Іменем України
13 листопада 2024 року м. Чернігів справа № 927/629/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код 00100227) 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25 69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, 7, кв. 156 (адреса представника - Остапенка Сергія Леонідовича; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код 41823846) 14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 126-б
про стягнення 2 671 820 грн 36 коп.
за участі представників сторін:
від позивача: Остапенко С.Л. - адвокат (дов. від 21.12.2023 № 21/12-26)
від відповідача: Якимчук Ю.В. - адвокат (дов. від 29.01.2024)
09 липня 2024 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" про стягнення 1 510 624,95 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 1 161 195,41 грн трьох процентів річних від простроченої суми.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті електричної енергії, поставленої згідно Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0156-02024 від 01.01.2019, укладеного між відповідачем та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є позивач.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2024 постановлено:
позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 2 671 820 грн 36 коп. залишити без руху;
зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:
- позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162 Господарського процесуального кодексу України;
- докази направлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої позовної заяви;
роз'яснити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго", що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала суду від 15.07.2024 направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету 15.07.2024 12:55.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 15.07.2024 є такою, що отримана позивачем 15.07.2024.
18.07.2024, у встановлений судом процесуальний строк, з метою усунення виявлених недоліків, позивачем через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2024 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;
призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 10 вересня 2024 року;
встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;
викликати для участі в судовому засіданні представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в якості позивача. Повідомити позивача, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Ухвала суду від 23.07.2024 направлена сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідок про доставку електронних листів, роздрукованих з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронних кабінетів 23.07.2024 17:10.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 23.07.2024 є такою, що отримана сторонами 24.07.2024.
08.08.2024, у встановлений судом процесуальний строк, через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 07.08.2024 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з вимогами позивача та просить відмовити в їх задоволенні.
23.08.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 23.08.2024 на відзив.
До початку підготовчого засідання 10.09.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 10.09.2024 позивача про проведення даного засідання за відсутності його повноважного представника, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2024 постановлено:
продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів;
закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 24 вересня 2024 року на 09 год. 00 хв.;
викликати для участі в судовому засіданні представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в якості позивача. Повідомити позивача, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;
викликати для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи;
встановити процесуальний строк для подання відповідачем заперечення - до 16.09.2024 включно.
Ухвала суду від 10.09.2024 направлена сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронних кабінетів 11.09.2024 16:57.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 10.09.2024 є такою, що отримана адресатами 11.09.2024.
Таким чином, сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення даного судового засідання.
16.09.2024, у встановлений судом процесуальний строку, через систему "Електронний суд" відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подані заперечення від 16.09.2024.
24.09.2024 о 04:03 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області, яка тривала до 09:08.
Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов'язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.
Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 24.09.2024 на 09:00 судове засідання по даній справі не проводилось; даний факт підтверджується також Актом від 24.09.2024 № 125-24 щодо оголошення повітряної тривоги.
Ухвалою від 24.09.2024 призначено судове засідання на 11.10.2024 о 09:00.
11.10.2024 о 00:27 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області, яка тривала до 09:18.
Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду від 12.07.2022 № 24-од, призначене на 11.10.2024 на 09:00 судове засідання по даній справі не проводилось; даний факт підтверджується також Актом від 11.10.2024 № 138-24 щодо оголошення повітряної тривоги.
Ухвалою від 11.11.2024 призначено судове засідання на 24.10.2024 о 09:00.
В судовому засіданні 24.10.2024 суд оголосив перерву до 13.11.2024 до 12:00.
30.10.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення щодо розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат.
05.11.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача.
В судовому засіданні 13.11.2024, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в приватне акціонерне товариство. Товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до статті 108 ЦК України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802 (пункти 1.1., 3.2. Статуту ПрАТ НЕК "Укренерго").
ПрАТ НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг", на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої НКРЕКП (постанова від 14.06.2018 № 429), є постачальником електричної енергії.
Позивач і відповідач є учасниками ринку електричної енергії.
