13 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 461/8208/17 пров. № А/857/17479/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Сеника Р.П., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 травня 2024 року, прийняте суддею Мироненко Л.Д. о 12 годині 59 хвилині у м. Львові, повний текст складено 30 травня 2024 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
ФОП ОСОБА_1 (надалі - ФОП, позивач) звернувся до суду з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (надалі - ГРА, відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження ГРА Львівської міської ради від 17.11.2017 № 384 «Про демонтаж самочинно встановлених малих архітектурних форм по АДРЕСА_1 » .
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 22 травня 2024 в задоволенні позову відмовлено.
Суд виходив з того, що позивачу було достеменно відомо про обмежений термін дії паспорта відкритого літнього майданчика біля об'єкту ресторанного господарства № 147-2017 від 28.04.2017, що також відображено у договорі № Г-147-2017 (Р) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності, на умовах оренди, для розміщення відкритого літнього майданчика, а саме з 01 квітня по 31 жовтня відповідного року. Тому сам факт наявності та роботи МАФ, яка належить позивачу, після спливу терміну дії договору та паспорту є суттєвим порушенням Правил благоустрою м. Львова.
Позивач, встановивши (використовуючи) малу архітектурну форму без відповідних дозвільних документів порушив норми Закону України «Про благоустрій», Правила благоустрою м. Львова, відтак Галицька районна адміністрація Львівської міської ради правомірно прийняла розпорядження від 17 листопада 2017 № 384 «Про демонтаж самочинно встановлених малих архітектурних форм по АДРЕСА_1 ».
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд не взяв до уваги порушення відповідачем п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме: урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Звернув увагу на позиції Верховного Суду про те, що особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на їх підтвердження.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 листопада 2020 у справі № 520/7596/19 участь позивача на засіданні комісії спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.
Оскільки акт обстеження тимчасових споруд від 06 лютого 2017 не підписано позивачем, таке обстеження проведено без участі представника позивача, про усі документи, які стали підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження, позивача повідомлено не було, що позбавило його можливості бути почутим, що є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваного Розпорядження від 17.11.2017.
На момент прийняття оскаржуваного Розпорядження від 17.11.2017, діяли заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 вересня 2017 у справі № 461/5746/17, якою зупинено дію рішення комісії зі встановлення літніх майданчиків у м. Львові управління регулювання забудови Департаменту містобудування Львівської міської ради від 10 липня 2017 про скасування паспорта на розміщення відкритого літнього майданчика за адресою: АДРЕСА_1 з 10 липня 2017 ФОП ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення у даній справі.
Просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позов.
Галицька районна адміністрація Львівської міської ради подала відзив, в якому зазначила, що згідно п.12.2.6 Правил благоустрою м. Львова самочинно встановлені МАФи підлягають демонтажу без попереднього судового розгляду.
Орган місцевого самоврядування має повноваження приймати рішення про демонтаж об'єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою населеного пункту.
Посилання позивача на те, що він був позбавлений права на участь у процесі прийняття оскаржуваного розпорядження є безпідставними, оскільки процедура прийняття розпорядження не передбачає присутності позивача.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з паспорта відкритого літнього майданчика біля об'єкту ресторанного господарства № 147-2017 від 28.04.2017, виданого рішенням комісії зі встановлення літніх майданчиків у м. Львові від 10.04.2017 (протокол № 13), фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 термін дії паспорту становить:
-з дати укладення договору оренди конструктивних елементів благоустрою до 31.10.2017;
-з 01.04.2018 до 31.10.2018;
-з 01.04.2019 до 31.10.2019.
Крім того, у вказаному паспорті зазначено, що затверджений проект відкритого літнього майданчика є невід'ємною частиною вказаного паспорта. Після закінчення сезонного періоду суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний забезпечити демонтаж відкритого літнього майданчика.
До паспорта долучено архітектурно-художні вимоги (А Х В) № 21 на розробку проекту влаштування відкритого літнього майданчика та благоустрою прилеглої території та проект відкритого літнього майданчика у проїзді АДРЕСА_1 .
22.05.2024 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, в особі начальника управління ОСОБА_2 , з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , з другої сторони було укладено договір № Г-147-2017 (Р) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення відкритого літнього майданчика.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору предметом цього договору є надання орендодавцем орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення відкритого літнього майданчика (надалі об'єкт) на умовах оренди на терміни відповідно до паспорта відкритого літнього майданчика від 28.04.2017 № 147-2017. Невід'ємною частиною цього договору є паспорт відкритого літнього майданчика від 28.04.2017 № 147-2017, з вказаним у ньому розміром орендованої площі.
