21 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 917/119/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Огороднік К.М.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
АТ "Райффайзен Банк": Семеняка В.В.,
ТОВ "Сервіс Ойл": Остапенко О.П.,
Розпорядника майна ТОВ "Сервіс Ойл" Гусара І.О.: Лозовський В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Білоусова Я.О., Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.)
та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 (суддя Ореховська О.О.)
у справі № 917/119/24
за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл"
про банкрутство,
Стислий зміст заяв
1. 24.01.2024 Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - Банк) звернулося до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства "Сервіс Ойл" (далі - Боржник, Заява-1).
2. Банк заявив грошові вимоги до Боржника (з урахуванням додаткових пояснень від 17.06.2024) в загальному розмірі 9063045,37 грн, з яких: перша черга - 94180,00 грн (30280,00 грн судового збору та 63900,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому), четверта черга - 8968865,37 грн (борг за основним зобов'язанням (тіло кредиту) за договором №010/150-2/566 від 28.08.2017 (далі - Кредитний договір), підтверджений рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі №917/4836/23).
3. 26.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (далі - Заява-2).
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновником Боржника є ВАТ "Пуховичінафтопродукт", зареєстроване в Республіці Білорусь. Адресою реєстрації Боржника є: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, будинок 9/17. Майнові активи Боржника не знаходяться на території, яка перебувала в окупації, та / або в зоні бойових дій.
5. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі №917/483/23 стягнуто з Боржника на користь Банка 1504500,00 євро основного боргу, 49648,50 євро заборгованості за процентами, 459558,61 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
6. Зазначене рішення сторонами не оскаржено та набрало законної сили 18.05.2023.
7. На примусове виконання вказаного рішення Господарський суд Полтавської області 31.05.2023 видав наказ, який стягувач пред'явив до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області Гуріній Т.В.
8. За заявою стягувача приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Т.В. постановою від 19.06.2023 відкрила виконавче провадження №72068063 з виконання наказу від 31.05.2023 у справі №917/483/23 про стягнення з Боржника на користь Банка 1504500,00 євро основного боргу, 49648,50 євро заборгованості за процентами, 459558,61грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
9. У межах виконавчого провадження погашення заборгованості Боржника перед Банком за виконавчим документом не здійснювалося у зв'язку з накладенням в рамках кримінального провадження №1202217000000098 (заборони) арешту на рахунки Боржника за винятком безперешкодної виплати заробітної плати працівникам за ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.04.2022.
10. У Заяві-1 Банк зазначив загальний розмір заборгованості Боржника згідно з Кредитним договором станом на 23.02.2023 (предмет позовних вимог у судовій справі №917/483/23 за основною заборгованістю (сума кредиту) становить 1504500,00 євро, що за курсом НБУ станом на 23.01.2024 (40,7928) у еквіваленті до гривні складає 61372767,60 грн).
11. На стадії підготовчого засідання ініціюючий кредитор у додаткових поясненнях (вх. № 8513 від 17.06.2024) повідомив про часткове погашення суми заборгованості згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі № 917/483/23 у рамках юридичного механізму, передбаченого статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.
12. Так, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі №917/483/23 за заявою Банка звернуто стягнення на грошові кошти у сумі 52403902,23 грн, які належать ПрАТ "Нафтогазвидобування", що має заборгованість перед Боржником відповідно до судових рішень у справі №910/14379/22 (рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, які набрали законної сили), в рахунок погашення заборгованості Боржника перед Банком згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023, що набрало законної сили 18.05.2023, у справі № 917/483/23. Стягувачем за вказаною ухвалою є Банк, боржником - ПрАТ "Нафтогазвидобування".
13. Банк у додаткових поясненнях повідомив, що ПрАТ "Нафтогазвидобування" належним чином та у повному обсязі виконало за Боржника грошове зобов'язання у загальному розмірі 52403902,23 грн за ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі №917/483/23 шляхом відповідного перерахування Банку грошових коштів за платіжними інструкціями №90234 від 11.04.2024 на суму 17400000,00грн, №94334 від 14.05.2024 на суму 17400000,00 грн, №97923 від 13.06.2024 на суму 17603902,23 грн.
14. За розрахунком Банка, заборгованість Боржника перед ним, що є підставою заявлених вимог у цій справі, становить 8968865,37 грн (61372767,60 грн - 52403902,23 грн).
15. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28.06.2022 у справі №554/2088/22 скасовано заборону (арешт) на використання майна та заборону на розпорядження майном, а саме кошти належні Боржнику, які знаходяться на рахунках (згідно з переліком), відкриті в у Банку в частині сплати соціальних виплат, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
16. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024, відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника; визнано кредиторські вимоги Банка до Боржника у розмірі 9063045,37 грн; введено процедуру розпорядження майном Боржника; призначено до розгляду в попередньому засіданні грошові вимоги ТОВ "Інвент Груп", що містяться в Заяві-2, яка надійшла пізніше, тощо.
17. Судові рішення мотивовано обґрунтованістю тверджень Банка про наявність у Боржника безспірних грошових зобов'язань перед ним, строк виконання яких настав, у загальному розмірі 8968865,37 грн, підтверджених рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі №917/483/23; відсутністю підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника, передбачених частиною 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
18. Господарські суди першої та апеляційної інстанцій визнали безпідставним посилання Боржника на положення пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, оскільки Боржник і його майнові активи знаходяться у м. Полтава, яке не перебувало в окупації та / або зоні бойових дій. Також господарські суди відхилили доводи про можливість погашення Банком заборгованості за рахунок коштів, наявних на рахунках Боржника, з урахуванням ухвали Октябрьського районного суду міста Полтави від 28.06.2022 у справі №554/2088/22, оскільки Боржник помилково ототожнює поняття "інші обов'язкові платежі" з обов'язком виконати рішення суду.
19. Оскільки Заява-1, яка надійшла до суду першою, за результатами розгляду визнана обґрунтованою, відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що Заява-2, яка надійшла до суду пізніше, не підлягає розгляду по суті в підготовчому засіданні, а заявлені в ній грошові вимоги підлягають призначенню до розгляду в попередньому засіданні в порядку частини 2 статті 47 КУзПБ.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
20. Боржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, ухвалити нове рішення про відмову Банку і ТОВ "Інвент Груп" у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника.
21. Касаційну скаргу подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
22. Боржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у поєднанні з пунктом 6 постанови Правління Національного банку України №44 від 08.03.2022 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18", частиною 3 статті 39 КУзПБ, статтею 1291 Конституції України.
23. Боржник зазначає, що неможливість задоволення ним вимог кредиторів зумовлена збройною агресією проти України та прийняттям ряду нормативних актів, якими введено та неодноразово продовжено в Україні воєнний стан, зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операції за рахунками, зокрема, юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації / Республіки Білорусь.
24. Боржник стверджує, що він надав підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання в сумі 16236758,30 грн, але погасити таку заборгованість не має можливості з причин, на які не може вплинути.
25. Також Боржник наголошує, що в силу статті 1291 Конституції України рішення суду є обов'язковим до виконання, відповідно, платежі по них також є обов'язковими, тому Банк, маючи на рахунках Боржника кошти в сумі 52014550,03 грн, мав право здійснити платежі в погашення заборгованості ініціюючих кредиторів.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
26. Банк подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
27. Банк зазначає про відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника, передбачених частиною 6 статті 39 КУзПБ, оскільки грошові вимоги Банка не було задоволено в повному обсязі до підготовчого засідання, а залишок коштів на рахунках Боржника є меншим за розмір його зобов'язань перед іншими кредиторами згідно з балансом (звітом про фінансовий стан).
28. Посилаючись на положення підпункту 5 пункту 15 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (зі змінами та доповненнями), Банк стверджує, що запроваджені обмеження не поширюються на кредитні договори (взаємовідносини), що склались між Банком і Боржником, натомість відповідні грошові вимоги Банка не задоволені через арешт коштів на рахунках Боржника за ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 04.04.2022.
