25 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17709/24 пров. № А/857/24670/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів - Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 380/17709/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністра юстиції України Дениса Малюськи про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
суддя в 1-й інстанції Кузан Р.І.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складання повного тексту рішення не зазначено,
ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернулась в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Міністра юстиції Дениса Малюськи (далі також відповідач) та просила суд:
- визнати бездіяльність посадової особи Міністра юстиції ОСОБА_2 по відношенню до фізичної особи споживача стягувача у виконавчих провадженнях за період з 16.01.2023 по 18.08.2024 незабезпечення розгляду скарг, що зумовило позбавлення споживача прав - неправомірною;
- визнати зловживання владою посадовою особою Міністром юстиції ОСОБА_3 по відношенню до позивачки споживача - стягувача за період з 16.01.2023 по 18.08.2024 встановленою;
- притягнути до персональної відповідальності посадову особу Міністра юстиції ОСОБА_4 за довгострокову бездіяльність, що зумовила втрату прав позивача споживача - стягувача та призвела до тяжких наслідків втрати здоров'я в спосіб відшкодування майнової та немайнової шкоди в розмірі дванадцять мільйонів гривень.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Міністра юстиції Дениса Малюськи про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - повернуто позивачці.
Не погоджуючись із ухвалою суду про повернення позовної заяви, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норми матеріального права, що привело до порушення в свою чергу норми процесуального права.
Зазначає, що неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції полягає у незастосуванні норм п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що згідно з частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таким чином, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють право суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) за наявності доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Вказує, що судом першої інстанції було встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір за подання нею даної позовної заяви.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 380/17709/24.
Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою судді від 22.08.2024 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачці строк для усунення зазначених у ній недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення вказаної ухвали. Копію вказаної ухвали вручено позивачці 26.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивачці роз'яснено необхідність протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) належним чином оформленої позовної заяви з додатками для суду та відповідача та викладом обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі; оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову в сумі 16351,20 грн.
05.09.2024 за вх.№66685 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява щодо усунення недоліків, до якої позивачкою долучено уточнену позовну заяву. Окрім цього, позивачка подала клопотання про звільнення від сплати судового збору. Водночас, в обґрунтування цього клопотання жодних доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору позивачкою не подано.
Ухвалою судді від 10.09.2024 продовжено позивачці на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №380/17709/24 за її позовом до Міністра юстиції Дениса Малюськи про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2024, в частині подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову в сумі 16351,20 грн або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року; довідку з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат ОСОБА_1 за 2023 рік; довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат ОСОБА_1 за 2023 рік; довідку з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат ОСОБА_1 за 2024 рік.
Позивачка 16.09.2024, на стадії вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі, подала заяву про відвід судді ОСОБА_5 .
Ухвалою судді від 18.09.2024 передано матеріали адміністративної справи №380/17709/24 для вирішення питання про відвід судді відповідно до приписів статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою судді Андрусів У.Б. від 20.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 16.09.2024 про відвід судді Кузана Р. І. в адміністративній справі №380/17709/24 за її позовом до Міністра юстиції Дениса Малюськи про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Справа №380/17709/24 передана судді ОСОБА_5 23.09.2024.
До заяви про відвід судді позивачка долучила відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 12.09.2024, відповідно до якої за період з 3 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року інформація щодо джерел та сум доходу ОСОБА_1 - відсутня.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не долучила доказів сплати судового збору за подання позову в сумі 16351,20 грн чи доказів, які дають підстави для звільнення від сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 161 КАС передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про звільнення від сплати судового збору (далі Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другою статті 8 Закону №3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що питання, зокрема звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
При цьому, Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов'язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Закон № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 120/3505/22.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
В ухвалі Львівського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 10 вересня 2024 року позивачу роз'яснено про необхідність подання до суду наступних документів: оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову в сумі 16351,20 грн. або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року; довідку з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат ОСОБА_1 за 2023 рік; довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат ОСОБА_1 за 2023 рік; довідку з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат ОСОБА_1 за 2023 рік.
Проте, позивач на виконання вимог ухвали подала відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 12.09.2024 за період з 3 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року.
Як зазначалось вище, Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов'язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не виконано вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10 вересня 2024 року, в результаті чого, відповідно до п.4 ч.4 ст.169 КАС України, позовну заяву було повернуто позивачеві.
Колегія суддів зазначає, що обов'язок щодо надання до суду переконливих доказів, які свідчать про неможливість сплати судового збору, покладений саме на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням. Лише у разі неможливості самостійно подати такі докази з об'єктивних причин, особа повинна про це повідомити суд, заявивши відповідне клопотання про їх витребування. У поданій позовній заяві, чи в заяві про усунення недоліків позовної заяви, позивачем не наведено причин, які унеможливлюють самостійного подання до суду доказів його матеріального стану.
При цьому, суд зауважує, що надання таких доказів не може бути підставою лише для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки положення статті 133 КАС України передбачають і інший порядок вирішення питання щодо сплати судового збору, а саме: зменшення розміру належного до оплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Таких клопотань позивачем не заявлено.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 380/17709/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник