вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
16.09.10 Справа №2а-5130/10/15/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі судового засідання Асєєвої Л.О., за участі представників сторін:
від позивача - Толмазов О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чорноморського відділення №4560 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторія»
про спонукання до виконання певних дій.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Чорноморського відділення №4560 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторія» (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача в свідоцтві про право власності поставити штамп (відмітку) про реєстрацію права власності та внести зміни до свідоцтва про право власності серії САС №271104 від 11 січня 2010 року, у якому в графі «форма власності» замість «державна» зазначити «приватна».
Позивні вимоги мотивовані тим, що ВАТ «Державний ощадний банк України» є власником будівлі, розташованої в смт Чорноморське, вул. Кірова, 7/5 на підставі рішення Виконавчого комітету Чорноморської селищної ради №160 від 19 травня 2004 року, яким внесені зміни до рішення виконкому сільської ради № 75 від 19.03.2003 року та визнано право власності на споруди за ВАТ «Державний ощадний банк України». Розпорядженням Чорноморської районної державної адміністрації №1170 від 27.12.2007 рок та №696 від 18.06.2008 року був затверджений акт державної приймальної комісії від 19.12.2007 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - реконструкція будівлі Чорноморського відділення №4560 ВАТ «Державний ощадний банк України» літ «А-а» загальною площею 470,7 м.кв. На підставі цих документів позивач у червні 2008 року звернувся до відповідача з клопотанням про проведення державної реєстрації об'єкту та надав необхідні для реєстрації документи. 27.06.2008 року позивач отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, в якому в графі - «форма власності» зазначена «загальнодержавна», що, на думку позивача, не відповідає його статутним документам, також у свідоцтві був відсутній штам (відмітка) про проведення державної реєстрації. З метою виправлення помилок позивач звернувся до відповідача с клопотанням, в якому просив внести зміни до свідоцтва, в графі «право власності» зазначити «приватна». 11.01.2010 року на адресу філії позивача надійшло Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, в якому в графі форма власності зазначена «державна». 23.02.2010 року на адресу філії позивача надійшов лист, яким відповідач повідомив, що реєстрація права власності з відміткою у графі «право власності» - «приватна» можлива у випадку надання згоди від засновника - Кабінету Міністрів України.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.10р. відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутності відповідача, яки належним чином повідомлений про місце, день та час слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 19.07.2004 №1952 в Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна. Державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Пунктом 1.3. Наказу Міністерства Юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.02 №7/5; передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно, що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно
КРП «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторія» є органом якому делеговані повноваження щодо здійснення реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, КРП «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторія» у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Спір, що виник з приводу реалізації повноважень комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації в цій сфері, відповідає визначенню справи адміністративної юрисдикції і підлягає розгляду в порядку, встановленому КАС України.
При розгляді справи суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Перевіряючи обґрунтованість позивних вимог судом встановлено наступне.
Рішенням Виконавчого комітету Чорноморської селищної ради №160 від 19 травня 2004 року (а.с.42), внесені зміни до рішення виконкому сільської ради № 75 від 19.03.2003 року та визнано право власності на споруди, розташовані за адресою: вул. Кірова 7/5 в смт. Чорноморське, за ВАТ «Державний ощадний банк України».
28.11.2006 року рішенням Виконавчого комітету Чорноморської селищної ради №440 (а.с. 43) наданий дозвіл на проведення проектно - вишикувальних робіт по реконструкції будівлі ВАТ «Державний ощадний банк України», розташованої за адресою: вул. Кірова 7/5 в смт. Чорноморське.
24.01.2007 року рішенням Виконавчого комітету Чорноморської селищної ради №440 (а.с. 39) наданий дозвіл на реконструкцію будівлі ВАТ «Державний ощадний банк України», розташованої за адресою: вул. Кірова 7/5 в смт. Чорноморське.
Розпорядженням Чорноморської районної державної адміністрації №1170 від 27.12.2007 року (а.с. 40) та №696 від 18.06.2008 року (а.с. 38) було затвердженій акт державної приймальної комісії від 19.12.2007 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкт - реконструкції будівлі Чорноморського відділення №4560 ВАТ «Державний ощадний банк України» літ «А-а» загальною площею 470,7 м.кв.
Згідно Свідоцтву про право власності на нерухоме майно від 27.06.2008 року Чорноморської державної адміністрації Серія САВ №138603 (а.с. 30) та витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно і серія ССК №270601 від 27.06.2008 року за позивачем в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, зареєстровано право власності на нежитлову будівлю філіалу Ощадбанку, літ А-А 470,7 кв.м. в якому в графі - «форма власності» зазначена «загальнодержавна», про що свідчить штам у свідоцтві.
08.12.2009 року позивач звернувся до відповідача з листом, відповідно до якого з метою виправлення помилок просив внести зміни до свідоцтва, а саме: в графі «право власності» зазначити «приватна» (а.с. 37).
23.02.2010 року позивач знов звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив, що 01.02.2010 року на адресу філії позивача надійшло Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САС №271164 від 11.01.2010 року, в якому в графі форма власності зазначена «державна» та просив внести зміни до свідоцтва.
Листом від 01.03.2010 року №622/01-14 відповідач повідомив, що реєстрація права власності з відміткою у графі «право власності» - «приватна» можлива у випадку надання згоди від засновника - Кабінету Міністрів України (а.с. 34).
Правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав визначені в Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” N 1952-IV, 01.07.2004 року редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закон). Зазначений Закон спрямований, зокрема, на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.
У ст. 1 Закону редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин вказано, що він регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна (ст. 2 Закону).
Згідно до ст. 4 Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст.7 Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, місцеві органи державної реєстрації прав: забезпечують в установленому порядку формування та внесення кадастрових планів земельних ділянок та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна до Державного реєстру прав.
Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначений у ст. 17 Закону, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, який проводиться шляхом здійснення наступних дії: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Відповідно до ч.1 п. ст. 19 цього Закону, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду.
Повноваження комунальних підприємств бюро реєстрації та технічної інвентаризації як узагальнюючого поняття системи органів, спрямованих на виконання делегованих повноважень щодо державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно на час звернення позивача до суду також визначені п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445), відповідно до якого державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
У відповідності до пункту 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 07.02.02 №7/5 обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Як зазначено у пункті 3.5. Тимчасового положення, реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам. Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.
Після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав (додаток 7), видається витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа та містить: реєстраційний номер нерухомого майна; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; призначення (назву) нерухомого майна; підстави виникнення чи припинення права власності; особливі позначки реєстратора (дані, у разі їх наявності, про самовільно збудовані, прибудовані чи реконструйовані об'єкти, про накладення арешту, про перебування майна у податковій заставі тощо); відомості про власника (власників); дату видачі витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно; прізвище, ім'я, по батькові реєстратора; підпис реєстратора; підпис начальника БТІ або уповноваженої ним особи (п.3.8 Тимчасового положення).
Відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ (п. 6.3. Тимчасового положення).
З аналізом наведених норм вбачається, що рішенням виконавчого комітету відповідної ради можливо доручити саме підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності, при цьому видачу здійснює відповідний виконавчий комітет чи інший уповноважений орган, оскільки свідоцтво має, зокрема, назву органу, який видав свідоцтво, дату прийняття рішення, прізвище, ім'я, по батькові керівника органу, який прийняв рішення та підпис керівника, і в розглянутому випадку, це відомості Чорноморської державної адміністрації та його керівника.
Таким чином, суд дійшов висновку, що саме орган місцевого самоврядування чи інший уповноважений орган, у данному випадку Чорноморська державна адміністрація, має здійснити дії по оформленню свідоцтва про право власності в формі видачі свідоцтва, після здійснення відповідної підготовки документів для такої видачі бюро технічної інвентаризації.