Пунктом 2.1 договору визначено, що орендодавець зобов'язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 70,30 кв.м., (тротуар, газон, тощо) для розміщення відкритого літнього майданчика за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 2.2. договору передбачено, що орендар зобов'язується:
-не встановлювати відкритий літній майданчик без паспорта відкритого літнього майданчика та договору на право тимчасового користування окремими конструктивним елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення відкритого літнього майданчика, укладеного на підставі виданого паспорта;
-своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єкті соціально-культурного, торговельного та іншого призначення;
-встановлювати відкритий літній майданчик відповідно до погодженого у встановленому порядку проекту без пошкодження конструктивних елементів благоустрою комунальної власності та озеленення, із забезпеченням безпеки населення при під'єднанні конструкції до електричної мережі, утримувати їх у належному технічному санітарному стані та впорядковувати місця для їх розташування, забезпечити технічну міцність і стійкість конструкції;
-демонтувати відкритий літній майданчик при скасуванні паспорта відкритого літнього майданчика, після закінчення терміну дії паспорта або цього договору, а також у разі виникнення потреби для реконструкції, ремонту чи будівництва на місці розташування відкритого літнього майданчика. На період цього ремонту, реконструкції чи будівництва орендна плата за місце не справляється у разі скерування на адресу управління комунальної власності: документа районної адміністрації/виконавчого комітету про виконання ремонтних робіт із зазначенням дати початку та завершення робіт, а також території, на якій проводяться ремонтні роботи. Належним чином завіреної копії акта районної адміністрації про демонтаж літнього майданчика;
-не порушувати Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства;
-у тижневий термін листом повідомити Орендодавця про зміну адреси для листування, зміну банківського рахунку, зміну назви, зміну коду ЗКПО, реорганізацію.
Пунктом 6 договору визначено, що термін дії договору встановлюється:
-з дати укладення договору оренди конструктивних елементів благоустрою до 31.10.2017;
-з 01.04.2018 до 31.10.2018;
-з 01.04.2019 до 31.10.2019.
Згідно із актом (з фототаблицею) від 17.11.2017 в результаті проведеного обстеження начальником відділу соціально-економічного розвитку Галицької районної адміністрації Л. Пілюк, головним спеціалістом відділу соціально-економічного розвитку Галицької районної адміністрації Л. Микитів та начальником відділу комунального господарства І. Савкою за адресою: м. Львів, проїзд Крива Липа, 6, біля закладу ресторанного господарства «Art hall» зафіксовано влаштування малих архітектурних форм (споруд для здійснення підприємницької діяльності) без відповідних дозвільних документів.
Відповідно до розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 384 «Про демонтаж самочинно встановлених малих архітектурних форм по пр. Крива Липа, 6» від 17 листопада 2017 суб'єкту підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 запропоновано в добровільному порядку забезпечити демонтаж самочинно встановлених малих архітектурних форм (споруд для здійснення підприємницької діяльності) за адресою: АДРЕСА_1 в термін до 23.11.2017.
Пунктом 2 вказаного Розпорядження визначено, що у випадку невиконання демонтажу суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку, відділу комунального господарства Галицької районної адміністрації слід організувати та здійснити примусовий демонтаж самочинно встановлених малих архітектурних форм (споруд для здійснення підприємницької діяльності) за адресою АДРЕСА_1 . Проведення демонтажу оформити актом. Передати демонтовані самочинно встановлені малі архітектурні форми (споруди для здійснення підприємницької діяльності) на зберігання ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району».
Відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально- технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Частинами 1, 4 ст. 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Отже, саме органи місцевого самоврядування уповноважені законом на вирішення питань організації забезпечення та здійснення контролю за станом благоустрою на території відповідного населеного пункту.
Ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376 затверджено Правила благоустрою м. Львова (надалі - Правила).
Відповідно до п.1.2. Правил (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), правила є обов'язковими для виконання на території м. Львова всіма органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, органами самоорганізації населення, посадовими особами міської ради, об'єднаннями громадян, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства.
Відповідно до п. 2.4.2. вказаних Правил, благоустрій об'єктів на територіях житлової, виробничої, громадської та садибної забудови здійснюється з врахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, генерального плану м. Львова, цих Правил, а також встановлених державних стандартів, норм і правил.
