25 листопада 2024 рокуселище ПетровеСправа № 941/1092/24
Провадження № 2/941/404/24
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Колесник С. І.
при секретарі - Проценко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Петрове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», від імені якого діє Бабич Вікторія Ігорівна , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивований тим, що 08.09.2022 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 103757763 в електронній формі, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 22.09.2022 року.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. У зв'язку із порушенням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 13720,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 9320,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 400,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
05.12.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір про відступлення прав вимоги № 86-МЛ/Т, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 103757763 від 08.09.2022 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 . В добровільному порядку відповідач заборгованість за кредитним договором не погасив. Тому позивач просить стягнути з відповідача 13720,00 грн. заборгованості за кредитним договором № 103757763 від 08.09.2022 року, а також судові витрати.
Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 24.09.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
03.10.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. З вимогами, зазначеними у позовній заяві, не погоджується. Відповідач наголошує, що його не було повідомлено про укладення між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» договору про відступлення прав вимоги, а нарахована позивачем сума по відсоткам та комісії за користування кредитом у розмірі 9720,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Розмір відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач. Вимога про стягнення цієї суми заборгованості, яка є явно завищеною, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивача. Тому відповідач просить зменшити розмір відсотків до 2000,00 грн., що складає 50% від суми заборгованості за кредитом.
Таким чином, відповідач погоджується із позовними вимогами ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» частково, а саме не заперечує щодо задоволення позову у частині повернення за договором № 103757763 від 08.09.2022 року тіла кредиту у розмірі 4000,00 грн. та відсотків у розмірі 2000,00 грн., в іншій частині позовних вимог просить відмовити.
24.10.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з тих підстав, що при укладенні договору відповідач підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування іі придбання. Відповідач був у повній мірі поінформований про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства. У зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором № 103757763 від 08.09.2022 року, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги по договору Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про, що було повідомлено боржнику у вигляді повідомлення-вимоги від 05.12.2022 року, яка була надіслана йому на адресу реєстрації. Також представник позивача зазначив, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до цивільно-правових відносин, які регулюються ЦК України, а не положеннями ЗУ «Про захист прав споживачів».
Сторони по справі в судове засідання не з'явилися, відповідач у відзиві та представник позивача у відповіді на відзив прохали судові засідання проводити без їх участі.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.09.2022 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 103757763 в електронній формі, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Зі змісту договору про споживчий кредит № 103757763 від 08.09.2022 року, вбачається, що кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором на строк, визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно із п.1.4 договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п.1.2 договору сума кредиту становить 4000,00 грн.
Згідно із п.1.3 договору кредит надається загальним строком на 104 дні з 08.09.2022 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 22.09.2022 року (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 21.12.2022 року (останнього дня строку кредитування).
Пунктом 1.4 договору передбачено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 22.09.2022 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 21.12.2022 року (останнього дня строку кредитування).
Пунктами 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3., 1.6 договору встановлено, що комісія за надання кредиту: 400,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 560,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 10800,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього договору.
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_4.
Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.
Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п.6.5. договору).
Згідно із пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.
Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В., відповідач - ОСОБА_2 ідентифікований, як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував підписавши 08.09.2022 року аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора НОМЕР_5 направленого на номер телефону НОМЕР_2 .
Згідно із платіжним дорученням № 50665164 від 08.09.2022 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача - ОСОБА_2 4000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 103757763 .
05.12.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 86-МЛ/Т, за умовами якого позивачу передані права вимоги грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором № 103757763 від 08.09.2022 року.
З витягу із Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 86-МЛ/Т від 05.12.2022 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ ФК «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 103757763 від 08.09.2022 року, загальна сума заборгованості 13720,00 грн., про, що було повідомлено боржнику у вигляді повідомлення-вимоги від 05.12.2022 року, яка була надіслана йому на зазначену ним адрресу.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У відповідності до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу має бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
З аналізу статей 205-207 ЦПК України, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Такі правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Таким чином, як встановлено судом, 08.09.2022 року між відповідачем - ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 103757763 в електронній формі, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00, який підписано відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «НОМЕР_5» відповідно до ч.6, 8 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Також факт укладення договору про споживчий кредит № 103757763 від 08.09.2022 року визнається відповідачем у поданому ним відзиві на позовну заяву.
Згідно умов вказаного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4000,00 грн.; строк кредитування - 104 днів; пільговий період складає 14 днів; поточний період складає 90 днів; процентна ставка протягом пільгового періоду становить 0,10 % в день; стандартна процентна ставка, яка нараховується протягом поточного періоду становить 3,00 % в день.
На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано копію платіжного дорученням № 50665164 від 08.09.2022 року, яке підтверджує факт перерахунку ТОВ «Мілоан» на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 4000,00 грн.
Відповідач отримав кредитні кошти на власний картковий рахунок та не повернув їх у встановлений договором строк.
Отже, вище встановленими обставинами підтверджується факт укладення між ТОВ «Мілоан» та відповідачем договору про споживчий кредит від 08.09.2022 року № 103757763 та те, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
У зв'язку з невиконання умов кредитного договору виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 13720,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 9320,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 400,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
Суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн. є обґрунтованими.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами та комісією суд виходить з наступного.
Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вже було встановлено судом, договір споживчого кредиту № 103757763 від 08.09.2022 року підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; боржник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов та в подальшому договір виконував.
Кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо суми та періоду надання кредиту (пункт 1.2, 1.3) і розміру процентної ставки (пункт 1.5,), порядку надання і погашення кредиту, відповідальності за порушення умов договору.
Враховуючи зміст кредитного договору слід дійти висновку, що відповідач з моменту підписання цього договору був обізнаний щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов'язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Таким чином вказані нарахування процентів за користування кредитом відповідають умовам укладеного між сторонами договору та зазначеним нормам права.
Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.
Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Однак у справі не встановлено, що ТОВ «Мілоан» приховало від позичальника об'єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України.
В свою чергу відповідач ОСОБА_2 не заявляв зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв'язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».
Оскільки суд розглядає справи в межах заявлених вимог, вирішення питання щодо визнання положень кредитного договору несправедливими та зміну або визнання їх недійсними в межах даної справи є неможливим.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за простроченими процентами та комісією.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те що за результатами перегляду справи позов задоволено повністю, то судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн., понесені за подання позовної заяви, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 530, 610, 612, 629, 1050, 1054, 1048 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором № 103757763 від 08.09.2022 року у розмірі 13720,00 грн., яка складається з: 4000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 9320,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 400,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 25.11.2024 року.
Суддя С.І. Колесник