Постанова
Іменем України
23 грудня 2008 року Справа № 2-15/8738-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Голика В.С.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України в особі управління капітального будівництва на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 14.10.2008 у справі № 2-15/8738-2008
за позовом приватного підприємства "Вітязь-Сервіс" (вул. Дибенка, 27, місто Сімферополь, 95000)
до Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України (вул. Р. Люксембург, 34-33, місто Сімферополь, 95006)
в особі управління капітального будівництва Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України (вул. Гоголя, 68-40, місто Сімферополь, 95051)
про стягнення 62 687,59 грн,
Позивач, приватне підприємство "Вітязь-Сервіс", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, управління капітального будівництва Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України, про стягнення 41 591, 20 грн заборгованості за договором про надання охоронних послуг від 05.05.2006, а також нарахованих на вказану суму заборгованості 1 531, 47 грн пені, 3% річних у сумі 191, 43 грн та 332, 73 грн суми індексації; 18 144, 00 грн заборгованості за договором про надання охоронних послуг від 04.04.2008, а також нарахованих на вказану суму заборгованості 668, 10 грн пені, 3% річних у сумі 83, 51 грн та 145, 15 грн суми індексації, посилаючись на пункти 3.2, 6.3 вказаних договорів та частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2008 у порядку частини 2 статті 24 Господарського процесуального кодексу України замінено первісного відповідача на Кримське республіканське об'єднання інвалідних організацій спілки організацій інвалідів України в особі його структурного підрозділу - управління капітального будівництва.
14.10.2008 господарський суд Автономної Республіки Крим прийняв рішення у справі № 2-15/8738-2008, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України в особі його управління капітального будівництва на користь позивача 59 735, 20 грн основного боргу, 477, 88 грн інфляційних витрат, 3% річних у сумі 274, 94 грн, 219, 98 грн пені, а також 626, 87 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При прийнятті судового рішення місцевий господарський суд виходив з того, що сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з урахуванням суми індексації та 3% річних. Розмір пені на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України судом зменшено до 90 %, що складає 219, 98 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, провадження у справі припинити.
Відповідач оскаржує судове рішення у зв'язку неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі Кримське республіканське об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України зазначає, що судом порушено його права, оскільки воно не укладало з відповідачем договорів та на підставі пункту 1.9 Статуту не несе відповідальності за договірними зобов'язаннями своїх відділень. Невиконання управлінням капітального будівництва Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України своїх зобов'язань сталося з вини товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", якого необхідно залучити до участі у справі в якості другого відповідача.
Крім того, відповідач зазначає на неправомірне стягнення з нього судом першої інстанції судових витрат.
У судові засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність його представника.
Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, який мотивований тим, що договір породжує права та обов'язки лише для сторін такого договору, а тому твердження про необхідність залучення до участі в справі в якості другого відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" є неспроможними.
Крім того, позивач зазначає на те, що доводи скарги щодо неправомірного стягнення судом судових витрат спростовуються положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України та роз'ясненнями Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
У судовому засіданні 18.11.2008 представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду -без змін.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
05.05.2006 між управлінням капітального будівництва Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України та приватним підприємством "Вітязь-Сервіс" укладено договір № 01-13/06 про надання охоронних послуг на об'єкті, що розташований за адресою: місто Сімферополь, вул. 60 років Октября (т. 1, а. с. 20).
04.04.2008 між управлінням капітального будівництва Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України та приватним підприємством "Вітязь-Сервіс" укладено договір № 01-15/08 про надання охоронних послуг на іншому об'єкті, який розташований за адресою: місто Сімферополь, мікрорайон 12-А "Склон" № 58 по ГП (район вул. Г. Сталінграду) (т. 1, а. с. 9).
Виконання приватним підприємством "Вітязь-Сервіс" своїх обов'язків за договорами підтверджується актами приймання-передачі об'єкту під охорону, заявками управління капітального будівництва Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України, дислокаціями об'єктів охорони та актами виконаних робіт (т. 1, а. с. 16 -19, 29, 33, 34, 14, 15, 76 - 79).
Відповідно до пунктів 3.1 зазначених договорів вартість охоронних послуг на об'єкті визначається на підставі протоколу узгодження цін (додаток № 1).
Із наявних у матеріалах справи протоколів узгодження цін вбачається, що плату охоронних послуг за договорами сторони визначили в розмірі 8, 40 грн за годину на одну людину (т. 1, а. с. 26, 19).
