Постанова
Іменем України
18 грудня 2008 року Справа № 2-14/6264-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
стягувача: Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" - Тітовського Олексія Васильовича, довіреність № 11/63 від 16.12.08,
органу примусового виконання рішень: Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим в особі підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби - не з'явився, боржника: орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим в особі підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 17.11.2008 у справі № 2-14/6264-2007
за скаргою Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"
(пр. Кірова/пров.Совнаркомовський, 52/1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
до органу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим в особі підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби
(вул. К. Лібкнехта, 16, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)
за участю боржника орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго"
(вул. Гайдара, 3-а, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
скарга на неправомірні дії державної виконавчої служби
Рішенням господарського суду АРК від 23.10.2007 у справі № 2-28/6264-2007 стягнуто з ОП "Кримтеплокомуненерго" на користь ДАТ "Чорноморнафтогаз" 407619,89 грн., у тому числі 361184,55 грн. основного боргу, 25301,95 грн. пені, 6108,11 грн. 3% річних, 15025,28 грн. індексу інфляції, а також 4076,20 грн. державного мита та 117,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ДАТ "Чорноморнафтогаз" в дохід Державного бюджету м. Сімферополя 0,01 грн. державного мита (суддя Альошина С.М.) (а.с. 116-118).
09.11.2007 судом видано 2 накази на примусове виконання рішення (а.с.119, 120).
Постановою від 27.06.2008 старшого виконавця Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК в особі підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби (далі ГУЮ МЮУ в АРК в особі ППВР ДВС) Мащенко О.Г. наказ суду про стягнення 407619,89 грн. повернуто стягувачеві без виконання на підставі Закону України "По внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03.06.2008 та пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 за відсутністю у боржника коштів (а.с. 126-128).
Підставою повернення наказу без виконання стало включення боржника - ОП "Кримтеплокомуненерго" до реєстру підприємств, які беруть участь в погашенні заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від 23.06.2005 .
В скарзі на дії підрозділу примусового виконання рішень, заявленій на підставі статті 1212 Господарського процесуального кодексу України, ДАТ "Чорноморнафтогаз" посилається на порушення закону, так як згідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від 23.06.2005 в редакції Закону України "По внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03.06.2008 виконавче провадження підлягає зупиненню до 01.01.2009, а не поверненню стягувачеві і просить постанову від 27.06.2008 визнати недійсною, дії ВДВС неправмірними. Крім того, повернення наказу призводить до виведення майна боржника з під арешту, що в подальшому утруднює виконання судового рішення (а.с. 123-125).
ГУЮ МЮУ в АРК в особі ППВР ДВС у відзиві на скаргу зазначає, що на час участі підприємства у процедурі погашення заборгованості виконавче провадження підлягає зупиненню та заходи примусового виконання рішення не застосовуються, тому п. 2 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" застосовано правомірно (а.с. 146-147).
Ухвалою господарського суду АРК від 17.11.2008 скаргу ДАТ "Чорноморнафтогаз" задоволено (а.с. 153-156 суддя Іщенко І.А.).
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що посилання органу примусового виконання рішень на відсутність у боржника майна та коштів, на які може бути звернено стягнення, не може бути прийнято до уваги, оскільки лише включення боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процедурі погашення заборгованості ще не свідчить про неможливість виконання судового рішення, а є лише підставою для зупинення провадження до певної дати.
Крім того, суд першої інстанції вважає, що державним виконавцем порушені норми Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 при оформленні спірної постанови, оскільки у вступній частині зазначеної постанови йдеться мова про наказ господарського суду АРК від 09.11.2007 № 2-28/6264-2007, а у резолютивній частині тієї ж постанови виконавець зазначає виконавчий лист № 2-581/06, виданий Київським райсудом м. Сімферополя 02.06.2008, що не відповідає фактичним обставинам справи.
В апеляційній скарзі ГУЮ МЮУ в АРК в особі ППВР ДВС просить ухвалу суду скасувати та провадження у справі припинити, так як повернення виконавчого документу не порушує прав стягувача і п. 2 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" застосовано правомірно (т.2 а.с.5-6).
Апеляційна скарга мотивована тим, що у боржника відсутні грошові кошти та майно, на яке можливо звернути стягнення, внесені зміни до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від 23.06.2005, пункт 10 якого викладений в новій редакції: "3.4. Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01 січня 2009 року. Частиною 5 підпункту 3.7 пункту 3 вищеназваного закону передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, щодо такого підприємства зупиняється дія пункту 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації", у частині заборони здійснення операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями".
Таким чином відсутні грошові кошти та майно, на яке можливо звернути стягнення, що підпадає під дію пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 606- XIV від 21.04.1999, тому слід вважати, що у боржника відсутні грошові кошти та майно, на яке можливо звернути стягнення. Виходячи з цих обставин органом примусового виконання рішень правомірно застосовано пункт 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 606- XIV від 21.04.1999 і повернуто стягувачеві наказ суду без виконання.
Розпряженням керівництва суду від 18.12.2008 у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Остапової К.А., здійснено її заміну на суддю Антонову І.В.
У судове засідання 18.12.2008 представники органа примусового виконання рішень та боржника не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 10.12.2008 (т.2 а.с. 1-3).
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Частиною 2 статті 1212 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка вказаних вище осіб в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши справу на підставі статті 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 та Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від 23.06.2005 .
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 передбачено, що якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві.
Відповідно до частини 6 пункту 3.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від 23.06.2005 в редакції Закону України № 309 від 03.06.2008 на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Пунктом 15 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі провадження підлягають обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Тому, посилання ГУЮ МЮУ в АРК в особі ППВР ДВС на те, що так як на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості зупиняється дія пункту 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, у частині заборони здійснення операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, то вважаються відсутніми грошові кошти та майно, на яке можливо звернути стягнення, є помилковими, оскільки неможливість стягнення з причин внесення боржника до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості не означає, що у нього відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення. У цьому випадку діє спеціальна норма пункту 15 статті 34 Законом України "Про виконавче провадження", якою стаття 34 ЗУ № 606-XIV від 21.04.1999 доповнена пунктом 15 на виконання Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV від 23.06.2005 .
Тобто, виконавче провадження зупиняється, а не повертається стягувачеві з посиланням на відсутність коштів та майна, на які можливо звернути стягнення (п.2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999).
З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 106, статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим в особі підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.11.2008 у справі № 2-14/6264-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді