Справа №:755/18898/24
Провадження №: 2-о/755/706/24
"26" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Яхно П.А.
за участю: заявника - ОСОБА_1
представника заявника - ОСОБА_2
заінтересованої особи - ОСОБА_3
представника заінтересованої особи - Коваль Я.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, -
Заявник звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд: видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 6 місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження її прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : заборонити перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити наближатися на 50 м до місця проживання (перебування), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити вести листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Свої заявлені вимоги заявник обґрунтовує тим, що заявниця та її донька ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 . Також разом з ними проживає онучка заявниці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3. і малолітній правнук заявниці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Квартира має дві окремі кімнати і приватизована на трьох осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Останні два роки ОСОБА_3 кожен день зловживає спиртними напоями, і поводить себе дуже агресивно по відношенню до заявниці. Вона кричить на заявницю, штовхає, тицяє її в спину кулаками, погрожує фізичною розправою. У зв'язку з цим, заявниці доводиться постійно викликати поліцію. ОСОБА_3 навмисно псує речі своєї матері, забиває цвяхи в замкову щілину в дверях в кімнату матері, при цьому каже до матері - «я і тебе заб'ю». Погрожує відрубати голову топором, забороняє користуватись водою у ванній кімнаті. Насильство зі сторони заінтересованої особи відбувається в присутності малолітньої дитини, правнука ОСОБА_5 . Окрім того, кривдниця каже малолітній дитині - «давай уб'єм бабусю, викинем з балкону.». Заінтересована особа приводить додому чоловіків, з якими вона вживає алкогольні напої, і які ображають правнука заявниці, застосовують до нього фізичну силу - дають ляпасів дитині, б'ють по голові. Заявниця, яка є особою з інвалідністю першої групи, постійно потерпає від морального та фізичного насилля від доньки та неодноразово зверталась до правоохоронних органів. Звернення заявниці до правоохоронних органів не дали очікуваного результату, тому вона вимушена звернутись до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Враховуючи обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства щодо заявниці, а також те, що обмежувальний припис, є тим тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення безпеки постраждалої особи ОСОБА_1 , буде сприяти недопущенню повторних випадків такого насильства.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.10.2024 відкрито провадження у цій цивільній справі та призначено її розгляд проводити у порядку окремого провадження.
Заявник та її представник у судовому засіданні вимоги заяви підтримали, просили суд її задовольнити.
Заявник додатково пояснила, що знущання над нею тривають вже багато років, її донька б'є її, викрадає документи, знущається, а її співмешканець підбурює доньку вбити її. Навіть чотири дні назад донька вдарила її ногою, забрала її протез та знущалася. Донька постійно обзиває її, не допускає до кухні, у зв'язку з чим вона вимушена була придбати плитку та готувати собі їжу в кімнаті. Також, донька вживає алкогольні напої та споює її онуку, яка за неї заступалася.
Представник заявника додатково пояснила, що за адресою мешкання заявниці, остання неодноразово викликала працівників поліції щодо неправомірних дій її доньки, однак з невідомих причин, жодного разу не був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно заінтересованої особи.
Заінтересована особа у судовому засіданні доводи заяви не визнала та пояснила, що її мати неодноразово, безпричинно викликала поліцію, яка жодні факти домашнього насильства не встановила. Заявниця свариться з усіма сусідами, розповсюджує не правдиві факти та робить наклепи. Вона ж працює медичною сестрою, алкогольні напої не вживає, за останній рік двічі лежала у лікарні. Заявниці побирається по смітникам, тягне в квартиру мотлох, у зв'язку з чим з'явилися таргани. Також, заявниця побила її доньку, свою онучку, яка на 6 місяці вагітності, у зв'язку з чим відносно неї, заявниці, був складений терміновий заборонний припис. ЇЇ онук, який є правнуком заявниці, малолітній, та боїться вдома залишатися на одинці із заявником, оскільки вона постійно чіпляється до дітей. Заявниця викликала на неї поліцію навіть коли її вдома не було, а потім могла поліцію викликати на поліцію. Така її неадекватна поведінка триває багато років. Жодних протиправних дій вона відносно заявниці не вчиняла.
Представник заінтересованої сторони в судовому засіданні доводи заяви не визнала, з підстав викладених у письмових запереченнях.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.