Стверджуючи, що відповідачем зобов'язання з оплати виконуються неналежним чином та на час звернення до суду заборгованість за договором № 01-13/06 від 05.05.2006 складає 41 591, 20 грн, а за договором № 01-15/08 від 04.04.2008 -18 144 грн, позивач просить стягнути з Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України в особі його управління капітального будівництва вказані суми заборгованостей за договорами та нараховані на них суми пені, індексації та 3 % річних.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 3.2 договорів № 01-13/06 від 05.05.2006, № 01-15/08 від 04.04.2008 оплата охоронних послуг здійснюється замовником щомісячно з передоплатою в розмірі 100 % шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Відповідач доказів перерахування оплати на поточний рахунок позивача не надав. Більш того, його заборгованість підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а. с. 32) та листами за підписом заступника голови Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України -керівником управління капітального будівництва Плахотніченко І.В. (а. с. 41 -44).
Згідно з статями 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктами 6.3 договорів № 01-13/06 від 05.05.2006, № 01-15/08 від 04.04.2008 встановлено, що при несвоєчасному перерахуванні грошових коштів за надані охоронні послуги, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог та стягнення з відповідача 41 591, 20 грн заборгованості за договором про надання охоронних послуг від 05.05.2006 та нарахованих на вказану суму заборгованості 3% річних у сумі 191, 43 грн та 332, 73 грн суми індексації; а також стягнення 18 144, 00 грн заборгованості за договором про надання охоронних послуг від 04.04.2008 та на вказану суму заборгованості 3% річних у сумі 83, 51 грн та 145, 15 грн суми індексації.
Враховуючи статус відповідача як об'єднання інвалідних організацій та положення пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, яка надає господарському суду право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, судова колегія вважає правомірним зменшення судом першої інстанції розміру пені на 90 %, що становить 219, 98 грн.
Що стосується доводів відповідача про те, що він не є стороною за договорами про надання охоронних послуг та не несе за ними зобов'язань, слід зазначити наступне.
Стороною (замовником) договорів про надання охоронних послуг у зазначених договорах назване управління капітального будівництва Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України. Але відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 65), положення про управління капітального будівництва Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України (а. с. 67) останнє не має статусу юридичної особи, а тому не може бути стороною договорів. Ці договори могли набути юридичної сили тільки згідно з частиною 2 статті 241 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
З матеріалів справи вбачається, що договори від імені управління капітального будівництва Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України підписував Плахотніченко І.В., на ім'я якого відповідач видав довіреність, зокрема, на право укладення договорів (а. с. 66). Крім того, слід враховувати, що за своєю посадою Плахотніченко І.В. є заступником голови Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України.
Крім того, він не тільки підписав договори та доповнення до них, а і як заступник голови Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України підписав, зокрема, відзив на позовну заяву. Цей відзив підготовлено на бланку Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України (а. с. 36), засвідчуючи, що діючи від імені відповідача Плахотніченко І.В. схвалював укладені договори та доповнення до них.
Викладене дає підстави для висновку про те, що договірні правовідносини існували. Тому заборгованість підлягає стягненню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України, а прострочення відповідачем оплати послуг тягне у строки, передбачені договором, застосування статті 625 Цивільного кодексу України.
Посилання відповідача про необхідність залучення до участі в справі в якості другого відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", оскільки на підставі договорів інвестування будівництва житла, укладених з управлінням капітального будівництва Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України, це товариство забезпечує фінансування витрат на об'єкти охорони, є помилковими, виходячи з наступного. Предметом даної справи є стягнення заборгованості за договорами про надання охоронних послуг, де стороною та платником наданих послуг є відповідач, а не товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів". Неналежне виконання, на думку відповідача, своїх зобов'язань за цими договорами з вини товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", не позбавляє його права звернутися до суду з позовом про стягнення з вказаного товариства вказаної суми.
Доводи відповідача щодо неправомірного стягнення з нього судових витрат на користь позивача є безпідставними, оскільки господарський суд Автономної Республіки Крим при вирішенні питання розподілу судових витрат керувався частиною 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита, а також пунктом 6.3 роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998"Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", який встановлює, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Спілки організацій інвалідів України в особі управління капітального будівництва залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2008 у справі № 2-15/8738-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
В.С. Голик