Постанова
Іменем України
08 грудня 2008 року Справа № 20-2/494-5/392
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
прокурора: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.2008,
позивачів: Ворошилов Євген Єгорович, довіреність № 03 від 08.01.2008 - державне підприємство "Пансіонат "Ізумруд ",
не з'явився - Міністерство вугільної промисловості України,
відповідачів: не з'явилися,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" та товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 22 жовтня 2008 року у справі № 20-2/494-5/392
за позовом прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України (вул. Б. Хмельницького, 4, місто Київ, 01601),
державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" (Севастопольська зона ПБК, № 13, місто Севастополь, 99805)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" (вул. Марш. Геловані, 19, місто Севастополь, 99040)
відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" (вул. Клочківська, 3, місто Харків, 61003)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-А" (вул. Геловані, 32, місто Севастополь, 99040)
про визнання недійсним договору іпотеки,
Прокурор міста Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання недійсним договору іпотеки від 11.11.2005, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" та відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк", предметом якого є земельна ділянка, розташована в урочищі Ласпі міста Севастополя, як такого, що суперечить частині 1 статті 5 Закону України "Про іпотеку".
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22 жовтня 2008 року позов задоволено.
При прийнятті судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" у порушення частині 1 статті 5 Закону України "Про іпотеку" передало в іпотеку земельну ділянку, власником якої не було. Вказані обставини стали підставою для задоволення позову та визнання договору іпотеки недійсним на підставі частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.
На вказане рішення відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" подані апеляційні скарги, в яких відповідачі просять скасувати судове рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити.
Заявники апеляційних скарг оскаржують рішення місцевого господарського суду у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Свої доводи відкрите акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" обґрунтовує тим, що при нотаріальному посвідченні оскаржуваного договору встановлений факт належності земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 16.09.2003, а тому висновки суду щодо відсутності у іпотекодавця права розпоряджатися земельною ділянкою є безпідставними.
Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" мотивована помилковістю висновків суду щодо знаходження земельної ділянки на праві постійного користування у державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд", оскільки з рішення 3-ої сесії 5-ого скликання Севастопольської міської ради від 01.08.2006 № 590 вбачається, що користувачем вказаної земельної ділянки є виробниче об'єднання шахтної геології та технічного буріння "Укруглегеология".
Державним підприємством "Пансіонат "Ізумруд" надані суду відзиви на апеляційні скарги, які мотивовані тим, що доводи скарг, є необґрунтованими, а висновки місцевого господарського суду про безпідставність передачі товариством з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" земельної ділянки в іпотеку підтверджуються матеріалами справи.
У судове засідання представники відповідачів та третьої особи не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. До початку судового засідання від товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання. Судова колегія, порадившись на місці та розглянувши дане клопотання сторони, вважає заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Проте, у матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення справи. Крім того, відкладення справи є правом суду, а не його обов'язком.
Розпорядженням голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2008 у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні суддю Лисенко В.А. замінено на суддю Котлярову О.Л.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
11 листопада 2005 року між відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агат-А" (позичальник) укладено кредитний договір № 93-2005, відповідно до пункту 2.1 якого банком для забезпечення зобов'язань позичальника прийнято в заставу нерухоме майно та виробничі запаси згідно з договорами застави (т. 1. а. с. 147).
На виконання зазначеного кредитного договору 11 листопада 2005 року між відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк" (іпотекодержатель), товариством з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" (іпотекодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агат-А" (боржник) укладено договір іпотеки (реєстраційний номер № 7210) земельної ділянки № 13-Б, площею 1, 1886 га, що розташована за адресою: місто Севастополь, Севастопольська зона Південного берегу Криму (колишня адреса: територія міста Севастополя, урочище Ласпі, район пансіонату "Ізумруд") (т. 1, а. с. 28).
Відповідно до пункту 1.2 договору іпотеки вказана земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на земельну ділянку серії КМ № 150739, виданого 16.09.2003 Севастопольською міською державною адміністрацією на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.09.2003 № 5773, зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 4-2-М-01.
Із матеріалів справи також вбачається, що фактичним користувачем земельних ділянок загальною площею 4, 8514 га, які знаходяться за адресою: місто Севастополь, урочище Ласпи і до складу яких входить земельна ділянка, передана в іпотеку, є державне підприємство "Пансіонат "Ізумруд".