Судом встановлено, що згідно з Розпорядженням №696 від 18.06.2009 року (а.с. 38) відповідачу було доручено оформити право власності з видачею Свідоцтва позивачу на будівлю філіалу Чорноморського відділення № 4560 літ А-а загальною площею 470,7 м. кв., розташовану за адресою: смт. Чорноморське, вул. Кірова, 7/5.
На підставі вказаного Розпорядження відповідач здійснив підготовку документів для оформлення права власності та після підписання Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.06.2008 року Чорноморською державною адміністрацією Серія САВ №138603 (а.с. 30) провів правову реєстрацію об'єкта нерухомості згідно відомостей, зазначених у свідоцтві, а саме: про форму власності, що підтверджується відміткою (штампом) на свідоцтві. Крім того, відповідач видав витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно серії ССК №270601 від 27.06.2008 року, в якому в графі - «форма власності» зазначена «загальнодержавна», що відповідає правовстановлювальному документу - Свідоцтву про право власності на нерухоме майно серії ССК №270601 від 27.06.2008 року.
Суд підкреслює, що на час виникнення спірних правовідносин відповідач здійснював тільки оформлення права власності відповідно до розпорядження №696 від 18.06.2009 року та згідно п. 6.2. Тимчасового положення - реєстрацію права власності на підставі передбачених діючим законодавством документів, у даному випадку, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане Чорноморською державною адміністрацією, де зазначена «форма власності» «загальнадержавна». На даний час позивач не надав доказів скасування Свідоцтва органом, який його видав, відсутні також доручення щодо внесення до нього відповідних змін.
Суд зазначає, що згідно Закону України Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України від 11.02.2010 року 1878-VI, відповідно до якого Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" викладеній у нової редакції, який набрав чинності з дня опублікування, а саме з 16.03.2010 року, передбачає повноваження державного реєстратора щодо виправлення технічної помилки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та/або витязі з Державного реєстру прав, але ця норма Закону, не поширюється та не може бути застосована до спірних правовідносин, яки виникли до набрання нею юридичної сили. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пунктів 3 і 5 розділу I та пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року, а також передбачено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2012 року.
Таким чином, суд критично ставиться до вимоги позивач про необхідність зобов'язати відповідача внести зміни до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії САС №271104 від 11.01.2010 року, оскільки доручення щодо внесення зміни до свідоцтва Серії САВ №138603 від 27.06.2008 року, як встановлено судом, Чорноморська районна державна адміністрація не надавала. Суд зазначає, що Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії САС №271104 від 11.01.2010 року ні є належним доказом по справі, який підтверджує позивні вимоги позивача щодо повноважень відповідача на внесення змін до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, оскільки згідно з п. 3.5. Тимчасового положення забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності. Крім того, це свідоцтво не має юридичної сили, оскільки відсутні обов'язкові реквізити, а саме підпис уповноваженої особи та печатка органу, який прийняв рішення про видачу Свідоцтва.
Суд також вважає, що нормами діючого законодавства на час виникнення спірних правовідносин, яки регламентують порядок та підстави реєстрації права власності на нерухоме майно, не передбачені повноваження відповідача щодо самостійної підготовки документів для внесення змін до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме: внесення змін у «форму власності» об'єкту без відповідного доручення органу, який прийняв рішення про оформлення права власності та видачу правовстановлювального документу - Свідоцтва, на підставі якого в реєстрі прав власності вже зареєстровано право власності на нерухоме майно саме з відповідною відміткою про форму власності.
Таким чином, приймаючи до уваги положення діючого законодавства щодо повноважень органів реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, встановлених судом обставин, а також виходячи зі змісту позивних вимог, суд вважає, що відповідач не має повноважень щодо внесення змін у Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії САС №271104 від 11.01.2010 року, а саме: у «форму власності» із зазначенням - «приватна», на підставі якого вже здійснена реєстрація права власності із зазначенням «форма власності» - «загальнодержавна», у зв'язку з чим, відсутні правові підстави для задоволення позивних вимог.
В судовому засіданні 16.09.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову виготовлено та підписано 21.09.2010.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.94,160-163,167 КАС України, суд, -
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тоскіна Г.Л.