Справа №:755/19212/24
Провадження №: 1-кс/755/3609/24
"19" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання, у межах кримінального провадження №12024100040003379 від 30.09.2024 року, -
ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з вказаною скаргою в якій посилається на те, що в провадженні слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040003379 від 30.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. 16.10.2024 року ОСОБА_3 подано до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві клопотання про визнання його потерпілим та долучення доказів у вказаному кримінальному провадженні. 18.10.2024 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024100040003379 від 30.09.2024 року, указану постанову особа, яка подала скаргу, вважає необґрунтованою, оскільки порушено порядок збирання доказів та надання їм правової оцінки.
У судове засідання учасники кримінального провадження не з'явилися, ОСОБА_3 клопотав про задоволення скарги у його відсутність.
Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 просила скаргу розглядати у її відсутність та надала матеріали кримінального провадження №12024100040003379 від 30.09.2024 року.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов до наступного.
Статтею 303 КПК України, передбачено оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно із ч.2 ст.55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як зазначено у ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Також, таке процесуальне рішення слідчий, прокурор приймає з урахуванням норм ст.94 КПК України, у якій зазначається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як вбачається з матеріалів скарги Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040003379 від 30.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 18.10.2024 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_5 виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12024100040003379 від 30.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, щодо залучення до провадження, як потерпілого.
Постанова мотивована тим, що клопотання не надано доказів, які підтверджують спорідненість із потерпілим ОСОБА_6 .
Із нормам ч.6 ст.55 КПК України вбачається, що якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Водночас, згідно копії свідоцтва про одруження НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів громадського стану Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис за №331, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 одружилися ІНФОРМАЦІЯ_1 та мають прізвище після одруження Бусол.
Згідно п.1 ч.1 ст.3КПК України близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Пасинок - це нерідний син одного з членів подружжя, який доводиться рідним іншому.
Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає за необхідне скасувати постанову слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_8 про відмову у задоволенні клопотання від 18.10.2024 року, як необґрунтовану.
Керуючись ст. ст. 214, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання, у межах кримінального провадження №12024100040003379 від 30.09.2024 року - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_8 про відмову у задоволенні клопотання від 18.10.2024 року.
Зобов'язати слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_8 /або уповноважену особу/ розглянути клопотання ОСОБА_3 від 16.10.2024 року, у кримінальному провадженні за №12024100040003379 від 30.09.2024 року, у порядку ст.220 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_9