"26" листопада 2024 р.
м. Київ
справа № 755/20467/24
провадження № 2/755/10858/24
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна, про визнання заповіту недійсним,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна, про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою суду від 25 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна, про визнання заповіту недійсним залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
У встановлений судом строк представником позивача ОСОБА_3 до суду подано заяву про усунення недоліків, яка містить уточнення до позовної заяви відповідно до яких, позивачем виключено підставу позову про визнання заповіту недійсним за ч. 1 ст. 225 ЦК України, тобто вчинення особою оспорюваного правочину в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, вказавши підставою позову ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Разом з тим, зміна фактичної та правової підстави позову не є усуненням недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до положення ч. 2, 3 статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Водночас, процесуальним законом не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.д.
В разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань), суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета спору або підстав позову.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Тобто, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог.
Разом з тим, збільшенням розміру позовних вимог є збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових чи нових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, в тому числі шляхом доповнення немайнової вимоги майновою.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 року у справі № 911/2139/19.
Як убачається зі змісту первинної позовної заяви, позивач просить суд визнати недійсним заповіт з підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України, тобто вчинення особою оспорюваного правочину в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, а також з підстав ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, вказуючи на те, що підпис в оспорюваному заповіті не належить спадкодавцеві, оскільки останній не мав наміру залишати нерухоме майно у спадок відповідачеві.
Як убачається зі змісту заяви про усунення недоліків, яка містить уточнення до позовної заяви відповідно до яких, позивачем виключено підставу позову про визнання заповіту недійсним за ч. 1 ст. 225 ЦК України, тобто вчинення особою оспорюваного правочину в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, вказавши підставою позову ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Таким чином, позивачем в заяві про усунення недоліків змінено фактичну та правову підставу позову, які суд розцінює як зміну підстави позову, оскільки процесуальним законом не передбачено доповнення, уточнення предмету та підстав позову на стадії, що зауважено Верховним Судом у постанові від 03.08.2020 року у справі № 911/2139/19.
Таким чином, представником позивача змінено підставу предмету спору, а вказана процесуальна дія передбачена лише після відкриття провадження у справі та до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, про що неодноразово наголошено Верховним Судом.
Таким чином, представником позивача не виконано вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунуто зазначені в ухвалі суду недоліки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна, про визнання заповіту недійсним - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган