Справа № 171/1132/24
Номер провадження 2/184/992/24
25 листопада 2024 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаша В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Попівніч Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна, приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.08.2019р. приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С. вчинено виконавчий напис № 18511 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості в розмірі 20693,74 грн. На підставі вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем Клітченко О.В. відкрито виконавче провадження № 60064004 від 16.09.2019 року. Про існування заборгованості, вчинення виконавчого напису, відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про звернення стягнення на доходи позивача належним чином повідомлено не було. На думку позивача, кредитором при зверненні до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису не підтверджено факт існування заборгованості, заборгованість не є безспірною, виконавчий напис вчинено всупереч Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. З вчиненням вищевказаного виконавчого напису Позивач категорично не погоджується, вважає його вчиненим з порушенням вимог законодавства. Наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про визнання позовних вимог позивача.
Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна, приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 21.08.2019р. приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С. вчинено виконавчий напис № 18511 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості в розмірі 20693,74 грн.
На підставі вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем Клітченко О.В. відкрито виконавче провадження № 60064004 від 16.09.2019 року.
При вирішенні вказаного цивільного спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ України від 29.06.99 № 1172.
Так, 29.06.1999 року постановою КМУ від № 1172 був затверджений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З моменту прийняття даної постанови та до 10.12.2014р. була чинна редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно. 10.12.2014р. набула чинності постанова КМУ від 26.11.2014р. №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», відповідно до якого дозволено вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено заборгованість, для чого стягував повинен надати: оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням заборгованості.
Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі №826/20084/14, яка залишена в силі ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., про визнання незаконним та нечинним п.1 та п.2 постанови КМУ від 26.11.2014р. №662, визнано незаконним та нечинним, зокрема, розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє у попередній редакції, яка не передбачає можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Так, укладений між позивачем та АТ «ПУМБ», з яким позивач уклав кредитний договір і який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, а відтак виконавчий напис був вчинений з недотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, слід зазначити, що згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 жовтня 2021 року, справа N 554/6777/17-ц, у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 30 вересня 2019 року у справі
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо надісланих стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Наведена правова позиція сформована Верховним судом, яка викладена у постанові від 06 травня 2020 року по справі № 320/7932/16-ц.
Наведене вище свідчить про те, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які розрахунки заборгованості, що в свою чергу унеможливлює встановлення періодів виникнення та існування конкретної суми основного боргу, періоди нарахування заявлених до стягнення відсотків, відсоткову ставку, по якій останні були нараховані, суми нарахувань по відсотках по кожному простроченому періоду, а також підстави, порядок та періоди здійснених нарахувань по штрафних санкціях, з огляду на що відсутня можливість здійснення перевірки правильності проведених стягувачем нарахувань по сумі основного боргу відсотках та штрафних санкціях.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, зважаючи на те, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог, 50 відсотків судового збору відшкодовується позивачу за рахунок відповідача та 50 відсотків судового збору підлягають поверненню позивачу із державного бюджету.
Згідно ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна, приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 18511 від 21,08.2019 року, вчинений приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С та перебуває на виконанні у приватного виконавця Клітченко О.В., відкритого виконавчого провадження № 60064004 від 16.09.2019 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" в розмірі 20693,74 грн.
Стягнути з Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати в сумі 605,60 грн.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 із Державного бюджету України ((Державна судова адміністрація України,050); Рахунок: № UA578999980313151206000004567; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155; Отримувач: ГУК у Дн-вській обл./ОТГ м. Покров/22030101; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)) судовий збір у розмірі 605,60 грн. за квитанцією № 0002-2656-0995-8215 від 15.05.2024р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 25.11.2024р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш