Справа № 183/2371/24
№ 2-п/183/47/24
25 листопада 2024 року м.Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 03.09.2024 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 задоволено позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
03.10.2024 через канцелярію суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Мороз Наталія Анатоліївна, у якій просить скасувати заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №183/2371/24 та призначити справу до розгляду у загальному порядку.
Заява обґрунтована тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд судом вказаної справи, так як не отримував поштової кореспонденції, а про існування даного рішення йому стало відомо з сайту судової влади, після чого його представник ознайомився із матеріалами справи та отримав копію оскаржуваного рішення. Крім того, заявник загалом не погоджується з ухваленим рішенням, оскільки воно винесене без повного з'ясування обставин справи та без врахування доводів відповідача, а тому заявник звернувся до суду із заявою про скасування заочного рішення. Зазначає, що сторони у письмовій формі не погодили розмір відсотків за користування кредитними коштами.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 для розгляду даної заяви визначено суддю Оладенко О.С.
Ухвалою судді від 16.10.2024 заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 21.10.2024 прийнято до розгляду заяву про перегляд заочного рішення суду, призначено судове засідання.
19.11.2024 від представника позивача надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. У запереченнях вказує, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Подана заява не містить посилання на докази, які мають істотне значення для вирішення справи. Представник відповідача у своїй заяві посилається на умови та Правила надання банківських послуг, проте позивач не посилався на такі документи як на підставу позовних вимог, договір відповідачем підписано власноручно.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Мороз Н.А. підтримала подану заяву, просила скасувати заочне рішення та призначити справу до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у поданих запереченнях просить розглядати справу без його участі.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 задоволено позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № C-403-011036-20-980 від 11.11.2020 станом на 30.01.2024 у розмірі 105327 (сто п'ять тисяч триста двадцять сім) грн. 56 коп., яка складається з наступного: 40760,94 грн. - основний борг; 20219,94 грн. - прострочений борг; 44346,68 грн. - прострочені проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто заочне рішення підлягає скасуванню лише за умови і наявності двох підстав, зазначених у ч.1 ст.288 ЦПК України.
Із аналізу зазначеної правової норми випливає, що необхідними невід'ємними умовами для скасування заочного рішення є:
- встановлення судом тієї обставини, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;
- докази, на які відповідач посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як убачається з матеріалів справи, про дату та час розгляду справи відповідач повідомлявся шляхом направлення кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, проте відправлення повернуто на адресу суду з довідкою про причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Використання законодавцем в конструкції цієї статті сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Сама по собі наявність поважних причин неявки у судове засідання не може бути підставою для скасування заочного рішення.
Як на підставу перегляду заочного рішення заявник посилається, зокрема, на те, що сторони у письмовій формі не узгодили розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами. Проте, такі доводи спростовуються наявною у матеріалах справи копією угоди про відкриття Кредитної лінії № C-403-011036-20-980 від 11.11.2020, у якій міститься підпис позичальника.
Відомостей про те, що підпис виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою, відповідачем та його представником не надано, як і не повідомлено про такі обставини.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При цьому, у заяві про перегляд заочного рішення не зазначено жодного доказу, який має істотне значення для вирішення справи та не був досліджений судом під час заочного розгляду справи; відсутні посилання на докази, при дослідженні яких суд би міг ухвалити у даній справі інше рішення.
Заявником не було додано до заяви про перегляд заочного рішення доказів в обґрунтування викладених обставин та доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи по суті та могли бути враховані судом при ухваленні заочного рішення 03.09.2024.
Фактично доводи відповідача зводяться до переоцінки доказів, які були предметом дослідження та оцінки судом про ухваленні заочного рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
З огляду на наведене, заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 підлягає залишенню без задоволення.
Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись статтями 280-289 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 03.09.2024 у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала суду складена і підписана 25 листопада 2024 року .
Суддя Оладенко О.С.