Справа № 610/4212/24
провадження № 1-кс/610/1185/2024
22 листопада 2024 року м. Балаклія
Суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 про закриття кримінального провадження, -
13.11.2024 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 про закриття кримінального провадження.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 18.11.2024 вказана скарга була розподілена для розгляду слідчому судді ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 18.11.2024 відкрито провадження за вказаною скаргою та призначено до розгляду на 22.11.2024.
21.11.2024 заявник ОСОБА_3 подав заяву про відвід слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_4 , з підстав того, що суддя у 2016 році, у період розпалу війни Росії з Україною, будучи українським державним службовцем, придбав у м. Саки, яке розташоване у окупованому м. Саки, квартиру; дружина судді у своїх деклараціях почала приховувати місцезнаходження названого вище житла; вважає, що дії судді пов'язані з придбанням нерухомості на окупованій території, виплата та оформлення оборудки по придбанню, виплата податків країні окупанту є кримінальним злочином, тому він 21.11.2024 звернувся до поліції з повідомленням у порядку ст. 214 КПК України.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення судді від 21.11.2024 заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 про закриття кримінального провадження була розподілена для розгляду судді ОСОБА_1 .
Заявник ОСОБА_3 до суду не з'явився, хоча повідомлявся про час і місце розгляду заяви належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлення, заяв або клопотань від нього не надходило.
Слідчий суддя ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, оскільки перебуває у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню з 19.11.2024.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Суддя, вивчивши заяву про відвід, дійшов висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді вмотивована тим, що останній має нерухомість у окупованому м. Саки, яку придбав у 2016 році, тому в його діях вбачає ознаки кримінального правопорушення, про що він звернувся 21.11.2024 до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
Відповідно до частини третьої статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Статтями 75, 76 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні, які викликають або можуть викликати сумніви в неупередженості або об'єктивності судді. Таких підстав ОСОБА_3 у заяві не наведено.
Як зазначив Європейський суду справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Основним завданням суду, як органу державної влади, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI).
Вимогами Закону № 2453-VІ передбачено, що судді зобов'язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядали і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (пункт 1 частини четвертої статті 54 цього Закону).
Нормами ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення слідчого судді від участі у судовому провадженні.
Підстави, на які посилається ОСОБА_3 у своїй заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_4 зводяться до того, що він 21.11.2024 звернувся до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області з повідомленням в порядку ст. 214 КПК України про вчинення суддею ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що не є підставою для відводу його у розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Інших достатніх доказів щодо упередженості судді не надано.
Таким чином, наведена ОСОБА_3 підстава відводу слідчого судді ОСОБА_4 не викликають сумнівів у його неупередженості під час розгляду скарги, а тому заява про відвід є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 від 30.10.2024 про закриття кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений і оголошений 25 листопада 2024 року о 16.15 годині.
Суддя: ОСОБА_1