29. Водночас Банк наголошує, що сплата заборгованості за Кредитним договором на підставі рішення суду не слід ототожнювати зі сплатою соціальних виплат, виплатою заробітної плати, оплатою комунальних послуг, сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
30. ТОВ "Інвент Груп" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
31. ТОВ "Інвент Груп" зазначає, що Верховний Суд уже сформував сталі та послідовні висновки щодо застосування положень пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у подібних правовідносинах, зокрема, в постановах від 03.10.2023 у справі №913/101/23, від 06.12.2023 у справі №923/140/22, від 12.12.2023 у справі №922/2154/22.
32. На думку ТОВ "Інвент Груп", встановлені господарськими судами обставини у своїй сукупності свідчать про можливість проведення комплексу необхідних заходів, передбачених КУзПБ, з метою відновлення платоспроможності Боржника та задоволення вимог кредиторів.
Позиція Верховного Суду
33. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
34. Предметом касаційного оскарження в цій справі є ухвала місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за Заявою-1 Банка як кредитора та ухвалена за наслідками її перегляду в апеляційному порядку постанова апеляційного господарського суду.
35. Статтею 1 КУзПБ визначено, що банкрутство - це, зокрема, визнана господарським судом нездатність боржника (крім страховика або кредитної спілки) відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника; а неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
36. При цьому грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
37. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.
38. Згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
39. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частини 5, 6 статті 39 КУзПБ).
40. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.
41. При цьому системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов'язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора - обов'язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.
42. Тобто положення КУзПБ не встановлюють обов'язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов'язання покладено саме на боржника.
43. Зокрема, належними доказами платоспроможності боржника як однієї з підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є докази сплати боржником до підготовчого засідання боргу, на підставі якого ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Подібні за змістом висновки неодноразово викладались Верховним Судом, зокрема, в постанові від 17.08.2022 у справі №910/15533/20.
44. Також обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмета) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
45. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
46. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постановах від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, від 06.04.2023 у справі №902/650/20 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі).
47. Водночас пунктом 16 розділу "Перехідні та прикінцеві положення" КУзПБ (що набрав чинності 29.07.2023) врегульовано окремі питання провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування.
48. Абзацом 9 вказаного пункту КУзПБ передбачено окремі підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, зокрема, якщо вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
49. Верховний Суд (зокрема у постанові від 03.10.2023 у справі №913/101/23) щодо застосування положень пункту 16 розділу "Перехідні та прикінцеві положення" КУзПБ виснував, що у вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника пріоритетним (порівняно з питанням щодо обґрунтованості заявлених кредитором грошових вимог до боржника та визначення їх розміру) є дотримання законодавчих обмежень / заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, які є чинними на дату розгляду та вирішення судом відповідного питання.
50. Варто також зауважити, що заборона, передбачена пунктом 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, є умовною і тимчасовою, застосування її зумовлено введенням воєнного стану в Україні за Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022.
51. Отже, зазначена заборона поширюється і на ті правовідносини й випадки, що існували до набрання з 29.07.2023 чинності відповідною нормою, однак не раніше 24.02.2022 (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/3561/23, від 05.03.2024 у справі №911/414/23), оскільки передбачені цією нормою обставини / події (початок збройної агресії проти України, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до визначеного законом переліку тощо) як причини, за яких вимоги кредитора (кредиторів) не могли бути задоволені боржником, відбулися до моменту врегулювання зазначених правовідносин відповідним законом.
52. З огляду на те, що норма пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не містить інших умов, окрім тих, що в ній наведені, її застосування не залежить від строків виникнення в боржника боргу, що став підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (до / після початку збройної агресії російської федерації проти України).
53. Слід звернути увагу, що вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника потребує врахування наявності між сторонами господарських правовідносин, у яких у боржника утворилася заборгованість перед кредитором, причини виникнення такої заборгованості, а також перебування активів, єдиного майнового комплексу на території, яка з 24.02.2022 була включена до переліку територій можливих бойових дій, та відсутність у підприємства боржника майна на території України, підконтрольній органам державної влади України. Подібні за змістом висновки викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №910/2423/23.
54. Законом України від 08.05.2024 №3684-ІХ затверджено указ Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Отже, станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду воєнний стан в Україні діяв, що свідчить про поширення вимог пункту 16 розділу "Перехідні та прикінцеві положення" КУзПБ на спірні в цій справі правовідносини за темпоральним критерієм.
55. Однак Верховний Суд погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для застосування положень зазначеного пункту КУзПБ під час відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, зважаючи на встановлені при ухваленні оскаржуваних судових рішень обставини, що становлять зміст правовідносин, які склалися між Боржником і його кредиторами, зокрема Банком, з огляду на таке.
56. Господарські суди попередніх інстанцій з'ясували, що Боржник знаходиться у м. Полтава, яке не перебувало ні в окупації, ні в зоні бойових дій; майнові активи Боржника також не знаходяться на таких територіях. Інших доказів на підтвердження обставин, передбачених пунктом 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, Боржник також не надав.
57. Натомість, заперечуючи проти відкриття провадження у справі про банкрутство, Боржник доводив наявність необхідних грошових коштів на його банківських рахунках, однак незадоволення вимог його кредиторів внаслідок збройної агресії проти України, посилаючись на неможливість проведення ним розрахунків внаслідок введення та продовження воєнного стану в Україні, а також встановлення Національним банком України обмежень щодо здійснення видаткових операцій.
58. Так, Правлінням Національного банку України з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи ухвалено постанову від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі - Постанова №18), згідно з пунктом 15 якої зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України.
59. Згідно з постановами Правління Національного банку України №36 від 04.03.2022, №44 від 08.03.2022, вказаний пункт Постанови №18 викладено в редакції, яка передбачає зупинення здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації / Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації / Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України: 1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та / або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України; 2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
60. У подальшому пункт 15 Постанови №18 доповнено низкою нових підпунктів, зокрема, підпунктом 5, який передбачає серед винятків сплату банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також з метою виконання власних зобов'язань за кредитними договорами перед банками.
61. Верховний Суд вважає, що запровадження Постановою №18 особливостей щодо здійснення видаткових операцій за рахунками та поширення відповідних обмежень на Боржника як юридичну особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є резидент Республіки Білорусь, не можна вважати тими обставинами, що свідчать про незадоволення вимог його кредиторів саме внаслідок збройної агресії проти України в розумінні пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ. Адже необхідність доповнення зазначеного розділу КУзПБ пунктом 16 Законом України №3249-ІХ від 13.07.2023 (за змістом супровідної записки до відповідного законопроекту) зумовлена, зокрема, знищенням під час повномасштабної збройної агресії російської федерації великої кількості майна суб'єктів господарювання, що ускладнило чи унеможливило здійснення такими суб'єктами господарської діяльності, проведення ними розрахунків з контрагентами і виконання зобов'язань, що призвело до наявності у суб'єктів господарювання ознак неплатоспроможності чи стало наслідком їх неплатоспроможності.
62. Натомість запроваджені пунктом 15 Постанови №18 обмеження не є такими несприятливими наслідками саме повномасштабної збройної агресії російської федерації, а навпаки є заходами, що застосовуються щодо резидентів російської федерації та Республіки Білорусь (безпосередньо чи опосередковано через юридичні особи, бенефіціарними власниками яких вони є) як держав, що здійснили збройну агресію проти України / сприяли їй. Тобто особа (резидент російської федерації / Республіки Білорусь або створена ним юридична особа), щодо якої застосовано Постановою №18 відповідні наслідки, не є постраждалою від збройної агресії проти України в розумінні пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
63. Водночас з встановлених господарськими судами першої та апеляційної інстанції обставин вбачається, що на банківські рахунки Боржника у межах кримінального провадження №1-кс/554/4855/2022 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.04.2022 накладено заборону (арешт) на використання майна, а також заборону на розпорядження майном, за винятком безперешкодної виплати заробітної плати працівникам, а саме кошти належні Боржнику, що знаходяться на його рахунках, які відкриті у Банку. За змістом зазначеної ухвали, стороною обвинувачення доведено, що відповідне майно має значення для забезпечення зазначеного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.
64. У подальшому ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.06.2022 у кримінальному провадженні №1-кс/554/4855/2022 скасовано зазначену заборону (арешт) у частині сплати соціальних виплат, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, зокрема, з урахуванням положень підпункту 2 пункту 15 Постанови №18. За змістом зазначеної ухвали, її ухвалення зумовлено тим, що Боржник не мав можливості сплачувати заробітну плату працівникам, ПДФО, військовий збір, податок на прибуток підприємства, податок на додану вартість.
65. Зміст зазначених ухвал Октябрського районного суду м. Києва є загальновідомим, оскільки їх оприлюднено згідно з вимогами Закону України "Про доступ до судових рішень".
66. Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відхилення доводів Боржника про те, що Банк мав можливість задовольнити свої вимоги шляхом списання коштів з рахунку Боржника з огляду на обов'язковість виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі №917/483/23, яким підтверджено відповідну заборгованість Боржника перед Банком. Оскільки термін "інші обов'язкові платежі" застосований як в ухвалі слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.06.2022, так і в підпункті 2 пункту 15 Постанови №18 у контексті "сплати податків, зборів", Верховний Суд вважає, що йдеться саме про податки, збори, платежі в розумінні податкового законодавства, до яких за змістом підпункту 14.1.11 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України віднесено податки, збори, митні платежі, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування та інші платежі відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, які визначені у статті 41 Податкового кодексу України.
67. Позаяк сплата заборгованості за Кредитним договором, зокрема в примусовому порядку на підставі рішення суду, не відноситься до податків, зборів, платежів у зазначеному розумінні, тобто не є обов'язковим платежем, встановленим законом, а також не є сплатою соціальних виплат, заробітної плати, комунальних послуг, Боржник безпідставно стверджує про непоширення встановленої у кримінальному провадженні №1-кс/554/4855/2022 заборони (арешту) на використання наявних на рахунках грошових коштів для погашення його зобов'язань перед Банком.
68. Крім того, Верховний Суд відхиляє доводи Боржника про його платоспроможність з огляду на наявність на його рахунках у банках коштів у загальній сумі 57745707,14 грн та неможливості погасити відповідну заборгованість перед кредиторами з причин, на які не може вплинути, з огляду на таке.
69. Враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України та не надаючи оцінки безпосередньо доказам, на які посилаються Боржник, а також Банк, стверджуючи про перевищення загального розміру зобов'язань Боржника перед його кредиторами порівняно з залишком коштів на його рахунках, Верховий Суд вбачає відсутність у касаційній скарзі посилання на певні, неоцінені судами, докази, які б підтверджували факт задоволення Боржником грошових вимог Банка, строк виконання яких настав, на час проведення підготовчого засідання, як це передбачено частиною 6 статті 39 КУзПБ.
70. Натомість з викладених у касаційній скарзі аргументів Верховний Суд вбачає, що Боржник помилково ототожнює передбачену статтею 1 КУзПБ неплатоспроможність виключно із недостатністю грошових коштів, тоді як вказане поняття є ширшим, оскільки неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредитором може бути викликана також іншими причинами, у тому числі такими, які певним чином обмежують можливість використання належних йому активів тощо.
71. Тобто неможливість виконання Боржником своїх зобов'язань перед контрагентами саме на час підготовчого засідання з підстав, наведених Боржником (накладення заборон Постановою №18 та ухвалою суду), не свідчить про безпідставність відкриття провадження у цій справі про банкрутство Боржника.
72. Водночас слід зауважити, що положеннями статей 49, 90 КУзПБ передбачено закриття провадження у справі про банкрутство у підсумковому засіданні суду в процедурі розпорядження майном боржника в разі відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.
73. Отже, встановивши обставини, які свідчать про наявність у Боржника невиконаних грошових зобов'язань перед Банком, строк яких настав і безспірність яких підтверджена рішенням суду, враховуючи відсутність обставин, необхідних для застосування приписів пункту 16 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, місцевий господарський суд обґрунтовано відкрив провадження у справі про банкрутство Боржника за Заявою-1, поданою Банком, яка надійшла до суду першою.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
74. Звертаючись з касаційною скаргою, Боржник не довів неправильного застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.
75. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних ухвали та постанови.
Розподіл судових витрат
76. Понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/119/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
К. Огороднік