вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
19.10.10 Справа №2а-6486/10/6/0170
(14:42)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Асєєвій Л.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Смаль І.М.,
розглянув у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Контрольно-ревізійного управління в АР Крим про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся у суд з адміністративним позовом до відповідача з вимогами про відшкодування моральної шкоди в сумі 500 тис. грн. та зобов'язання надати заяву на виплату страхової суми із зазначенням фактично виплаченої суми, наданням інформації про страхову компанію, якою укладено договір ГоловКРУ України.
У ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, просив зобов'язати КРУ в АР Крим надати довідку про середньомісячну заробітну плату в розмірі 3534,08 грн та заяву на виплату страхової суми відповідально до вимог п.п.4,6 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 26.09.01 № 1266, згідно форми № 6 із зазначенням реквізитів страхової компанії й номеру страхового договору з переліком осіб на виплату страхової суми. Мотивуючи тим, що відповідачем до заяви на виплату страхової суми не надано реквізитів страхової компанії. Згодом доповнив позов вимогою про зобов'язання відповідача прийняти заяву та необхідні документи для подальшого оформлення та направлення документів для здійснення страхової виплати відповідно до наказу ГоловКРУ від 07.02.08 №65 на засіданні суду. На задоволенні позову наполягав в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволенні вимог позивача, надав письмові заперечення та не вважав їх доведеними, так як вчинив необхідних дії на користь позивача, передбаченні чинним законодавством України для вирішення питання пов'язаного з наданням документів для проведення страхової виплати. Просив відмовити у позові.
Розглянув матеріали справи, заслухав представників сторін, дослідив надані сторонами докази, суд встановив.
Відповідно до частин 1, 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
При вирішенні даної справи суд повинен з'ясувати, чи використані повноваження, надані відповідачу, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України.
Так, ОСОБА_1 звернулась з позовом до адміністративного суду за захистом свого порушеного права на отримання виплат в порядку державного обов'язкового страхування, у зв'язку з отриманням інвалідності у період проходження публічної служби.
17.09.07 у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності, гр. ОСОБА_1 звільнена з посади начальника Контрольно-ревізійного відділу в Ленінському районі згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу КРУ в АР Крим № 226-л від 14.09.07.
Згідно з довідкою Керченської МСЕК від 11.09.2008р. позивач є інвалідом 2 групи. Довідкою Республіканської МСЕК №2 м. Сімферополя від 07.05.2009р. ОСОБА_1 встановлено 18% втрати професійної працездатності.
Керуючись діючим законодавством, ст.17 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», ст. 31 Закону України «Про державну службу», пп. б) п. 13 «Порядку та умов державного обов'язкового особистого страхування посадових осіб державної контрольно-ревізійної служби в Україні», затвердженого Постановою КМУ від 05.07.93 № 515 ОСОБА_1 в КРУ в АР Крим були направлені необхідні документи для виплаті страхової суми. Заява на виплату страхової суми КРУ в АР Крим була підписана та направлена з зазначенням страхової суми в розмірі 1552,20 грн.
Позивач не погодився з зазначеною сумою, що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходить з наступного.
Статтею 17 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачено державне страхування та відшкодування заподіяної шкоди у разі загибелі або каліцтва службової особи державної контрольно-ревізійної служби.
Усі службові особи державної контрольно-ревізійної служби підлягають державному обов'язковому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травм чи каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у розмірі від шестимісячного до п'ятирічного грошового утримання за останньою посадою залежно від ступеня втрати працездатності.
Порядок та умови страхування службової особи державної контрольно-ревізійної служби визначені Постановою КМ України від 05.07.93 № 515 (далі - Порядок).
Згідно пункту 13 Порядку для вирішення питання про виплату страхової суми у разі втрати застрахованим працездатності в результаті поранення, контузії, травми, каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків в період служби або протягом року після звільнення з неї, - у розмірі, що залежить від ступеня втрати працездатності, який визначається у відсотковому відношенні до суми п'ятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав до встановлення втрати працездатності, застрахований або його спадкоємець - оформляють у відповідному органі контрольно-ревізійної служби та подають страховику заяву за встановленою формою, а також пред'являють документ, що засвідчує особу.
Пунктом 7 Постанови КМ України «Про розрахунок середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат по загальнодержавному соціальному страхуванню» від 26.06.01 № 1266 середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи розраховується виходячи із нарахованої заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються відповідно до нормативно-правових актів, прийнятим відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Судом встановлено, що відповідачем був зроблений розрахунок страхової суми згідно вимог пункту 7 Постанови КМУ від 26.09.01 № 1266, розмір якої склав 3553,34 грн., про що свідчить заява про виплату страхової суми від 19.10.10 та довідка про заробітну плату від 18.10.10, які направлені КРУ на адресу позивача листом від 22.10.10, що останній не спростовує.
Під час судового засідання позивач наполягав на зобов'язанні судом відповідача надати реквізити страхової компанії для заповнення заяви на виплату страхової суми та подати зібрані позивачем документи до відповідної страхової компанії для виплати страхової суми.
Однак, з положень пункту 13 Порядку вбачається, що саме застрахований або його спадкоємець самостійно оформляють у відповідному органі контрольно-ревізійної служби та подають страховику заяву за встановленою формою.
У зв'язку з чим суд не приймає доводи позивача відносно бездіяльності з боку КРУ в АР Крим в направленні документів для здійснення страхової виплати до ГоловКРУ (страховику), так як цей обов'язок покладений на застраховану особу.
Суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності компетенції КРУ в АР Крим визначати страхову компанію.
У відповідності до п. 3 Порядку страхові платежі за державним обов'язковим особистим страхуванням службових осіб державної контрольно-ревізійної служби, включаючи витрати страховика на його здійснення, в розмірі, що не перевищує 6 відсотків загальної суми таких платежів, перераховуються ГоловКРУ України (страхувальник) на окремий рахунок страховика.
Отже, з аналізу діючого законодавства вбачається, що КРУ в АР Крим не наділене обов'язком та не має законодавчо визначеної компетенції щодо визначення страхової компанії та здійснювати перерахування та виплату страхових сум застрахованим особам.
Як було встановлено у ході розгляду справи, КРУ в АР Крим у зв'язку з відсутністю інформації стосовно реквізитів страхової компанії та договору страхування, листом від 04.11.09 № 01-13-11/7629 КРУ в АР Крим звернулось з запитом до ГоловКРУ України, на який було отримано відповідь від 09.11.09 № 25-18/1374, що відповідно до договору укладеного між ГоловКРУ України та ВАТ НАСК «Оранта» від 21.09.09 № 08-03-21/10809/80 страховиком виступає саме ВАТ НАСК «Оранта», інформацію про реквізити якої листом від 20.11.09 № 13-16/8072 були надані позивачу.
Крім того, позивач посилається на невиконання відповідачем наказу ГоловКРУ «Про порядок виплати страхових сум» №65 від 07.02.2008р. у частині здійснення оформлення документів та їх направлення до ГоловКРУ для погодження.
Як зазначалося вище КРУ в АР Крим здійснило законодавчо передбачені заходи для оформлення позивачу документів для страхової виплати та направило їх для погодження до ГоловКРУ листом від 25.10.10.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про вчинення КРУ в АР Крим необхідних дій, передбачених діючим законодавством України щодо надання позивачу заяви на виплату страхової суми із зазначенням фактично виплаченої суми, як того вимагають положення Постанови КМ України від 05.07.1993р № 515 та Наказу ГоловКРУ №65 від 07.02.2008р., що свідчить про відсутність бездіяльності або протиправності дії відповідача. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 грн., суд зазначає.
Відповідно до статей 56, 62 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відшкодування шкоди провадиться у випадках прямо передбачених статтями 1167, 1174 ЦК України.
Стаття 1174 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
З аналізу положень ст.1167,1174 ЦК України передбачено наявність обов'язкової ознаки для відшкодування шкоди - незаконності дій (бездіяльності) або рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім того, згідно з пунктом 3 постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року N 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується (п.4 постанови Пленуму).
Позивач просить стягнути з відповідача заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 500000 грн., однак доказів у підтвердження даних позовних вимог суду не надав, не обґрунтував розмір суми шкоди.
Враховуючи відсутність протиправної поведінки з боку КРУ в АР Крим та безпідставність вимог позивачем щодо відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.
Таким чином, приймаючи до уваги дослідженні фактичні правовідносини, як склалися між сторонами і докази надані ними під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що КРУ в АР Крим діяло відповідно до норм чинного законодавства України і вважати його дії, такими, що вчиненні з порушенням законодавства, суд підстав не вбачає, а тому позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судовий збір сплачений при зверненні до суду, позивачу не повертається.
Постанову складено повністю та підписано 16.11.2010 року .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94,160-163,167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Латинін Ю.А.