01.01.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (як оператором системи передачі (далі - ОСП)) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (як користувачем) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0156-02024 (далі - Договір).
За умовами п.1.1. Договору ОСП зобов'язувався надавати послуги з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язувався здійснювати оплату за послуги.
Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (п.1.2. Договору).
До вказаного договору сторони неодноразово укладали додаткові угоди, якими вносилися відповідні зміни, зокрема від 01.01.2019, від 14.08.2019, від 21.09.2021, від 28.12.2021 та від 21.12.2022 (договір було викладено в новій редакції).
Згідно з п.4.1 Договору (як у першій редакції Договору, так і в редакції додаткових угод від 28.12.2021 та 21.12.2022) для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:
- плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць.
Відповідно до п. 3.1. Договору (в редакції додаткових угод від 28.12.2021 та 21.12.2022) передбачено, що планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії.
Відповідно до умов п. 5.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 21.12.2022) користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 3 Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця,
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця,
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця,
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не менше планової вартості послуг, яка визначена згідно з умовами розділу 5 цього Договору.
Згідно з п. 5.5 Договору (в редакції додаткової угоди та 21.12.2022) користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплата вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту приймання-передачі послуги (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
Пунктом 8.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 21.12.2022) передбачені наступні
обов'язки Користувача:
- подавати ОСП планові обсяги передачі електричної енергії та обсяги планової резервованої потужності за затвердженими ОСП формами у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5 та 9 цього Договору;
- повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5 та 9 цього Договору;
- здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.
Порядок обміну інформацією в рамках Договору сторонами узгоджено в розділі 9 в редакцій вищезазначених додаткових угод:
9.1. Планові обсяги Послуги користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.
Користувач протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаним зі свого боку.
Згідно з абзацом 2 п. 9.4 розділу 9 рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;
у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та /або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом);
у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою.
Відповідно до п.13.1 Договору (в редакції додаткової угоди 21.12.2022) Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023.
На виконання умов договору у період з листопада по грудень 2023 року позивачем було надано відповідачу послуги з передачі електричної енергії, на підтвердження чого ним додано до матеріалів справи відповідні акти приймання-передачі послуги та рахунки за послуги з передачі електричної енергії, зокрема:
Рахунок-фактура №0156-02024 28/11/2023 від 28.11.2023 на суму 1862784,00грн;
Рахунок-фактура №0156-02024 05/12/2023 від 05.12.2023 на суму 1862784,00грн;
Рахунок-фактура №0156-02024 07/12/2023 від 07.12.2023 на суму 51016834,39 грн, крім того заборгованість на 30.11.2023 - 358345347,55 грн, всього до сплати 409362181,94грн;
Рахунок-фактура №ПР-0003481/0156-02024 від 11.12.2023 на суму 1862784,00грн;
Рахунок-фактура №ПР-0004346/0156-02024 від 15.12.2023 на суму 1862784,00грн;
Рахунок-фактура №ПР-0004752/0156-02024 від 20.12.2023 на суму 1862784,00грн;
Рахунок-фактура №ПР-0005152/0156-02024 від 09.01.2024 на суму 53861172,83грн, крім того заборгованість на 09.01.2024 - 406198017,61 грн, всього до сплати 460059190,44грн;
Акт приймання-передачі послуги від 30.11.2023 на суму 51016834,39 грн;
Акт приймання-передачі послуги від 31.12.2023 на суму 53861172,83 грн.
