 гривень (а.с.77).
Правовою підставою прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень зазначено п.п «б» п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Ухвалою суду від 25 вересня 2009 року у справі було призначено проведення судово - економічної експертизи.
Перед судовим експертом були поставлені наступні питання
1. На підставі відомостей, що відображені в первинних документах,
податковій звітності а також в регістрах бухгалтерського та податкового обліку Приватного підприємства „Агроінвест”, визначити документальну обґрунтованість висновків акту перевірки Державної податкової інспекції в м. Краматорську від 08.05.09р. № 1178/23-2-32643800 (в частині заявлених позовних вимог) порушення позивачем норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та Закону України „Про податок на додану вартість” з урахуванням яких були прийняті податкові повідомлення рішення, що оскаржуються.
2. З урахуванням результатів дослідження по питанню № 1 визначити суму на яку позивачем були занижені узгоджені податкові зобов”язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, у разі встановлення заниження податкових зобов”язань розрахувати суму штрафних фінансових санкцій у відповідності до п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
25 жовтня 2010 року до суду надійшов висновок судово - економічної експертизи (а.с.193-235).
Згідно заключної частини висновку експерта по першому питанню зазначено наступне.
Документальна обґрунтованість висновків акту перевірки щодо завищення валових витрат у зв'язку із включенням до їх складу витрат на маркетингові дослідження в порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що згідно акту перевірки призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 296 130,00 гривень,- не підтверджується.
Висновки акту перевірки щодо завищення валових витрат у зв'язку із нездійсненням коригування (зменшення) валових витрат при проведенні заліку взаємних вимог з ПП «Зерно-2007» та зміною суми компенсації вартості товарів в сумі 137 825,10 гривень в порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що згідно акту перевірки призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 34 456,00 гривень в 1-му кварталі 2008 року,- підтверджуються.
Також на суму 96 732,19 гривень, підтверджуються наведені у позовній заяві відомості, щодо заниження валових витрат в 1-му кварталі 2008 року в результаті порушення позивачем п.п. 5.2.6, п.п. 5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Таким чином сума неврахованих позивачем валових витрат в розмірі 96 732,19 гривень частково компенсує суму завищення валових витрат, зазначену актом перевірки внаслідок порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п. 5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Сума завищення валових витрат, обчислена в результаті дослідження складає 41 093,00 гривень в 1-му кварталі 2008 року.
Висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.п. 7.4.4 п 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту по ПДВ за квітень 2008 року на суму 192 593,00 гривень, не підтверджується.
Згідно заключної частини висновку експерта по другому питанню зазначено наступне.
З урахуванням часткового підтвердження документальної обґрунтованості висновків акту перевірки про заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 10 273,00 гривень, внаслідок зазначеного актом порушення норм п.п. 5.2.1 п.5.2, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», частково підтверджується документальна обґрунтованість штрафних санкцій, застосованих до позивача згідно податкового повідомлення-рішення № 0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року в сумі 5 136,50 гривень.
З урахуванням часткового підтвердження документальної обґрунтованості висновків акту перевірки про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок зазначеного актом порушення норм п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підтверджується документальна обґрунтованість штрафних санкцій, застосовних до позивача відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000572302/1/44953 від 07.07.2009 року.
Суд погоджується із висновком експертизи з наступних підстав.
Спірною обставиною у справі є обґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
Що стосується висновку акту перевірки щодо порушення позивачем п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Спірною обставиною у справі в цій частині, - є правомірність віднесення до складу валових витрат, витрат на маркетинг, та їх документальна обґрунтованість.
Що стосується правомірності віднесення до складу валових витрат, витрат на маркетинг, та їх документальної обґрунтованості, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У наданих суду письмових запереченнях зазначено, що позивачем під час перевірки не були надані первинні документи, які б підтверджували фактичне пов'язання маркетингових досліджень з власною господарською діяльністю, та не доведено відповідність маркетингових досліджень витратам на передпродажні та рекламні заходи.
Згідно п.п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, зокрема зазначено, що у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;
у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
У описовій частині акта перевірки зокрема зазначено про ненадання позивачем податкових накладних від ПП «Зерно-2007» на адресу ПП «Агорінвест» щодо включення до складу валових витрат за 1 квартал 2008 року валових витрат у сумі 221 555,00 гривень (а.с.22)
Разом з цим згідно розділу 3.12 акту перевірки «валові витрати», відповідачем зазначено, що під час перевірки підприємством були надані всі первинні документи (а.с.26).
