Справа № 404/3661/24
Номер провадження 2/404/1002/24
26 листопада 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Шевчук Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» у квітні 2024 року звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2022816622 від 14.02.2019 року в загальній сумі 74516,83 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 40000,00 грн та заборгованість за відсотками в сумі 34516,83 грн. Позов мотивований тим, що 14 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем було укладений кредитний договір № 2022816622. 24 березня 2023 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2022816622 від 14.02.2019 року. Оскільки відповідач зобов'язання за кредитним договором № 2022816622 від 14.02.2019 року належним чином не виконав та відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в загальній сумі 74516,83 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 40000,00 грн., та заборгованість за відсотками в сумі 34516,83 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання (а.с.63).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання (вх. № 35885 від 30.08.2024 року) про розгляд справи за відсутності позивача та підтримання позовних вимог. Не заперечує проти винесення заочного рішення по справі (а.с.67-69).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання, повідомлений належним чином (а.с. 66, 85) про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв, відзиву на позов не подавав.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, яка є адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (довідка № 007803/1 про реєстрацію місця проживання, а.с. 62), а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
На підставі кредитного договору № 2022816622 від 14 лютого 2019 року ОСОБА_1 отримав від Акціонерного товариства «ОТП Банк» кредит в сумі 21259,00 грн, з відсотковою ставкою 0,01 % річних (а.с.12).
Між Акціонерним товариством «ОТП Банк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» 24 березня 2023 року укладено договір факторингу № 24/03/23. За умовами пункту 6.1 у відповідності до умов цього договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів (а.с.5-9).
Згідно з додатком № 1 до договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» право вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 2022816622 (а.с.10).
Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2022816622 від 14 лютого 2019 року становить в загальній сумі 74516,83 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 40000,00 грн., та заборгованість за відсотками в сумі 34516,83 грн (а.с.17-31), яку і заявив до стягнення позивач.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За визначенням, що міститься у статтях 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Обов'язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1082 Цивільного кодексу України, передбачено боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки попереднього кредитора Акціонерного товариства «ОТП Банк» які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Товариству з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитом в сумі 40000,00 грн.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 34516,83 грн.
У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Обов'язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно кредитного договору № 2022816622 від 14 лютого 2019 року сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом. Крім того, паспортом споживчого кредиту також визначена відсоткова ставка за користування кредитом. Відповідач ознайомився з даними умовами кредитування, про що засвідчив підписом на вказаному договорі, та паспорті споживчого кредиту (а.с. 12, 16).
Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором в матеріалах справи відсутні, а також враховуючи, те, що відповідач при оформленні кредиту ознайомлений з відсотковою ставкою за кредитним договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості по відсоткам в сумі 34516,83 грн.
Крім цього, позивач подав до суду заяву (вх. № 36010 від 02.09.2024 року) про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійно правничу допомогу в сумі 7000,00 грн (а.с.70-82).
Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано договір № 01/05-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2023 року (а.с.74-75), додаток № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/05 від 01.05.2023 року (а.с.76-77), та акт про надання правової допомоги № 208, відповідно до якого позивачу надано правничої допомоги на суму 7000,00 грн (а.с.78).
Однак, адвокатом Чміль Ю.В. не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження фактичної сплати позивачем адвокату коштів в розмірі 7000,00 грн, зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку, а відтак, суд відмовляє у задоволенні стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено повністю, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір 3028,00 грн.
Керуючись статтями 526, 530, 1046, 1047, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11-13, 141, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитним договором № № 2022816622 від 14.02.2019 року в загальній сумі 74516,83 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 40000,00 грн., та заборгованість за відсотками в сумі 34516,83 грн, та судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064; місцезнаходження: 49019, місто Дніпро, вулиця Академіка Белелюбського, будинок № 54, офіс № 402;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 26.11.2024 року.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда