Справа № 185/666/18
Провадження № 1-в/185/322/24
18 листопада 2024 року м. Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, під час запровадженого Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні матеріали за поданням начальника Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого
- 09.10.2018 року вироком Дніпровського апеляційного суду від 09.10.2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці. На підставі ст. 71 КК України, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком суду від 08 листопада 2017 року, та остаточно призначено покарання у виді арешту строком на 3 місяці та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень,
19 вересня 2024 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 про звільнення від призначеного судом покарання.
Відповідно до зазначеного подання, ОСОБА_5 09.10.2018 року засуджено вироком Дніпровського апеляційного суду за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці. На підставі ст. 71 КК України, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком суду від 08 листопада 2017 року, та остаточно призначено покарання у виді арешту строком на 3 місяці та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Як вбачається з вироку Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 185/666/18-к вартість майна складає 256 грн. 20 коп. Кримінальне правопорушення вчинене 27 грудня 2017 року.
Оскільки ОСОБА_5 є засудженим за діяння, кримінальна караність якого усунута, він підлягає звільненню від призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 185 КК України відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України.
Представник Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, але на адресу суду надійшла заява, де вона просить суд розглядати подання без участі представника пробації. Подання підтримує та просить задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення подання.
Засуджений в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду повідомлявся належним чином.
Дослідивши зміст подання з доданими матеріалами суд приходить до висновку, що подання слід повернути до Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області з наступних підстав.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 року ОСОБА_5 призначено покарання за ст.185 ч.1 КК України у вигляді штрафу 850 грн.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від14.05.2018 року ОСОБА_5 призначено покарання за ст.185 ч.2 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України з випробувальнии трміном на 1 рік. Вироком Дніпровського апеляційного суду від 09.10.2018 року вирок скасовано в частині призначеного покарання, та призначено за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді арешту строком на 3 місяці. На підставі ст. 71 КК України, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, до призначеного покарання приєднано невідбуте покарання за вироком суду від 08 листопада 2017 року, та остаточно призначено покарання у виді арешту строком на 3 місяці та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, та вказані покарання виконувати самостійно.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2019 року ОСОБА_5 призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі п «а» ч. 1 ст. 72 КК України покарання у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 місяців арешту переведено у позбавлення волі у співвідношенні: 1 день арешту відповідає 1 дню позбавлення волі, а саме до 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та за вироком Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2018 року, ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді у вигляді 3 років 7 місяців позбавлення волі, зі штрафом у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. у дохід держави, та вказані покарання виконувати самостійно.
Згідно довідки про звільнення ДУ «Синельниківська виправна колонія (94)» ОСОБА_5 з 26 липня 2018 року по 25 лютого 2022 року відбував покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2019 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, п. «а» ч. 1 ст. 72 КК України у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, 3 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно ст. 537 ч. 1 п. 13 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання в тому числі: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 74 КК України (усунення караності діяння, за яке особа засуджена; призначення особі покарання, що перевищує санкцію нового закону знижується до максимальної межі покарання, встановленою санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 цього Кодексу).
Приписи ст. 539 ч. 2 п. 2 КПК України передбачають, що клопотання (подання) по вирішенню питання, пов'язаного із виконанням вироку суду, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
Так, 09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно з яким були внесені зміни до ст.51 КпАП України, якими посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує злочинність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що: а) у разі, якщо особа ще не відбуває призначене їй покарання (наприклад, звільнена від його відбування із випробуванням або виконання вироку відстрочене - вона звільняється від повного строку чи розміру покарання, призначеного за декриміналізований злочин;
б) якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини;
в) якщо разом з основним покаранням особі було призначене додаткове і воно ще не виконане - вона звільняється від відбування додаткового покарання;
г) якщо покарання особі призначене за сукупністю злочинів або сукупністю вироків і один із вчинених нею злочинів декриміналізовано - вона звільняється від покарання, призначеного окремо за декриміналізований злочин, після чого суд повинен заново визначити остаточне покарання без урахування того, від якого особу було звільнено.
Згідно ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Разом з тим, ОСОБА_5 не відбув саме покарання призначене вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.11.2017 року призначене за ст.185 ч.1 КК України у вигляді штрафу 850 грн., а в матеріалах поданні відсутні дані за яке діяння засуджено ОСОБА_5 та підлягає він звільненню від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 185 КК України відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України.
Аналізуючи викладене, суд зауважує, що органом пробації не конкретизовані у поданні вимоги та застосований ініціатором звернення альтернативний підхід не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального законодавства.
За таких обставин, суд доходить висновку про невідповідність внесеного органом пробації подання вимогам Закону, з огляду на що подання підлягає поверненню до уповноваженого органу з питань пробації.
На підставі викладеного та керуючись ст.370, 371, 372, 537, 539 КПК України, суд
Подання начальника Павлоградського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про звільнення від призначеного судом покарання ОСОБА_5 - повернути.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1