печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41640/24-к
пр. 1-кс-36081/24
07 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України та прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №22016101110000041 від 04.03.2016, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України та прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №22016101110000041 від 04.03.2016, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 12.07.2024 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про надання дозволу на проведення обшуку від 10.07.2024 року, справа №757/30702/24-к, за адресою: АДРЕСА_1 .
Просив повернути вилучене майно, оскільки слідчим суддею не було надано дозвіл на вилучення майна, яке заявник просить повернути, та в подальшому арешт на дане майно не було накладено, таким чином, вважає, що тимчасово вилучене майно підлягає поверненню.
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини своєї неявки не повідомив.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду скарги були повідомлені належним чином, причини своєї неявки не повідомили.
За таких обставин, слідчий суддя розглянув скаргу у відсутність заявника на підставі ст. 26 КПК України та у відсутність слідчого та прокурора на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №№22016101110000041 від 04.03.2016року.
У рамках вказаного провадження 12.07.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про надання дозволу на проведення обшуку від 10.07.2024 року, справа №757/30702/24-к, було проведено обшук у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_4 , де фактично проживає ОСОБА_5 .
В ході проведення обшуку, згідно протоколу обшуку від 12.07.2024 року, було вилучено майно, в тому числі і те, яке заявник просить повернути.
Відповідно до ч. 1ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно положень ч.ч. 8, 9ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Подаючи скаргу, особа, яка її подала посилається на те, що на вилучене 12.07.2024 року під час обшуку майно, арешт накладено не було, проте жодних документів на підтвердження цього до суду не надано.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України та прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №22016101110000041 від 04.03.2016, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1