ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19803/24
провадження № 3/753/6989/24
"25" листопада 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С, при секретарі Власенку Д.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надані Управлінням Патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини № НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №858237, 28 вересня 2024 року о 19:45 год. в м. Києві по вул. Ревуцького, буд. 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «NISSAN ROGUE», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки на вказану ним адресу місця проживання. Рекомендований лист із судовою повісткою повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Дарницького районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Як слушно наголошує Верховний Суд, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у неотриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС, викладена в рішенні № 560/5541/20 від 17.11.2022).
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Каленський І.Б. у судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду у зв'язку з хворобою ОСОБА_1 та для виклику інспектора патрульної поліції Горбенка М.О.
За результатами розгляду клопотання суд відмовив у його задоволенні, оскільки захисником ОСОБА_2 не надано доказів, які підтверджують поважність причин неявки ОСОБА_1 в судове засідання. Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення до суду не надходило.
Суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
У клопотанні про виклик в судове засідання інспектора патрульної поліції Горбенка М.О. суд відмовив, оскільки в матеріалах справи наявні достатні докази, які в своїй сукупності дозволяють прийняти у справі законне рішення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 наполягав на закритті провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, мотивуючи це численними порушеннями працівниками патрульної поліції встановленого законодавством порядку оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У письмових поясненнях вказав, що поліцейськими було порушено п. 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція), оскільки ними не було складено акт огляду на стан сп'яніння, один із примірників якого мав бути вручений водію. Крім того, працівники поліції порушили вимоги ст. 265-2, 266 КУпАП, оскільки не відсторонили водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність у матеріалах справи акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Фабула інкримінованого водію адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вжито формулювання «з ознаками алкогольного сп'яніння», замість «в стані алкогольного сп'яніння», відтак, на думку захисника, працівники поліції у протоколі про адміністративне правопорушення зазначили виключно своє припущення стосовно перебування водія ОСОБА_1 у стані сп'яніння. Також захисник вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що має передувати зупинці транспортного засобу. А незаконність зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 підтверджується змістом постанови серії ЕНА №3155558 від 28.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП, в якій вказано час вчинення правопорушення 21:06 год., в той час, як протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №858237 від 28.09.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено о 20:57 год. На переконання захисника, у зв'язку із очевидним фактом незаконної зупинки, подальші вимоги працівників поліції щодо надання документів для перевірки та проходження огляду на стан сп'яніння не містять законних підстав. Крім того, захисник звернув увагу, що на відеозаписі, дослідженому в судовому засіданні, ОСОБА_1 не відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я. Підсумовуючи, адвокат Каленський І.Б. зазначив, що вказані порушення сукупно потягли за собою прийняття поліцейськими незаконного рішення, вину ОСОБА_1 не доведено належним чином, а протокол складено виключно на припущеннях.
Заслухавши доводи захисника Каленського І.Б., дослідивши матеріали справи, відеозапис із нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами).
На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 вказаної Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).
Таким чином, встановивши, що є підстави вважати, що особа, яка керує таким засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або з ознаками такого стану, передбаченими п. 3, п. 4 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський зобов'язаний висунути такій особі вимогу про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і така особа підлягає огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Підсумовуючи наведене, для притягнення особи, яка керує транспортним засобом, до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, при цьому мала ознаки алкогольного сп'яніння, передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, встановлення яких є підставою для проведення відповідного огляду на стан сп'яніння, та відмовилась від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.2024 серії ААД №858237 встановлено, що 28 вересня 2024 року о 19:45 год. в м. Києві по вул. Ревуцького, буд. 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «NISSAN ROGUE», д.н.з. НОМЕР_2 .