Як убачається з матеріалів справи, заявник та заінтересована особа проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та є співвласниками квартири по 1/3 частки. Із пояснень сторін встановлено, що заявник є матір'ю заінтересованої особи, є пенсіонеркою, інвалідом І «Б» групи.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, врегульовано Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з пунктами 3-6, 8, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Відповідно статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Отже, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Левчук проти України» (заява № 17496/19), в якій визнав порушення ст.8 Конвенції з прав людини (право на повагу до приватного і сімейного життя). Згідно до ст.8 Конвенції з прав людини, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. ЄСПЛ у даній справі вказав, що покладаючись на статтю 8 Європейської Конвенції з прав людини, суди не мають бути надмірно формалістичними у своїх рішеннях, які викликають у особи почуття безкарності та піддають заявника, ще більшому ризику психологічного переслідування та нападу.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.09.2019 у справі № 756/3859/19, обмежувальний припис, передбачений вищезазначеним законом, за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм кримінального законодавства), а є тимчасовим заходом, який виконує захисну та запобіжну функцію і направлений на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених цим законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Також Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі № 754/11171/19, звернув увагу щодо необхідності оцінки судом пропорційності втручання у права та свободи особи при застосуванні обмежувального припису.
Відповідно до практики ЄСПЛ будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, зокрема, заходи втручання мають бути передбачені національним законодавством (дивитись, наприклад, рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» («Shchokin v. Ukraine», заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.п. 50-51). При цьому таке втручання має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (дивитись, наприклад, рішення від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» («Seryavin and Others v. Ukraine», заява № 4909/04, п. 39).
Відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Саме на захист людини, її життя і здоров'я, недоторканості та безпеки спрямоване обґрунтоване застосування обмежувального припису. В свою чергу, згідно із частиною четвертою статті 13 Конституції України держава взяла на себе зобов'язання забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності. Однак частина перша статті 63 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно, враховуючи що найвища соціальна цінність, закріплена у статті 3 Конституції України, переважає над конституційним правом особи, передбаченим частиною четвертою статті 13 Конституції України, що відповідає загальному інтересу суспільства, допускається обмеження останнього на користь першого в межах правил, встановлених законом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У кожному конкретному випадку суд має враховувати фактичні обставини справи та письмові докази, а заявник має довести факт вчинення фізичного та психологічного насильства відповідно до Закону.
Докази, що додають до заяви про видачу обмежувального припису, мають стосуватись місця вчинення домашнього насильства, ризиків безпеки постраждалої особи, вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, тобто докази мають стосуватись обґрунтованих побоювань з приводу того, що особа (кривдник) здатний вдатися до небезпечних проявів домашнього насильства у будь-якому його вигляді - психологічному, фізичному, економічному, тощо. Це можуть бути докази застосування психологічного насильства, приниження гідності, жорстокого поводження з боку заінтересованої особи до заявника, катування, нелюдського поводження, що передбачає спричинення сильних фізичних та душевних страждань, тривалість та системність протиправної поведінки кривдника та докази того, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії у відношенні до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому існує ризик продовження кривдником таких дій, а отже і необхідність застосування обмежувального припису є обґрунтованими.