До того ж, окрім листів податкового органу адресованих позивачу, щодо надання документів до перевірки, пояснень посадових осіб позивача щодо відсутності вказаних документів або відмови від надання пояснень, як це передбачено п.п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, відповідачем суду не надано.
У наданих суду письмових запереченнях також зазначено, що позивачем під час перевірки не надано пояснень характеру та суті маркетингових послуг, отриманих позивачем від ПП «Ост-Корн» та ПП «Зерно-2007», зв'язок їх з господарською діяльністю та вплив на виробничий процес.
Суд вданому випадку не приймає позицію відповідача з наступних підстав.
Згідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327, - акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Згідно п.1.5 цього ж Порядку, - акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.
Згідно п.1.5 цього ж Порядку,- факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
На думку суду, надання пояснень позивачем (інформації), мало бути здійснено у разі відсутності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, без яких неможливо було б встановити спірні обставини.
До того ж первинні документи бухгалтерського та податкового обліку було прийнято судовим експертом та проведеним дослідженням встановлено частковуневідповідність висновків акту перевірки цим документам.
Тому суд не примає позицію відповідача, щодо ненадання йому витребуваної інформації, оскільки вона не грунтуються на законі.
Згідно п.п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно п.п. 5.2.6 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.
Згідно п.п. 5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
Згідно п. 5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - У разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Цей пункт не регулює правила визначення та коригування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 12 цього Закону.
Згідно п.п. 5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.
Згідно п. 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», -установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Відповідно до п.19 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Мінстерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 до складу витрат на збут включаються зокрема вирати на рекламу і дослідждення ринку (маркетинг).
Відповідно до ст. 3.8 Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджених Наказом Мінекономіки та європ. інтеграції, № 145 від 22.05.2002,- до витрат на проведення маркетингових досліджень ринку, конкурентних переваг, перспектив розвитку товарного асортименту.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про необгрунтованість висновку акта перевірки щодо порушеня позивачем п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відносно порушення норм п.5.1, п. 5.2, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», по господарським операціям заліку взаємних вимог з ПП «Зерно-2007» в 1-му кварталі 2008 року, яке призвело до завищення валових витрат в сумі 137 825,00 гривень.
Судом встановлено, що позивачем у порушення норм п.п. 5.2.6 п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не враховано у складі валових витрат за 1-й квартал 2008 року витрати в сумі 96 732,19 гривень.
Зазначена обставина частково компенсує суму завищених валових витрат в 1-му кварталі 2008 року в сумі 137 825,00 гривень.
Тому сума завищення валових витрат складає 41 093 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість висновку акта перевірки в цій частині.
Суд не погоджується із висновками акту перевірки щодо порушення позивачем норм п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», з наступних підстав.
Актом перевірки встановлено, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 192 593,00 гривень, а саме до складу податкового кредиту було включено суми ПДВ по послугам (по податковим накладним отриманим від ПП «Ост-Корн»), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, з посиланням на порушення підприємством норм Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» описаних у п.3.1.2 акта перевірки.
Оскільки судом вже встановлено необґрунтованість висновків акту перевірки щодо порушення підприємством норм Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», описаних у п.3.1.2 акта перевірки, по питанню віднесення до складу валових витрат, сум витрат на маркетингові дослідження по господарським операціям з ПП «Ост-Корн», тому і висновки акту перевірки про порушення п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», є - необґрунтованими.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідач у повному обсязі не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.
Оскільки податкові зобов'язання, що застосовані спірними податковими повідомленнями - рішеннями підтверджується частково, і частково мають місце обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи підприємця приватного підприємства «Агроінвест» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000562302/0/35639 від 28.05.2009 року, № 0000562302/1/44963 від 07.07.2009 року, № 0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, № 0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року, - підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов приватного підприємства «Агроінвест» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000562302/0/35639 від 28.05.2009 року, № 0000562302/1/44963 від 07.07.2009 року, № 0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, № 0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року, - задовольнити частково.
Визнати частково недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000562302/0/35639 від 28.05.2009 року, № 0000562302/1/44953 від 07.07.2009 року, в частині нарахування податкових зобов'язань основного платежу 320 313,00 гривень (триста двадцять тисяч триста тринадцять гривень), в частині нарахування податкових зобов'язань штрафної (фінансової) санкції 160 155,50 гривень (сто шістдесят тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень п'ятдесят копійок).
Визнати недійсними повністю податкові повідомлення-рішення № 0000592302/0/35640 від 28.05.2009 року, № 0000592302/1/44954 від 07.07.2009 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 08 листопада 2010 року.
Повний текст постанови складений 12 листопада 2010 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Христофоров А.Б.