Постанова від 11.12.2008 по справі 3953/06

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

10 грудня 2008 року С права № 3953/06 (2а-19-07)

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 25.04.96, ОСОБА_1;

представник відповідач: ОСОБА_2, довіреність № 4586 від 25.11.08, ОСОБА_3;

відповідач: не з'явився, ОСОБА_4;

представник позивача , ОСОБА_5, довіреність № 4187 від 18.09.07, ОСОБА_1;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Донецька (суддя Сидорова Є.І.) від 29 березня 2007 року у справі № 3953/06 (2а-19-07)

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_4,83117)

до 1) ОСОБА_3 (АДРЕСА_5,85612)

2) ОСОБА_4 (АДРЕСА_6,85612);

про визнання недійсним загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз"

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року ОСОБА_1, на підставі статті 147 Цивільного кодексу України, звернулась з позовом до відповідачів, з урахуванням змін позовних вимог, про визнання недійсним усного договору купівлі-продажу двадцяти відсотків від долі позивача у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз", укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_4; визнання недійсним усного договору купівлі-продажу десяти відсотків долі позивача у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз", укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_3; визнання недійсним загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз", які відбулися 23 березня 2006 року; визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кримаргосоюз" № 23 від 23 березня 2006 року.

Рішенням Кіровського районного суду міста Донецька (суддя Сидорова Є.І.) від 29 березня 2007 року у справі № 3953/06 (2а-19-07) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому Кіровський районний суд міста Донецька виходив з того, що позивач ухилявся від остаточного оформлення правочину щодо передачі його частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Кримаргосоюз" до відповідачів.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернулася до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, яка була знята з апеляційного провадження та повернута заявникові ухвалою вказаного суду від 24 жовтня 2007 року. Зазначеною ухвалою заявнику апеляційної скарги було роз'яснено, що скарга може бути подана до апеляційного господарського суду за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз".

06 жовтня 2008 року позивач звернулася до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 29 березня 2007 року у справі № 3953/06 (2а-19-07) скасувати, позов задовольнити.

Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачі ухилялися від укладення з нею договору купівлі-продажу часток позивача (відповідно 10% та 20%) від її загальної долі (50 відсотків) у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз".

Також в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що державна реєстрація змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз" проведена з порушенням норм діючого законодавства України, а саме: статті 147 Цивільного кодексу України.

Вимоги щодо визнання недійсним усних правочинів з відчуження відповідачам часток у статутному фонді товариства, заявник апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на пункт 3 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України, яка передбачає письмову форму правочинів між фізичними особами на суму, яка в 20 і більш разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також несплату відповідачами вартості зазначених часток, які вони придбали у позивача.

Більш детально доводи сторони викладені безпосередньо в апеляційній скарзі.

Письмові заперечення проти апеляційної скарги у матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2008 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26 листопада 2008 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2008 року розгляд справи було відкладено на 10 грудня 2008 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 10 грудня 2008 року, позивач та її представник апеляційну скаргу підтримали. Представник ОСОБА_3 -ОСОБА_2 проти скарги заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності другого відповідача за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз", яке оформлено протоколом № 23 від 23 березня 2006 року, до складу учасників зазначеного товариства було включено відповідача -ОСОБА_4, а також розподілено внески до статутного капіталу таким чином: ОСОБА_1 -20 %, ОСОБА_3 -60 %, ОСОБА_4 - 20% (арк. с. 11).

На підставі вказаного рішення зборів учасників до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз" були внесені зміни, а саме: абзац 6 розділу 1 викладено у наступній редакції: "учасниками товариства є: ОСОБА_3, АДРЕСА_1; ОСОБА_1, АДРЕСА_2; ОСОБА_4, АДРЕСА_3". Пункт 3.3. розділу 3 статуту викладно у наступній редакції: "Товариство має статутний капітал у розмірі 29000,00 (двадцять дев'ять тисяч) гривень. Статутний капітал розподілений між учасниками в такий спосіб: ОСОБА_1 -5800,00 грн., що складає 20 % статутного капіталу; ОСОБА_3 -17400,00 грн., що складає 60 % статутного капіталу; ОСОБА_4 -5800,00 грн., що складає 20 % статутного капіталу. Внески можуть бути внесені у вигляді коштів і/або матеріальних цінностей" (арк. с. 10).