Як докази до заяви можуть додаватись, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою органів Національної поліції; терміновий заборонювальний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції; обмежувальний припис, винесений судом у кримінальному провадженні; інші документи, які засвідчують факт насильства; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно листа Головного управління Національної поліції у м. Києві від 04.11.2024, у базі даних Інформаційного порталу Національної поліції України в період часу з 01.01.2022 по 01.11.2024 від гр. ОСОБА_1 на спецлінію «102» Головного управління Національної поліції у м. Києві надходили наступні повідомлення:
-07.09.2022: 2 під'їзд, 5 поверх, донька буянить, б'є заявницю. ШМД не потрібна. Очікує на поліцію. Некоректна робота ІПНП;
-05.07.2023: номер звернення к-2242 від 05.07 2023. домашнє насильство, дочка та онучка знущаються над заявницею, в заяві заявниці неправильно вказана квартира в неї 28 а вказана 29. просить з нею зв'язатися, заявниця знаходиться не вдома;
-14.09.2023: 5 поверх, 2 парадне, донька виганяє з дому, неадекватна, постійно відбувається, виламують двері, чекає поліцію;
-15.09.2023 заявниця повідомила, що донька постійно її ображає, каже щоб заявниця збирала речі і виганяє з квартири. Раніше у доньки був пістолет, але чи є він зараз невідомо. Заявниця на дворі чекає поліцію;
-24.05.2024 буянить донька, вдарила заявниці. Швидка не потрібна;
-24.05.2024 повторно, заявниця повідомляє що донька знову дверями гупає, її штовхає, обзиває, та каже що попередній патруль що був на місці не належно відреагував, лише сказавши не сваритись, та ніякої їй бумаги не лишив. Просить новий патруль (інший);
-24.05.2024 просить направити інший наряд поліції ***** заявниця повідомляє, що донька знову дверями гупає, її штовхає, обзиває, та каже, що попередній патруль, що був на місці не належно відреагував, лише сказавши не сваритись;
-24.05.2024 просить прискорити патруль. Просить направити інший наряд поліції ***** заявниця повідомляє, що донька знову дверями гупає, її штовхає, обзиває, та каже, що попередній патруль, що був на місці не належно відреагував, лише сказавши не сваритись.
-27.05.2024 заявниця повідомляє, що донька буянить та погрожує їй, облила ліжко невідомою речовиною. Очікують на поліцію;
-30.05.2024 співмешканець дочки ображає та погрожує фіз розправою;
-03.06.2024 5 поверх, 2 парадне, знущається онука, штовхає, хапала за волосся, вдома є дитина 10 років, 103-ОСОБА_11. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_1 ;
-22.06.2024 2 під'їзд, 5 поверх. Донька чимось облила ліжко. Конфліктує та сміється. Чекають на поліцію;
22.10.2024 вдарила дочка ногою, заявниця чекає на поліцію вдома.
Згідно листа Дніпровського управління поліції ГУ НПУ у м. Києві від 04.11.2024 до суду направлені матеріали ЖЄО №№ 45406 від 07.09.2022 (15533/22), 45598 від 08.09.2022 (16559/22), 47731 від 21.09.2022 (17913/22), 28474 від 22.06.2023 (12435/23), 44944 від 14.09.2023 (19815/23), 6921 від 14.02.2024 (3101/24), 25285 від 28.05.2024 (11325/24).
За результатами перевірки звернень ОСОБА_1 Дніпровським управлінням поліції ГУ НПУ у м. Києві прийняті рішення про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та надана відповідь в порядку визначеному ЗУ «Про звернення громадян».
Так, за результатами перевірки звернення від ОСОБА_1 від 07.09.2022 ЄО №45406, дільничним офіцером поліції Дніпровського УП ГУНП у м. Києві складена довідка, відповідно до якої: 07.09.2022 до чергової частини Дніпровського УП ГУНП у м. Києві по спец-лінїї «102» надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_1 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 буянить донька гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та нібито її б'є. З метою перевірки даного повідомлення було направлено працівників поліції РУБІН-0452 за вище вказаною адресою. Відповідно до рапорту працівників поліції прибувши за даною адресою було виявлено доньку заявниці гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що її мати (заявниця) має нібито психічні розлади. Поспілкувавшись з гр. ОСОБА_1 , остання повідомляла різні речі несумісні з реальністю, у останньої присутні ознаки психічного розладу. Візуально оглянувши заявницю тілесних ушкоджень виявлено не було, від медичної допомоги відмовилась. З заявами та скаргами до працівників поліції ніхто не звертався. В даному матеріалі відсутні данні, які б вказували на наявність кримінального правопорушення.
