25 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 910/9857/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Жайворонок Т.Є. та Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Компанія)
на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024
за позовом акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Компанії
про стягнення 409 028 109,61 грн,
Компанія 08.11.2024 (через систему "Електронний суд") звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати у частині задоволених позовних вимог рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 зі справи № 910/9857/22 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 288 визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 03.09.2024 (повний текст підписаний 25.09.2024), а тому строк на її оскарження закінчився 15.10.2024.
Касаційну скаргу ж було подано скаржником (через систему "Електронний суд") 08.11.2024 та зареєстровано Судом в той же день, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Верховного Суду, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 03.09.2024.
Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник посилається на те, що у зв'язку з великим об'ємом документообігу Компанії та можливими технічними збоями в роботі системи "Електронний суд", останній був позбавлений можливості своєчасно отримати в кабінеті Електронного суду повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 03.09.2024.
Також скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не було направлено ні на його електронну адресу, ані в паперовому вигляді на юридичну адресу скаржника, що не дозволило вчасно ознайомитись з повним текстом судового рішення та підготувати касаційну скаргу, а тому вважає, що строк для подання касаційної скарги підлягає поновленню.
Проте Суд, розглянувши наведені доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на оскарження постанови суду апеляційної інстанції, відхиляє їх як необґрунтовані, огляду на таке.
З 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", Компанія зареєструвала офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 03.09.2024 була доставлена скаржнику в кабінет Електронного суду 30.09.2024 о 20:10, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформованою засобами комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", а тому згідно з приписами абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України, судове рішення вважається врученим скаржнику 01.10.2024, а останнім днем, коли скаржник мав право на поновлення строку для звернення з касаційною скаргою є 21.10.2024.
Однак скаржник, звертаючись із клопотанням про поновлення строку, не навів переконливих аргументів стосовно того, що саме позбавило останнього можливості звернутися з касаційною скаргою в межах двадцятиденного строку з дня отримання (30.09.2024) ним в електронному кабінеті копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
При цьому самі лише обставини великого об'єму документообігу Компанії, на які остання посилається у скарзі, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, тому що залежали від внутрішньої організації роботи Компанії, тобто зумовлені суб'єктивною поведінкою сторони.
Щодо посилання скаржника на можливі перебої у роботі системи "Електронний суд", то вони також не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки ґрунтуються лише припущеннях скаржника та не підтверджені належними доказами.
Разом з тим суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та в розумні інтервали часу вжити всіх необхідних заходів для звернення з касаційною скаргою в межах строків, визначених ГПК України.
Враховуючи, що представник скаржника Бондаренко О.О. був присутнім в судовому засіданні під час ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, то останній не був позбавлений можливості відстежувати хід розгляду справи та в розумні інтервали часу вжити всіх необхідних заходів для звернення з касаційною скаргою в межах строків, визначених ГПК України.
Тобто, наведені обставини свідчать, що скаржник безумовно був обізнаний про наявність оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду від 03.09.2024, а звернення з касаційною скаргою поза межами строку на її подання є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Беручи до уваги положення частини першої статті 119 ГПК України, вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку.
При цьому такі доводи та докази мають підтверджувати об'єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв'язку із суб'єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об'єктивно непереборні причини, або коли такі об'єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання причин пропуску процесуального строку поважними.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, є неповажними, оскільки останнім не наведено належних обґрунтувань та не додано доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, Компанії необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- навести Суду інші підстави, за їх наявності, та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку протягом установленого строку матиме наслідком відмову у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 зі справи № 910/9857/22 залишити без руху.
2. Надати приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Жайворонок
Суддя І. Колос