Крім того, до матеріалів справи додані Акти коригування щодо зміни фактичних обсягів та/або вартості, зокрема:
Акт коригування №ПРА_К-0000792 від 27.12.2023 до Акту приймання-передачі послуги від 31.08.2023, в якому вказана вартість послуг за серпень 2023 - 41511625,68 грн;
Акт коригування №ПРА_К-0001322 від 30.01.2024 до Акту приймання-передачі послуги від 30.09.2023, в якому вказана вартість послуг за вересень 2023 - 39792642,20 грн;
Акт коригування №ПРА_К-0001904 від 13.03.2024 до Акту приймання-передачі послуги від 31.10.2023, в якому вказана вартість послуг за жовтень 2023 - 45632333,24 грн;
Акт коригування №ПРА_К-0002486 від 21.03.2024 до Акту приймання-передачі послуги від 30.11.2023, в якому вказана вартість послуг за листопад 2023 - 48028163,36 грн;
Акт коригування №ПРА_К-0003088 від 28.03.2024 до Акту приймання-передачі послуги від 31.12.2023, в якому вказана вартість послуг за грудень 2023 - 52677263,00 грн;
Акт коригування №ПРА_К-0003525 від 07.05.2024 до Акту приймання-передачі послуги від 31.05.2023, в якому вказана вартість послуг за травень 2023 - 37442585,59 грн;
Акт коригування №ПРА_К-0003585 від 08.05.2024 до Акту приймання-передачі послуги від 30.06.2023, в якому вказана вартість послуг за червень 2023 - 34254663,88 грн;
Акт коригування №ПРА_К-0003641 від 13.05.2024 до Акту приймання-передачі послуги від 31.07.2023, в якому вказана вартість послуг за липень 2023 - 39018339,95 грн
Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині повної оплати отриманих від позивача послуг з передачі електричної енергії виконав, але з порушенням відповідних строків оплати.
Так, відповідачем було здійснено наступні оплати:
- згідно платіжної інструкції №4195 від 30.04.2024 на суму 41702914,39 грн,
- згідно платіжної інструкції №4196 від 30.04.2024 на суму 297085,61 грн,
- згідно платіжної інструкції №6504 від 28.06.2024 на суму 13,98 грн,
- згідно платіжної інструкції №6502 від 28.06.2024 на суму 1621,70 грн,
- згідно платіжної інструкції №6503 від 28.06.2024 на суму 5175,92 грн,
- згідно платіжної інструкції №6500 від 28.06.2024 на суму 634041,61 грн,
- згідно платіжної інструкції №6501 від 28.06.2024 на суму 47478930,13 грн.
Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
За статтею 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
За п. 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з передачі.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог частин 1 та 7 статті 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами статті 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконане належним чином.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що за період з листопада 2023 року по грудень 2023 року позивачем було надано послуги з передачі електричної енергії за договором, що підтверджується актами приймання-передачі послуги з листопада по грудень 2023 року, актами коригування та відповідними рахунками (планові та фактичні).
Відповідачем у повному обсязі здійснено оплату за надані послуги з передачі електричної енергії, але з порушенням строків, встановлених Договором, а тому позивачем заявлена вимога про стягнення з позивача 1 510 624,95 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 1 161 195,41 грн трьох процентів річних від простроченої суми.
Позивачем додано до матеріалів справи розрахунки 3% річних та інфляційних за період з 05.12.2023 по 27.06.2024, враховуючи виставлені рахунки на оплату, акти приймання-передачі послуг, акти коригування та здійснені відповідачем оплати.