За результатами перевірки звернення від ОСОБА_1 від 08.09.2022 ЄО №45598, дільничним офіцером поліції Дніпровського УП ГУНП у м. Києві складена довідка, відповідно до якої: 08.09.2022 до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 07.09.2022 за адресою: АДРЕСА_1 виник конфлікт з донькою гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через те, що заявниця не вимкнула гарячу воду. В ході конфлікту донька заявниці нібито кімнатним капцем вдарила її по голові. Очевидцем даної події була внучка заявниці гр. ОСОБА_4 . В ході перевірки даного звернення було здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 . Як пояснила гр. ОСОБА_3 , що вона відносно своєї матері гр. ОСОБА_1 ніяких протиправних дій не вчиняла. Також додала, що остання постійно несе різні нісенітниці, поводить себе підозріло, має ознаки психічного розладу. Опитавши ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що з приводу події яка сталася вперше дізналася від працівників поліції, ні вона, ні її мати гр. ОСОБА_3 ніяких протиправних дій відносно ОСОБА_1 не вчиняли. Також, остання додала, що її бабуся гр. ОСОБА_6 поводить себе підозріло, безпідставно чіпляється, несе різні нісенітниці, розповідає сусідам неправдиві плітки про їх сім'ю, має явні ознаки психічного розладу, однак лікуватися відмовляється. Гр. ОСОБА_1 неодноразово викликала працівників поліції, однак її повідомлення не знаходили свого підтвердження у дійсності. Працівниками поліції з гр. ОСОБА_3 було проведено профілактичну бесіду щодо недопущення вчинення домашнього насильства в сім'ї. Відповідно до рапорту начальника ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, в даному матеріалі відсутні данні, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, та у зв'язку з цим неможливо внести відповідно інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За результатами перевірки звернення від ОСОБА_1 від 21.09.2022 ЄО №47731, дільничним офіцером поліції Дніпровського УП ГУНП у м. Києві складена довідка, відповідно до якої: 21.09.2022 до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві надійшло звернення від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож.: АДРЕСА_3 щодо можливих неправомірних дій. Відповідно до інформації викладеної у зверненні гр. ОСОБА_1 було встановлено, що 20.09.2022 за адресою: АДРЕСА_1 донька заявниці гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закривши вхідні двері до квартири прибила заявниці палець на правій руці, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження. Також, заявниця зазначає, що нібито її донька вчинила це навмисно та систематично принижує заявницю, не дає спокійно пересуватись по квартирі. В ході перевірки даного звернення було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_4 . По прибуттю двері до квартири АДРЕСА_5 відчинила гр. ОСОБА_3 , пояснила, що вона ніяких протиправних дій відносно своєї матері ОСОБА_1 не вчиняє. Також додала, що остання постійно несе різні нісенітниці, поводить себе підозріло, розповідає сусідам неправдиві плітки про їх сім'ю, має явні ознаки психічного розладу, однак лікуватись відмовляється. З приводу даної події нічого повідомити не змогла. Де та за яких обставин її мати могла отримати ушкодження пальця їй невідомо. Опитавши гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що з приводу події яка сталася вперше дізналась від працівників поліції, ні вона, ні її мати гр. ОСОБА_3 ніяких протиправних дій відносно гр. ОСОБА_1 не вчиняли. Також, остання додала, що її бабуся гр. ОСОБА_1 поводить себе підозріло, безпідставно чіпляється, несе різні нісенітниці, розповідає сусідам неправдиві плітки про їх сім'ю, має явні ознаки психічного розладу, однак лікуватись відмовляється. Так, 20.09.2022 перебувала вдома, ніяких криків та стуків чути не було, її мати гр. ОСОБА_3 ніяких протиправних дій не вчиняла. Де та за яких обставин її бабуся гр. ОСОБА_1 могла отримати травму пальця їй невідомо. Гр. ОСОБА_1 неодноразово викликала працівників поліції, однак її повідомлення не знаходили свого підтвердження у дійсності. Додатково опитати заявницю гр. ОСОБА_1 не