Справа № 385/1621/24
Провадження № 1-кп/385/163/24
26.11.2024 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне №12024121120000178 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хащувате Гайворонського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, який має на утриманні двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працездатного який не працює та не навчається, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,
31 жовтня 2024 приблизно о 09 годині 30 хвилин працівники правоохоронного органу - поліцейський СРПП відділення поліції №1 (м.Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області сержант поліції ОСОБА_8 та старший інспектор СРПП відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області майор поліції ОСОБА_9 перебували на чергуванні, були одягнені у формений одяг та знаходилися у складі екіпажу «Афіша - 1». У цей час біля приміщення магазину «Меблі» за адресою: АДРЕСА_2 , вони зупинили громадянина ОСОБА_4 . Поліцейський ОСОБА_8 та старший інспектор ОСОБА_9 , відповідно до своїх посадових інструкцій, являються службовими особами, здійснюють функції представників влади та наділені повноваженнями складати протоколи про адміністративні правопорушення і постанови про накладення адміністративного стягнення.
31 жовтня 2024 приблизно о 09 годині 30 хвилина працівники правоохоронного органу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підійшли до громадянина, який розпивав спиртні напої в громадському місці та яким виявився ОСОБА_4 , якого у відповідності до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» було попереджено про ведення відео фіксації їх розмови. В подальшому на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року ОСОБА_4 було запропоновано надати військово-обліковий документ, однак останній повідомив, що наразі вказаний документ відсутній. Після цього працівники правоохоронного органу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 повідомили ОСОБА_4 , що буде викликано працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення його військово-облікових даних.
У цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, а саме, щоб працівники поліції не повідомляли працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 про необхідність уточнення ним військово-облікових даних, так як останній боїться проходити військову службу.
ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, а саме старшому інспектору СРПП відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області майору поліції ОСОБА_9 та поліцейському СРПП відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області сержанту поліції ОСОБА_8 щодо неповідомлення працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 про необхідність уточнення ним військово-облікових даних, 31 жовтня 2024 року приблизно о 09 годині 38 хвилини, перебуваючи біля приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, будучи достовірно обізнаним, про те що працівники правоохоронного органу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є особами, які постійно здійснюють функції представника влади, являються службовими особами, висловив обіцянку надання неправомірної вигоди у розмірі 5000 гривень за те, щоб працівники поліції не повідомляли працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 про необхідність уточнення ним військово-облікових даних, так як останній боїться проходити військову службу.
В подальшому, знаходячись за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 , будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди, продовжив реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на обіцянку надання неправомірної вигоди службовій особі, а саме: старшому інспектору СРПП відділення поліції №1 (м.Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області майору поліції ОСОБА_9 та поліцейському СРПП відділення поліції №1 (м.Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області сержанту поліції ОСОБА_8 , діючи умисно, будучи достовірно обізнаним, про те, що працівники правоохоронного органу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є особами, які постійно здійснюють функції представника влади, являються службовими особами, висловив обіцянку надання неправомірної вигоди у розмірі 5000 гривень за не вчинення дій відносно нього, а саме за те, щоб працівники поліції не повідомляли працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 про необхідність уточнення ним військово-облікових даних, так як останній боїться проходити військову службу.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто кримінальне правопорушення.
У кримінальному провадженні №12024121120000178 від 31.10.2024 між прокурором Голованівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачуваним ОСОБА_4 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 31.10.2024 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами статей 468, 469, 470, 472 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за ч. 1 ст. 369 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 , повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі, викладеному в повідомленні про підозру та обвинувачення за фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, сприяти проведенню кримінального провадження щодо нього протягом всього судового розгляду. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити виплату штрафу рівними частинами на строк 10 (десять) місяців, встановивши суму виплати штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно.
Крім того, прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 , визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому ОСОБА_4 , узгодженого в угоді про визнання винуватості покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що угоду уклав добровільно і примусового тиску під час укладання угоди на нього не було. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Захисник просив угоду при визнання винуватості затвердити.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_4 під час кримінального провадження не подавав.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, що в силу вимог п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
В силу ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обтяжуючі покарання обставини - судом не встановлено.
Враховуючи наведене в сукупності, оскільки ОСОБА_4 раніше не судимий, щиро розкаявся, має на утриманні двох малолітніх дітей, узгоджене сторонами покарання, суд знаходить таким, що відповідає положенням ст. 65 КК України, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та буде необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчиненню ним нових злочинів.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
З огляду на викладене, враховуючи те, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.
Згідно з приписами п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання (ч.1 ст. 475 КПК України).
Оскільки сторонами угоди узгоджено покарання, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, угода відповідає чинному законодавству та підстави для відмови в її затверджені визначені КПК (пункти 1-6 ч. 7 ст. 474) відсутні, то суд приймає рішення про її затвердження.
Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, а тому за наявності вказаних обставин суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді: 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався, клопотань про застосування такого не надходило.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись статтями 314, 374-376, 475 КПК України,
угоду про визнання винуватості від 31.10.2024 укладену між начальником Голованівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачуваним ОСОБА_4 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024121120000178 за ч. 1 ст. 369 КК України - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити виплату штрафу ОСОБА_4 рівними частинами на строк 10 (десять) місяців, встановивши суму виплати штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно, до 30 числа місяця.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений, захисник - подати клопотання про помилування.
Суддя: ОСОБА_10
Дата документу 26.11.2024