Справа № 390/696/24
Провадження № 2/390/240/24
(заочне)
"25" листопада 2024 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Квітки О.О.,
при секретарі - Шульзі А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ "Коллект Центр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 , позичальник) про стягнення заборгованості в сумі 120980, 00 грн, судового збору в сумі 3028,00 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 25 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.12.2020 між ТОВ "Інфінанс" і ОСОБА_1 на підставі заявки - анткети № 3390180 на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, що акцептована відповідачем шляхом підписання електронним підписом вчиненого одноразовим індефікатором, укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0950554839/4 від 03.11.2020. Відповідно до умов, викладених в Оферті, Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Правила та Заявка-анкета становлять єдиний документ - договір, на підставі якого позичальнику надано кредит в розмірі 10 000, 00 грн, строк кредитування - 30 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка -1,75 % за один день користування кредитом. 11.02.2022 між ТОВ "Інфінанс" та ТОВ "'Вердикт Капітал" укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ "Інфінанс" передали ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за договором № 0950554839/4 від 03.11.2020. В свою чергу, 10.01.2023 між ТОВ ''Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, згідно з яким ТОВ ''Вердикт Капітал" передали ТОВ "Коллект Центр" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за договором № 0950554839/4 від 03.11.2020. ОСОБА_1 не виконує зобов'язань за вказаним договором, припинив повертати кредит у строки передбачені договором, а тому виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати по справі.
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30.04.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін .
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку. В позовній заяві позивач просить розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності представника, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку за відомим місцем реєстрації, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 18.02.2020 між ТОВ "Інфінанс" і ОСОБА_1 укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №09505548339/4 від 03 листопада 2020 року та отримання кредиту згідно з заявки-анкети № 3390180 від 18.02.2020 на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, що акцептована відповідачем шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором, згідно з яким надано кредит в розмірі 10 000 грн, строк кредитування - 30 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка -1,75 % за один день користування кредитом.
Крім того, ОСОБА_1 підписанням електронним підписом договору позики, підтвердив, що ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.6-23).
ТОВ "Інфінанс" виконало свої зобов'язання за договором кредиту - квитанція №75436253 від 18.12.2020 свідчить, що ТОВ "Інфінанс" перераховано ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000 грн (а.с.24). Розрахунками заборгованості підтверджується, що відповідач отримав грошові кошти, кредит вчасно не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість.
11.02.2022 між ТОВ "Інфінанс" та ТОВ "'Вердикт Капітал" укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ "Інфінанс" передали ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за договором № 0950554839/4 від 03.11.2020 (а.с.27-32).
10.01.2023 між ТОВ ''Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, згідно з яким ТОВ ''Вердикт Капітал" передали ТОВ "Коллект Центр" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за договором № 0950554839/4 від 03.11.2020 (а.с.33-38).
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого станом на 08.03.2024 у останнього утворилась заборгованість у загальному розмірі 268475,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 10 000 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги у сумі 258475,00 грн (а.с.26).
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути лише заборгованість у сумі 120980, 00 грн, з яких заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 10 000 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 110980, 00 грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненнями чи невчиненням нею процесуальних дій.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови оппонента.
Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно із ч. 1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За статтями 1046, 1047 ЦК України договір позики за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію».
Електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 3 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частина 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частиною 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Таким чином, суд вважає, що між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, оскільки договір було укладено та підписано в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 ЗУ «Про електронну комерцію», сторонами узгоджено питання щодо розміру відсотків, які підлягають стягненню у разі неповернення боргу у строк дії договору.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
У ч.1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Тлумачення ч.1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); б) дарування (ч.2 ст. 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частина 1 ст.516 ЦК України передбачає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам чинного на той час законодавства та вільному волевиявленню сторін, під час укладення договору ОСОБА_1 був ознайомлений з його умовами, висловив своє волевиявлення шляхом підписання договору електронним підписом, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Висновок суду ґрунтується на тому, що відповідачем порушені умови кредитного договору, в результаті чого утворилась заборгованість.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає, що у зв'язку задоволенням позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України, документально підтверджені судові витрати понесені позивачем, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 3 028 грн, підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазаначає наступне.
Стороною позивача надано належні, допустимі та достатні докази витрат позивача на професійну правничу допомогу по цій справі, а саме договір про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023, укладений між ТОВ "Коллект Центр" та АО "Лігал Ассістанс", платіжну інструкцію №413000009 від 09.02.2024, заявку на надання юридичної допомоги №565 від 07.02.2024, витяг з акту №4 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 на загальну суму 25000 грн (а.с. 49-54). Враховуючи викладене та висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, а також те, що цей спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час, враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 4000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Керуючись ст.ст.4, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0950554839/4 від 03.11.2020 в сумі 120 980, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 4 000 грн.
В стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ТОВ "Коллект Центр", юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, ЄДРПОУ 44276926;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Квітка