Справа №:755/17910/24
Провадження №: 6/755/2047/24
"26" листопада 2024 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -
29 жовтня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва видано судовий наказ за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 через представника - адвоката Чередниченка Дениса Олександровича подав до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 листопада 2024 року.
Вивчивши матеріали поданої до суду заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, суддя доходить наступного.
Відповідно до ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Верховний Суд у постанові від 17 травня 2023 року у справі № 463/12950/21 зазначив, що «заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України). Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України). За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду».
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Вимога про надання доказів надіслання (надання) заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень (розділи VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України).
Вказаний висновок викладено у змісті постанови Верховного Суду від 05 грудня 2023 року у справі № 127/10203/16 (провадження № 61-13721св23).
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви разом з доданими до неї документами заінтересованим особам у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Наведене відповідає правовому висновку, сформованому в постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником. Список згрупованих відправлень рекомендованих листів та копія з журналу вихідної кореспонденції не є належними доказами надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З матеріалів заяви вбачається, що її копія з додатками була надіслана заінтересованій особі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, в заяві ОСОБА_2 про видачу судового наказу та в судовому наказі вказана адреса ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 . Ця ж адреса, як зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 вказана в долученій до заяви ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва про відкриття провадження у справі 755/18302/24 від 29 жовтня 2024 року.
При цьому, належним повідомленням учасника справи, в тому числі й надіслання заяв, є направлення документів саме за зареєстрованим місцем проживання такого учасника справи.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом із тим, відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
За приписами ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.
Направлення заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню за неналежною адресою заінтересованої особи матиме наслідком неможливість останньої у визначені процесуальним законом строки та спосіб відреагувати на доводи заяви.
Враховуючи викладене, заява про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки при зверненні до суду заявником не долучено доказів надіслання цієї заяви з додатками заінтересованій особі (стягувачу) за адресою її місця проживання - АДРЕСА_2 , що зумовлює застосування наслідків, передбачених ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 183, 432, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.