Рішенням 3-ої сесії 5-ого скликання Севастопольської міської ради від 01.08.2006 № 590 у зв'язку зі створенням на базі пансіонату "Ізумруд" державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" Міністерства вугільної промисловості України та передачею на баланс створеного підприємства будівель та споруд, розташованих на вказаних земельних ділянках, переоформлено право постійного користування виробничим об'єднанням шахтної геології та технічного буріння "Укруглегеология" вказаними земельними ділянками на державне підприємство "Пансіонат "Ізумруд" (т. 1, а. с. 112).
Стверджуючи, що у зв'язку з неправомірним розпорядженням державним майном -земельною ділянкою, що знаходиться у постійному користуванні державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд", порушуються інтереси держави, прокурор міста Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" звернувся до господарського суду міста Севастополя із зазначеними позовними вимогами.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вказано в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Судова колегія, погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, вважає, що оскаржуваний договір іпотеки від 11.11.2005 (реєстраційний номер № 7210) у порушення частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України суперечить положенням Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Частина 1 статті 5 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Висновки суду першої інстанції про те, що предмет оскаржуваного договору іпотеки не належить товариству з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" на праві власності, підтверджуються матеріалами справи.
Так, постановою господарського суду міста Севастополя від 22.08.2008 в адміністративній справі № 5020-5/166-7/101-12/490, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2008, визнано недійсними та скасовані розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 2032-р від 11.11.1999 "Про виключення із користування виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння "Укруглегеология" земельних ділянок загальною площею 1, 5583 га та надання їх товариству з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу в урочищі Ласпі", державний акт на право постійного користування землею № 902, виданого 25.11.1999 Севастопольською міською державною адміністрацією, розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1458-р від 12.09.2003 "Про продаж земельної ділянки, розташованої в урочищі Ласпі, що знаходиться у постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу", державний акт на право власності на землю серії КМ № 150739, виданого 16.09.2003 Севастопольською міською державною адміністрацією, зобов'язано Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів внести відповідні зміни з приводу земельної ділянки площею 1, 5583 га в державний акт на право постійного користування землею серії КМ № 0086 ГС, виданий 06.04.1995 Севастопольською міською державною адміністрацією виробничому об'єднанню шахтної геології та технічного буріння "Укруглегеология" (т. 2, а. с. 46, 66).
За цих обставин судова колегія дійшла висновку, що земельна ділянка площею 1, 1886 га, яка розташована за адресою: місто Севастополь, Севастопольська зона Південного берегу Криму, не може бути предметом укладеного між відповідачами договору іпотеки від 11.11.2005, а товариство з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" розпорядилося нею в порушення чинного законодавства та прав інших осіб, що є підставою для визнання даного договору недійсним.
Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуваний договір іпотеки порушує права та інтереси держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд", а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При дослідженні наявних у матеріалах справи доказів судовою колегією прийнято до уваги той факт, що постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2008 у справі № 15/82-08 скасовано рішення господарського суду Харківської області, на підставі якого товариство з обмеженою відповідальністю "Указ" набуло право власності на предмет оскаржуваного договору іпотеки (т. 1, а. с. 116, т. 2, а. с. 6).
За цих обставин судова колегія також вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" про залучення до участі у справі в якості третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Указ".
Доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" про ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки рішенню 3-ої сесії 5-ого скликання Севастопольської міської ради від 01.08.2006 № 590 (т. 1, а. с. 112), з якого вбачається, що спірна земельна ділянка площею 1, 1886 га знаходиться на праві постійного користування у виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння "Укруглегеология", судова колегія вважає безпідставними, оскільки саме на підставі вказаного рішення право постійного користування виробничим об'єднанням шахтної геології та технічного буріння "Укруглегеология" даною земельною ділянкою переоформлено на державне підприємство "Пансіонат "Ізумруд".
Твердження товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" про те, що винесення господарським судом міста Севастополя постанови від 22.08.2008 в адміністративній справі № 5020-5/166-7/101-12/490 через три роки після укладення оскаржуваного договору іпотеки свідчить про відповідність укладеного правочину вимогам законодавства, не мають під собою правового обґрунтування.
Доводи відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" про невідповідність обставинам справи висновків суду першої інстанції щодо відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" права розпоряджатися земельною ділянкою, оскільки при нотаріальному посвідченні оскаржуваного договору встановлено, що земельна ділянка товариству належить на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 16.09.2003, є також безпідставними у зв'язку з тим, що вказаний державний акт визнано недійсним та скасовано постановою господарського суду міста Севастополя від 22.08.2008 в адміністративній справі № 5020-5/166-7/101-12/490, яка набрала законної сили.
За даних обставин судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" та товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 22 жовтня 2008 року у справі № 20-2/494-5/392 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді