вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
26 жовтня 2010 р. Справа №2а-8784/10/8/0170
(17:33 год.) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючі системи"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій
за участю представників сторін:
від позивача: Півошенко Юлія Миколаївна, довіреність № 4 від 11.01.10р.; Торосян Лола Абдухаліловна, довіреність № 3 від 02.01.10р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ в м. Сімферополі щодо здійснення розподілу суми, сплаченої згідно платіжному дорученню № 2161 від 18.05.2010р. у сумі 1313,00 грн. та її зарахування у погашення податкового боргу та пені; зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі відобразити у особовому рахунку платника податків ДП “Кримські генеруючи системи” суму, перераховану згідно платіжному дорученню № 2161 від 18.05.2010 р. відповідно до призначення платежу, як сплату авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за 1 квартал 2010 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, відповідач має право згідно з п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181 здійснити розподіл сум податкового боргу, сплачених платником податків, в даному випадку позивач, згідно з платіжним дорученням №2161 від 18.05.2010р. здійснив погашення авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за 1 квартал 2010 р.
У судове засідання, що відбулося 07.09.10р., відповідач надав заперечення на позов, у яких пояснює суду, що позовні вимоги не визнає, оскільки відповідно до положень Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” він має право спрямовувати сплату, направлену платником податку на погашення зобов'язань, які не є податковим боргом, на погашення податкового боргу.
У судовому засіданні, що відбулося 26.10.10р., позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач явку представника у судове засідання, що відбулося 26.10.10р., не забезпечив, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином: під розписку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників позивача, суд
25 червня 2010р. Державне підприємство “Кримські генеруючі системи” одержало повідомлення ДПІ в м. Сімферополі про те, що згідно з абз. 2 пп. 16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідно до питомої ваги пені у загальній сумі податкового боргу станом на день сплати здійснено розподіл суми податкового боргу з податку на прибуток (код 11020100):
№ 101090111319391 від 19.05.10р. про розподіл суми, сплаченої 18.05.2010р. згідно платіжному документу № 2161 сплачена сума 1313 грн., розподіл суми погашення: податкового боргу - 1161,94 грн. та пені - 151,06 грн. (а.с.11);
№ 101090111319391 від 04.06.10р. про розподіл суми, сплаченої 18.05.2010р. згідно платіжному документу № 2161 сплачена сума 1313 грн., розподіл суми погашення: податкового боргу - 1162,92 грн. та пені - 150,08 грн. (а.с.12).
Позивач, не погодившись з вищенаведеними податковими повідомленнями, просить суд визнати протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі щодо здійснення розподілу суми, сплаченої згідно платіжному дорученню № 2161 від 18.05.2010р. у сумі 1313,00 грн. та її зарахування у погашення податкового боргу та пені; зобов'язати ДПІ в м. Сімферополі відобразити у особовому рахунку платника податків ДП “Кримські генеруючі системи” суму, перераховану згідно платіжному дорученню № 2161 від 18.05.2010 р. відповідно до призначення платежу, як сплату авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за 1 квартал 2010 р.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України юридикції адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо здійснення розподілу суми в розмірі 1313,00грн., сплаченої згідно платіжного доручення №2161 від 18.05.2010р. та зарахування її у погашення податкового боргу та пені, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Пунктом 1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку і в терміни, визначені цим Законом.
Положеннями ч.3 та ч.4 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” визначено, що зобов'язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняються у зв'язку зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
У розумінні Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок одержувача або видачі йому в наявній формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування і подачі відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.
Відповідно до абз. 2 пп.16.3.3 ст.16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(Закон №2181), якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Судом встановлено, що Державним підприємством “Кримські генеруючі системи” до ДПІ в м. Сімферополі у електронному вигляді було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2010 р., про що свідчить звіт ДПІ про прийняття 11.05.10р. наведеної декларації за реєстраційними номерами 9001593956 (а.с.9-10).
Згідно наданої декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010р. “Кримські генеруючі системи” має до сплати авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів у сумі 1313,00грн. (рядок 20 декларації) (зворотній бік а.с.9).
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку в податковій декларації, вважається узгодженим від дати надання такої декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання 20.05.2010р.
Судом встановлено, що позивач з дотриманням встановлених строків погашення податкового зобов'язання, перерахував в державний бюджет м. Сімферополя платіжним дорученням №2161 від 18.05.2010р. 1313,00грн. із наступним визначенням призначення платежу : “*;101;30909683; код платежу 11020100; Авансовий внесок, нарахований на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. рядок 20 декларації за 1 квартал 2010р.” (а.с.13).
Судом з'ясоване, що грошові кошти за вищенаведеним платіжним дорученням надійшли в бюджет в повному обсязі, що не заперечується сторонами.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином та в повному обсязі до настання граничного строку сплати податку на прибуток за 1 квартал 2010р. (18.05.2010 р.) сплатив самостійно визначене у податковій декларації за 1 квартал 2010 р. авансовий внесок, нарахований на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за рядком 20 декларації за 1 квартал 2010р. у сумі 1313,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ДПІ у м. Сімферополі АРК згідно з абз. 2 пп.16.3.3 ст.16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” здійснено розподіл суми, сплаченої у рахунок погашення поточного зобов'язанння з податку на прибуток, сплаченої платіжним дорученням №2161 від 18.05.10р. на погашення сум податкового боргу, в тому числі пені, що підтверджується податковими повідомленнями № 101090111319391 від 19.05.10р. та № 101090111319391 від 04.06.10р. (а.с.11-13).
Судом досліджено платіжне доручення №2161 від 18.05.10р., на підставі якого відповідачем здійснено розподіл суми податкового боргу з податку на прибуток, та встановлено, що позивач цим платіжним дорученням сплачував поточні податкові зобов'язання з податку на прибуток, а саме узгоджені податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств, а не податковий борг та пеню.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що орган податкової служби відповідно до ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” не має права змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.
Системний аналіз норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
Відповідно до ст. 177 ЦК України гроші є об'єктами цивільних прав, у тому числі права власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.
Таким чином суд прийшов до висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.
При таких обставинах суд вважає, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач двічі здійснив розподіл суми, сплаченої згідно платіжному дорученню №2161 від 18.05.10р., але у різних співвідношеннях, про що свідчить повідомлення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за одним номером ( № 101090111319391), але має різні дати складення - 19.05.10р. та 04.06.10р.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо здійснення розподілу суми, сплаченої згідно платіжному дорученню № 2161 від 18.05.2010р. у сумі 1313,00 грн. та її зарахування у погашення податкового боргу та пені та зобов'язати відповідача відобразити у картці особового рахунку платника податків ДП “Кримські генеруючі системи” суму, перераховану згідно платіжному дорученню № 2161 від 18.05.2010р. відповідно до призначення платежу, як сплату авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за 1 квартал 2010 р.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 03 гривні 40 копійок.
У зв'язку зі складністю справи судом 26.10.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 01.11.2010 року постанова складена у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо здійснення розподілу суми, сплаченої ДП “Кримські генеруючі системи” згідно платіжному дорученню № 2161 від 18.05.2010р. у сумі 1313,00 грн. та її зарахування у погашення податкового боргу та пені.
3. Зобов'язати ДПІ в м. Сімферополі АР Крим відобразити у картці особового рахунку платника податків ДП “Кримські генеруючі системи” суму, перераховану згідно платіжному дорученню № 2161 від 18.05.2010р. відповідно до призначення платежу, як сплату авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за 1 квартал 2010 р.
4. Стягнути на користь ДП “Кримські генеруючі системи” (95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1; рахунки невідомі) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03гривні 40копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кушнова А.О.