Так, з дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського № 472384 від 28.09.2024 судом встановлено, що водія ОСОБА_1 було зупинено шляхом переслідування та блокуванням службовим автомобілем працівників поліції за порушення Правил дорожнього руху, яке виявилось у ненаданні переваги в русі транспортним засобам, що рухалися по головній дорозі та порушення вимог зупинки працівника поліції поданим за допомогою увімкнених проблискових маячків (час доби на відеозаписі: 19:43). При цьому з відеозапису чітко чутно, що переслідування автомобіля здійснювалося за допомогою спеціального звукового сигналу. Отже, ОСОБА_1 , однозначно знаючи та усвідомлюючи про надання йому вимоги працівниками поліції про зупинку транспортного засобу за допомогою спеціального звукового сигналу та проблискових маячків, проігнорував вказану вимогу, транспортний засіб не зупинив, чим порушив вимоги ПДР. Після зупинки транспортного засобу «NISSAN ROGUE», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля на місці водія. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про причину зупинки та запропонував надати документи на перевірку (час доби на відеозаписі: 19:43). В процесі спілкування, поліцейський повторно роз'яснив водію причину зупинки (час доби на відеозаписі: 19:46), повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, та запропонував йому пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» (час доби на відеозаписі: 19:59). На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння спеціальним технічним засобом «Драгер» водій погодився (час доби на відеозаписі: 20:03, 20:40). При цьому, водієві також було запропоновано пройти огляд в медичному закладі у лікаря-нарколога (час доби на відеозаписі: 20:39). Водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» (час доби на відеозаписі: 20:41). Перед проведенням огляду поліцейський повідомив водію про порядок застосування приладу «Драгер», разом з тим, останній не виконував необхідних дій, спрямованих на встановлення відповідного стану сп'яніння, зокрема, не дихав в трубку приладу, про що неодноразово вказував працівник поліції, який проводив огляд. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 повторно було роз'яснено порядок застосування приладу «Драгер», проте о 20:43 водій ОСОБА_1 відмовився від подальшого проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Надалі, працівниками поліції було повторно запропоновано прослідувати до медичного закладу з метою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога, проте водій ОСОБА_1 відмовився (час доби на відеозаписі: 20:44). Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що такі дії будуть кваліфіковані як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, що тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 запропонував інспектору патрульної поліції пройти огляд на стан сп'яніння. Надалі, вже під час складання інспектором протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 повідомив, що погоджується пройти огляд на стан сп'яніння (час доби на відеозаписі: 20:51).
Разом з тим, на переконання суду, поведінка ОСОБА_1 , який неодноразово відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а згодом заперечував свою відмову, є суперечливою, останній явно ухилявся від процедури проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», незважаючи на те, що інспектором патрульної поліції йому було роз'яснено порядок проходження такого огляду.
Аргументи захисника, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці за допомогою спеціального приладу, так і у відповідному медичному закладі, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються відеозаписом, дослідженим у судовому засіданні.
При цьому, відеозапис супроводжується постійною грубою лайкою водія ОСОБА_1 на адресу працівників поліції (час доби на відеозаписі: 20:00, 20:07, 20:49).
У зв'язку з викладеним, факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є доведеним належними та допустимими доказами.
Дослідивши наявні у справі матеріали, винуватість останнього у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху доводиться даними:
- відеозапису нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського;
- протоколу про адміністративне правопорушення;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
- постановою серії ЕНА №3155558 від 28.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП;
- розпискою щодо зберігання транспортного засобу NISSAN ROGUE, д.н.з. НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_3 , за якою останній зобов'язується не передавати керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_1 ..
Посилання захисника на те, що інспектором поліції незаконно було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , спростовується змістом постанови серії ЕНА №3155558 від 28.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Суд погоджується з доводами захисника, що в постанові невірно вказано час вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, що підтверджується, зокрема, відеозаписом події.
Разом з тим, зазначення інспектором поліції в постанові неправильних даних, щодо часу вчинення правопорушення, не спростовує вини ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху.
Така правова позиція щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення, уже була висловлена Верховним Судом у постановах від 28.11.2018 у справі № 537/1214/17, від 24.12.2019 у справі №459/1801/17.
Крім того, вказана постанова є чинною, доказів про її скасування матеріали справи не місять.
Як вбачається із матеріалів справи, автомобіль «NISSAN ROGUE», д.н.з. НОМЕР_2 , був переданий під розписку ОСОБА_3 , який зобов'язався не передавати керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_1 протягом доби, тобто останній був відсторонений від керування транспортним засобом, що спростовує доводи захисника.
Щодо ряду інших порушень з боку поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу з тих підстав, що важливе значення мають не самі порушення, а їх істотність по відношенню до основних прав та свободи людини, але таких під час розгляду справи не встановлено.
Суд зауважує, що істотними порушеннями прав та свобод людини слід визнавати такі, які перешкодили чи не дали можливості особі у повному обсязі реалізувати права та свободи, передбачені Конституцією України, законами України та міжнародними договорами.
Між цим, таких порушень судом не було встановлено, а захистом не наведено.
Таким чином, доводи зазначені захисником під час судового засідання не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених адвокатом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють один одного, є належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 за обставин, встановлених у протоколі, підтверджена в повному обсязі.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного.
Керуючись ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Повний текст постанови складено 26.11.2024.
Суддя Ю.С.Мицик