вдалося, оскільки остання була відсутня за місцем мешкання. Також, було опитано сусідів гр. ОСОБА_7 (кв. АДРЕСА_6 ) та гр. ОСОБА_8 (кв. АДРЕСА_7 ), котрі повідомили, що в квартирі АДРЕСА_5 проживає жінка похилого віку, її донька з чоловіком, її онука з чоловіком та дитиною. З приводу бабусі повідомили, що остання поводить себе підозріло, інколи розповідає різні нісенітниці, неправдиві плітки про свою родину, можливо має ознаки психічного розладу. З приводу інших мешканців даної квартири повідомили, що вони ведуть нормальний спосіб життя, громадський порядок та спокій громадян не порушують, характеризуються з позитивної сторони. Ніякого шуму, конфліктів та криків з квартири АДРЕСА_5 вони ніколи не чули. Відповідно до рапорту начальника ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, в вданому матеріалі відсутні данні, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, та у зв'язку з цим неможливо внести відповідну інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За результатами перевірки звернення від ОСОБА_1 від 22.06.2023 ЄО №28474, дільничним офіцером поліції Дніпровського УП ГУНП у м. Києві складена довідка, відповідно до якої: 22.06.2023 до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож.: АДРЕСА_1 щодо можливих неправомірних дій. Відповідно до інформації викладеної у зверненні було встановлено, що заявниця скаржиться на свою доньку ОСОБА_3 , котра нібито її ображає, створюють нестерпні умови для проживання в квартирі та користується її банківською карткою. В ході перевірки даного звернення працівниками поліції було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_4 . По прибуттю двері до квартири АДРЕСА_5 відчинила гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка повідомила, що її бабуся гр. ОСОБА_1 має явні ознаки психічного розладу, від лікування відмовляється стверджуючи те, що з нею все добре. Остання постійно здійснює наклеп на неї та її матір гр. ОСОБА_3 , безпідставно звертається до поліції з заявами про вигадані події. Ніхто ніяких протиправних дій відносно гр. ОСОБА_1 не вчиняє та в користуванні квартирою ніяк не перешкоджає. Причина даної скарги невідома. Працівниками поліції з гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 було проведено профілактичну бесіду щодо недопущення вчинення домашнього насильства в сім'ї. Також, було встановлено, що гр. ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з заявами щодо скарги на доньку та онуку, однак інформація викладена у її зверненнях не знаходила свого підтвердження у дійсності. Під час неодноразових спілкувань із заявницею гр. ОСОБА_1 , остання розповідала різні нісенітниці та чітко пояснити що в неї сталося вона не могла. Під час спілкування з сусідами гр. ОСОБА_7 (кв. АДРЕСА_6 ) та гр. ОСОБА_8 (кв. АДРЕСА_7 ), останні повідомили, що в квартирі АДРЕСА_5 проживає жінка похилого віку, її донька з чоловіком, її онука з чоловіком та дитиною. З приводу бабусі повідомили, що остання поводить себе підозріло, інколи розповідає різні нісенітниці, неправдиві плітки про свою родину, можливо має ознаки психічного розладу. З приводу інших мешканців даної квартири повідомили, що вони ведуть нормальний спосіб життя, громадський порядок та спокій громадян не порушують, характеризуються з позитивної сторони. Ніякого шуму, конфліктів та криків з квартири АДРЕСА_5 вони ніколи не чули. В даному матеріалі відсутні данні, які б вказували на наявність кримінального правопорушення.
За результатами перевірки звернення від ОСОБА_1 від 14.09.2023 ЄО №44944, інспектором СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві складена довідка, відповідно до якої: 14.09.2023 до Дніпровського УП ГУНП у місті Києві надійшло звернення, від ОСОБА_1 , з приводу вчинення можливих протиправних дій за адресою АДРЕСА_1 . У ході опрацювання даного звернення, що по прибуттю на місце нарядом поліції було встановлено що, інформація не підтверджується, протиправних дій не скоєно, виник конфлікт котрий учасниками був врегульований самостійно. Перевіркою встановлено відсутність ознак вчинення домашнього насильства, заявнику роз'яснено порядок подальших дій.