Крім того, з дозволу суду позивачем надано додаткові пояснення щодо такого розрахунку в яких останній вказав, що у позовній заяві у справі № 927/1643/23 у зв'язку із несвоєчасною оплатою у відповідача виникла заборгованість за період липень 2023 року - жовтень 2023 року (фактично надана Послуга) та 5 планових платежів за листопад 2023 року, сума якої на 30.11.2023 складає 169 620 951,16 грн з ПДВ. При цьому позивач врахував, що сума боргу, яка складається з п'яти планових платежів за липень 2023 року врахована при подачі позовної заяви до TOB «Енера Чернігів» (справа № 927/1115/23). Позивачем також було нараховано 3% річних на вказані 5 планових платежів за листопад 2023 року. Розрахунок 3-х відсотків річних за вказані планові платежі було виконано по 30.11.2023 включно. При розрахунку 3-х відсотків річних та інфляційних втрат за актом приймання-передачі Послуги згідно з Договором від 01.01.2019 № 0156-02024 від 30.11.2023 до уваги бралась сума, визначена до сплати за Послугу, надану у листопаді 2023 року, за виключенням додатку сум 5 планових платежів, які відповідач мав здійснити на умовах, визначених Договором. Таким чином, за виключенням суми даних платежів в розрахунок приймався залишок суми Акту за листопад 2023 року - 41 702 914,39 грн (51 016 834,39 - (1 862 784,00 х 5) = 41 702 914,39). Такий алгоритм розрахунку фінансових санкцій за Договором є обґрунтованим, так як за умовами абз 4 п. 5.7 Договору у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Відтак позивач нараховував 3% річних на суму боргу, до складу якої входили як суми 5 планових платежів, так і суми Актів приймання-передачі Послуги, за вирахуванням сум попередньо виставлених планових рахунків, а також суми (на збільшення чи на зменшення) актів коригування до Актів приймання-передачі Послуги.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків. Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені, викладеними вище нормами законодавства, наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат можливе лише за прострочення оплати фактично наданої послуги, а не за порушення строків внесення поетапної планової вартості послуги, судом відхилені, враховуючи таке.
При розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21).
Отже, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 ЦК. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21 та Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №904/5899/21 та від 24.11.2022 у справі №927/713/21, від 04.07.2023 у справі №910/10061/22, 23.11.2023 у справі №925/654/22, постанові КГС ВС від 25.09.2024 у справі № 910/17252/23.
Також не знайшли свого підтвердження посилання відповідача на те, що позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати на прострочення оплати фактичної вартості послуг без врахування коригування.
Як свідчить поданий розрахунок 3% річних і інфляційних, позивачем враховані коригування вартості наданих послуг, як в більшу так і в меншу сторону, а посилання відповідача на порушення строків коригування, визначених Правилами ринку, зокрема, на порушення Правил коригування, судом не прийнято до уваги, оскільки на момент існування спірних відносин між сторонами вказані Правила коригування не діяли.
Відповідач вважає, що позивач здійснював коригування обсягів та вартості наданої послуги з порушенням строків врегулювання, визначені Правилами ринку, а при розрахунку 3% річних та інфляційних втрат позивачем не враховано п. 5.5 Договору щодо здійснення оплати після коригування обсягів та вартості послуг.
Пунктом 5.5 Договору визначено, що коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
При цьому п. 5.5 Договору взагалі не визначено конкретного та/або граничного строку проведення коригування обсягів та вартості наданої послуги, та відповідно строків врегулювання їх в СУР, а лише вказано строк надання АКО уточнених даних комерційного обліку.
Оскільки коригування обсягів та вартості наданої послуги залежить від багатьох чинників, його необхідність може виникнути в будь-який час, навіть після закінчення розрахункового місяця, а відтак першою подією, з якої розпочнеться таке коригування та відлік відповідних строків, є проведення процесу врегулювання в СУР.
Разом з тим, відповідач жодних фактичних обставин щодо дат проведення процесу врегулювання в СУР та надання АКО уточнених даних комерційного обліку, а відтак і порушення зазначених в п. 5.5 Договору строків, не зазначив і відповідних доказів не надав.
Відтак суд доходить висновку, що відповідач не довів порушення позивачем строків коригування обсягу та вартості наданої послуги, а такі доводи є лише його припущенням, необґрунтованим жодним чином.
При цьому суд враховує, що акти коригування складалися як в сторону зменшення, так і збільшення споживання.
Враховуючи вищевикладені висновки суду щодо порядку здійснення розрахунків за Договором, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що зобов'язання зі сплати фактичного обсягу послуг виникає у нього лише після коригування обсягів та вартості цих послуг.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За висновком суду, позивачем на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76-79 ГПК України, доведено наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких, зокрема належить, судовий збір.
За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 32 061,84 грн судового збору.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" про стягнення 2 671 820 грн 36 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (пр. Перемоги, буд. 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) 1 161 195,41 грн 3% річних, 1 510 624,95 грн інфляційних втрат та 32 061,84 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2024.
Суддя А.С.Сидоренко