Вищезазначені зміни до статуту а також протокол підписані учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз" та засвідчені у нотаріальному порядку.

До внесення вказаних змін, згідно попередньої редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз" (абзац 6 розділу 1, пункт 3.3.), учасниками товариства були: ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які мали відповідно по 50 % статутного капіталу товариства (по 14500,00 грн. кожний) (арк. с. 5-6).

Вважаючи зазначені загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз", протокол зборів № 23 від 23 березня 2006 року, а також усну домовленість про передачу частки відповідачам такими, що порушують права позивача, останній звернувся до суду з відповідним позовом про визнання їх недійсними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з наступним.

Правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є корпоративними та підлягають регулюванню за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, а також Закону України "Про господарські товариства" у редакціях, які діяли на час їх виникнення.

Згідно з статтею 167 Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, в тому числі, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Статтею 147 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено. Аналогічне правило містить стаття 53 Закону України "Про господарські товариства".

Згідно пункту 3.3. статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз" всі учасники зобов'язані внести свої внески протягом року з моменту державної реєстрації товариства, у тому числі 50 % до державної реєстрації товариства.

Враховуючи те, що факт повної сплати позивачем своєї частки не оспорюється сторонами по справі, а також те, що статутом зазначеного товариства не передбачені будь-які обмеження щодо можливості розпоряджатися учасником товариства своєю часткою, судова колегія доходить висновку, що позивач не була позбавлена права відступити свою частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз".

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що уступка її частки відповідачам була здійснена на підставі усних договорів купівлі-продажу цих часток, які позивач просить визнати недійсними -не знайшли свого підтвердження через відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів укладення таких договорів.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі, а згідно правил статті 218 цього Кодексу недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність , крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивач не довів факт укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу часток у статутному фонді товариства, а як наслідок -факт порушення його прав зазначеними договорами. З приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України випливає, що право підлягає захисту у судовому порядку у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже вимоги про визнання недійсними усного договору купівлі-продажу двадцяти відсотків від долі позивача у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз", укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_4, а також усного договору купівлі-продажу десяти відсотків долі позивача в уставному фонді вказаного товариства, укладеного між позивачем і ОСОБА_3 -не підлягають задоволенню.

Як вбачається з додаткової позовної заяви, позивач просить визнати недійсними загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз", які відбулися 23 березня 2006 року, а також протокол загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз" № 23 від 23 березня 2006 року (арк. с. 23).

Питання про визнання рішення загальних зборів зазначеного товариства позивачем не ставиться.

При цьому, саме рішення загальних зборів за своєю правовою природою є актом, який встановлює, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки і має обов'язковий характер для учасників товариства, тому може бути визнано недійсним у судовому порядку, в той час коли протокол є документом, який лише фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України.

Загальні збори за своєю суттю є дією, яка не може бути визнана недійсною на відміну від акту (офіційного письмового документу) або правочину, а звернення з відповідною вимогою до суду не відповідає передбаченим статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України способам захисту прав. Отже відповідні позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З цих підстав судова колегія не приймає до уваги твердження заявника апеляційної скарги про незаконність проведення державної реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагросоюз", оскільки ці вимоги не заявлялись позивачем в суді першої інстанції (арк. с. 23).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 29 березня 2007 року у справі № 3953/06 (2а-19-07) залишити без змін.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
12329051
Наступний документ
12329053
Інформація про рішення:
№ рішення: 12329052
№ справи: 3953/06
Дата рішення: 11.12.2008
Дата публікації: 23.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Севастопольський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Спір пов’язаний з реалізацією корпоративних прав