За результатами перевірки звернення від ОСОБА_1 від 14.02.2024 ЄО №6921, інспектором СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві складена довідка, відповідно до якої: 14.02.2024 до Дніпровського УП ГУНП у місті Києві надійшла заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо притягнення до адміністративної відповідальності та винесення термінового заборонного припису доньці гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено, що 14.02.2024 Дніпровського УП ГУНП у місті Києві із власноруч надрукованою заявою звернулась гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу притягнення до адміністративної відповідальності та винесення термінового заборонного припису доньці гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення домашнього насильства психологічного, фізичного та економічного характеру. В ході опрацювання даного матеріалу, було встановлено, що до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві неодноразово надходили звернення громадянки ОСОБА_1 щодо потерпання від домашнього насильства з боку доньки та онуки ( НОМЕР_2 від 28.12.2023; ЄО № 31460 від 06.07.2023), в ході опрацювання яких, в результаті опитування окремих мешканців будинку, громадянки ОСОБА_3 , було встановлено, що факт вчинення домашнього насильства не знаходить свого підтвердження. З метою з'ясування додаткової інформації по даному факту, було здійснено додатковий вихід за адресою: АДРЕСА_4 , де в результаті спілкування з мешканкою квартири АДРЕСА_7 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було з'ясовано, що остання особисто знайома з мешканцями квартири АДРЕСА_5 : ОСОБА_9 , її донькою - ОСОБА_3 та онукою на ім'я ОСОБА_10 , які за характером спокійні, є законослухняними громадянками та жодних протиправних дій до ОСОБА_9 не вчиняють. Стосовно ОСОБА_9 зазначила, що остання постійно безпідставно скаржиться на доньку та онуку, проте звинувачення не відповідають дійсності, та на думку ОСОБА_8 , громадянка ОСОБА_9 можливо має психічні розлади. При неодноразових стуках у двері квартири АДРЕСА_5 , ніхто не відчиняв. Під час здійснення виходу, із заявами та скаргами звернення не надходили. Громадський порядок порушено не було. У зв'язку з тим, що особи, вказані у зверненні як правопорушники характеризуються з позитивної сторони, ознак вчинення ними домашнього насильства відносно заявника не виявлено, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення (п. 1 ч. 1. ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У зв'язку з відсутністю безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесено не було, (частина 1 розділу 11 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника»).
За результатами перевірки звернення від ОСОБА_1 від 28.05.2024 ЄО №25285, інспектором СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві складена довідка, відповідно до якої: 24.05.2024 до Дніпровського УП ГУНП у місті Києві надійшла заява від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо притягнення до відповідальності доньки гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час опрацювання даного матеріалу було встановлено, що 28.05.2024 до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві із заявою звернулась гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу нанесення тілесних ушкоджень донькою гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того гр. ОСОБА_1 в заяві повідомила, що донька гр. ОСОБА_3 вчиняє домашнє насильство, а саме психологічного характеру, що проявляється в словесних образах, нецензурній лайці, а також погрозами фізичною розправою та фізичного характеру - ляпаси, стусани, штовхання і шарпання за волосся. Також поспілкувавшись із сусідами, останні повідомили, що гр. ОСОБА_3 та її донька гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3. характеризуються з позитивної сторони, громадський порядок не порушують, а також шуму чи конфліктів чути не було. Крім того гр. ОСОБА_3 додала, що ніяких протиправних дій відносно своєї матері гр. ОСОБА_1 не вчиняє та не вчиняла. Під час проведення перевірки поспілкувавшись із донькою заявниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що її матір - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якої вікова деменція постійно безпідставно викликає поліцію, плутається в датах, іменах, носить різні предмети зі смітника, також наголосила, що домашнє насильство відносно ОСОБА_1 ніхто не вчиняє. Крім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомила, що звернулась з заявою до Дніпровського районного суду міста Києва (справа № 755/12075/23) про визнання її матір - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обмежено дієздатною особою та встановити над нею піклування, призначивши ОСОБА_3 піклувальником.
Зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.11.2018 у справі № 756/2072/18.
У відповідності до ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Згідно із загальним принципом цивільного судочинства - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В даному випадку, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чітко визначає, що обставинами на підставі яких може бути виданий обмежувальний припис є: ризики продовження скоєння домашнього насильства; ризики повторного вчинення домашнього насильства; ризики настання тяжких або особливо тяжких наслідків; ризики смерті постраждалої особи.
Досліджені надані заявником докази не дають суду підстави дійти висновку про наявність в діях заінтересованої особи, ОСОБА_3 , психологічного або фізичного насильства відносно заявника ОСОБА_1 .
Заявником не додано доказів які б підтверджували наявність фактів погроз з боку заінтересованої особи, вчинення останньою відносно заявника будь-яких фізичних дій, які б можливо було б розцінити як фізичне насильство. Відсутні в матеріалах справи і докази притягнення ОСОБА_3 до адміністративної або іншої відповідальності за вчинення дій, які можуть бути розцінені як прояв насильства в сім'ї.
Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підстави для видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_3 , відсутні, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1, 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 258, 259, 263-265, 350-1- 350-8 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), про видачу обмежувального припису - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: