вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
16.09.10 Справа №2а-5596/10/16/0170
(18.34)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Габрись П.С., розглянувши за участю
представника позивача Макарової О.М., довіреність № б/н від 05.03.2009р.,
від відповідача: не з'явився, надійслав клопотання про розгляд справи без його участі
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відовідальністю «Данкан»
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про скасування податкового повідомлення-рішення №0000611501/0 від 22.01.2010р.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Данкан» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення №0000611501/0 від 22.01.2010р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить чинному законодавству України, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки декларація на прибуток підприємства за 3 квартали 2009року була здана позивачем до ДПІ у встановлений законом строк та відповідає встановленим вимогам, а тому оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.04.2010р. відкрите провадження по адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначив, що посадовими особами ДПІ була проведена перевірка, якою встановлени порушення позивачем строків подання податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 р. На підставі акту перевірки до позивача були застосовани фінансові санкції. В судовому засіданні, що відбулося 03.09.2010р., представник відповідача також зазначив, що згідно документів, складених працівниками ДПІ, подана позивачем декларація на прибуток за 3 квартали 2009року заповнена з порушенням вимог абз.4 п.1.6 Наказу ДПА України від 29.03.2003р. №143 “Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств і порядку її заповнення”, і що порушення стосується додатку К1/1 на двобічному листі формату А-4.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Данкан» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 17.08.2007р.,ідентифікаційний код 35338012, (а.с. 22).
26.10.2009р. позивачем до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим направлена рекомендованою кореспонденцією податкова декларація з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2009р. із додатком № К1/1. Декларація підписана керівником підприємства, скріплена печаткою та отримана відповідачем 28.10.2009р. (а.с.23-26).
02.11.2009р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим на адресу позивача надіслано повідомлення, в якому зазначено, що відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”подана податкова декларація заповнена позивачем всупереч Наказу ДПА України від 29.03.2003р. №143 “Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств і порядку її заповнення”(далі Наказ), а відтак, вона не є податковою декларацією. Позивачу рекомендовано заповнити податкову декларацію відповідно до вимог вищезазначених законодавчих актів. Проте, у зазначеному повідомленні не зазначено у чому полягає порушення, допущене позивачем при заповненні податкової декларації, тобто зміст порушення в повідомленні взагалі не вказан. Повідомлення отримано відповідачем 09.11.2009р.
09.12.2009р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності складено акт 615/15-1, у якому зазначено про порушення позивачем п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: неподання податкової декларації в строки, визначені законодавством, або її затримку. Граничний строк подання податкової декларації, зазначений у акті перевірки, 10.11.2009р., дата фактичного подання декларації не зазначена. У акті не вказано, які саме порушення були допущені позивачем, що потягли за собою визнання декларації не поданою, а також відсутні посилання на порушення п.1.6 Наказу ДПА України від 29.03.2003р. №143. Акт відповідачем отриманий.
22.01.2010р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі на підставі Акту перевірки від 09.12.2009р., відповідно до абз.1 п.п.17.1.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”за неподання податкової декларації у встановлені законодавством строки винесено податкове повідомлення - рішення №0000611501/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00грн. (а.с.6).
Спеціальним законом з питань з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі Закон).
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону передбачено строки подання податкових декларацій за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно п.п.4.1.7. пункту 4.1 статті 4 Закону платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за три квартали 2009 року надіслана позивачем на адресу відповідача та отримана 28.10.2009р., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на поштовому повідомлені (зворотній бік а.с.7). Таким чином, суд дійшов висновку, що податкова декларація подана позивачем у встановлені Законом строки.
Статтею 4 Закону № 2181 визначений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань, де у п.п. 4.1.2 п. 4.1 зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Абзацом 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 закріплено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства (далі Порядок).
У п. 1.6 Порядку встановлено, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).
Так, п. 3.1 вказаного Порядку передбачено, що декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1-Р3) подаються виключно за рік.
Відповідно до ч.4 п.1.6. розділу 1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженому наказом ДПА України від 29.03.2003 №143 передбачено, що оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).
Дослідивши направлену позивачем на адресу відповідача податкову декларацію за 3 квартали 2009р., суд дійшов висновку, що зазначені і заповнені усі обов'язкові реквізити і поля, окрім тих, що не є обов'язковими і заповнюються у разі подання відповідного додатку, а саме позивачем, разом із декларацією на прибуток направлено на адресу додаток К1/1, що й відображено у декларації (зворотній бік а.с 24), тобто, позивачем зазначено у декларації про подання разом з декларацією відповідного додатку К1/1 (а.с.25). Також про направлення вказаного додатку свідчить опис вкладень до цінного листа, яким декларація та додаток направлени до ДПІ в м. Сімферополі (а.с. 23). Судом оглянут оригінал декларації позивача за 3 квартали 2009 та додаток К1/1, при цьому встановлено наявність всіх належних реквізитів та правільність оформлення. Так, в направленій позивачем декларації відображена повна назва підприємства відповідно до установчих документів (скорочено лише назву виду організаційно-правової форми суб'єкту господарювання), ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника, що повною мірою узгоджується із приписами розділу 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592.
За таких обставин, подана податкова декларація відповідає вимогам вищезазначеного Закону. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року позивачем подано своєчасно
Посилання позивача на неналежне оформлення акту перевірки, який став підставою для застосування фінансових санкцій, а саме відсутність печатки органу, який його склав суд вважає необґрунтованими, та зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, не передбачено завірення печаткою акту невиїзної документальної перевірки. При цьому, суд зазначає, що акт перевірки, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення взагалі не містить суті правопорушення, за яке на позивача було накладено штрафні санкції.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 170,00грн. за несвоєчасне подання декларації не може бути визнано таким, що прийнято з урахуванням вищезазначених принципів, оскільки воно не відповідає вимогам закону та прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.
У позовній заяві позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000611501/0 від 22.01.2010р.
В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000611501/0 від 22.01.2010р.
Під час судового засідання, яке відбулось 16.09.2010р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови, постанову в повному обсязи складено 20.09.2010р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0000611501/0 від 22.01.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170, 00грн до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан».
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.