Відповідно до п. 1.10 вказаних Правил мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності це невелика споруда для здійснення підприємницької діяльності торговельно-побутового призначення, що виконується з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без влаштування заглиблених у ґрунт фундаментів з розмірами, визначеними діючими нормативними документами.
Згідно п. 12.2.6 Правил благоустрою м. Львова самочинно встановлені МАФи підлягають демонтажу без попереднього судового розгляду. Демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих МАФ здійснює особа, яка самочинно встановила МАФ, за власні кошти або відповідна районна адміністрація з подальшим відшкодуванням власниками витрат на демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих МАФ їх власниками. Якщо у процесі демонтажу не звернулися зацікавлені особи і не надали документи, що засвідчують право власності на МАФ, то МАФ демонтується і перевозиться на майданчик тимчасового зберігання і знаходиться там до прийняття остаточного рішення відповідно до законодавства України.
Відтак, орган місцевого самоврядування має повноваження приймати рішення про демонтаж об'єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою населеного пункту.
Відповідно до пункту 19.3.5. Правил благоустрою м. Львова саме районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених МАФ, зокрема, огорож (парканів) у м. Львові.
При цьому, самовільно встановлені МАФи підлягають демонтажу без попереднього судового розгляду.
Процедуру вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом на території м. Львова, з метою визначення можливості збереження самочинно збудованих (реконструйованих) об'єктів містобудування та архітектури на час існування спірних правовідносин, регулювало Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затверджене рішенням Львівської міської ради від 09.09.2011 №835 (далі - Положення №835).
Пунктами 3.1 пункту 3 Положення №835 передбачено, що розгляд питань за фактами здійсненого (здійснюваного) фізичними та юридичними особами самочинного будівництва (реконструкції) об'єктів за підвідомчістю справ здійснює районна адміністрація відповідного району, у якому здійснено (здійснюється) самочинне будівництво.
Відповідно до пункту 5.1. Положення №835 міжвідомчі комісії при районних адміністраціях можуть приймати у кожному конкретному випадку самочинного будівництва одне з таких рішень:
- про передачу матеріалів до суду у разі істотного відхилення будівництва від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або істотного порушення будівельних норм і правил з відповідним позовом про зобов'язання проведення особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відповідної перебудови. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за кошти особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (п.п. 5.1.1);
- про знесення у терміни, визначені розпорядчими документами, самочинного будівництва особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, за її кошти: у разі неможливості виділення земельної ділянки для цього будівництва; у разі заперечення виконавчим органом міської ради визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності і не підлягає передачі у власність; у разі порушення прав інших осіб (п.п. 5.1.3).
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 у справі №465/249/15-а.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачу було достеменно відомо про обмежений термін дії паспорта відкритого літнього майданчика біля об'єкту ресторанного господарства № 147-2017 від 28.04.2017, що також відображено у договорі № Г-147-2017 (Р) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності, на умовах оренди, для розміщення відкритого літнього майданчика, а саме з 01 квітня по 31 жовтня відповідного року.
Акт обстеження вказаної малої архітектурної форми, яка належить позивачу був складений 17 листопада. Тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, сам факт наявності та роботи МАФ, яка належить позивачу, після спливу терміну дії договору та паспорту є суттєвим порушенням Правил благоустрою м. Львова.
З огляду на вищевказане, а також враховуючи те, що факт розміщення тимчасової споруди на АДРЕСА_1 за відсутності дозвільних документів встановлено в ході судового розгляду справи та позивачем не спростовується, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття спірного розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 17.11.2017 № 384 «Про демонтаж самочинно встановлених малих архітектурних форм по АДРЕСА_1 ».
Стосовно доводів позивача про те, що акт обстеження тимчасових споруд від 06 лютого 2017 та усі документи, які стали підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження, були прийняті за відсутності позивача не є самостійними підставами для скасування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 17.11.2017 № 384 «Про демонтаж самочинно встановлених малих архітектурних форм по АДРЕСА_1 ».
Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.06.2021 у справі №465/4841/17.
Колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 вересня 2017 у справі № 461/5746/17 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії зі встановлення літніх майданчиків у м. Львові управління регулювання забудови Департаменту містобудування Львівської міської ради від 10 липня 2017 про скасування паспорта на розміщення відкритого літнього майданчика за адресою: АДРЕСА_1 з 10 липня 2017 ФОП ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення у даній справі судом, оскільки така прийнята у зовсім іншій справі, з іншими учасниками, та з іншим предметом позову, відтак жодного відношення до спірних правовідносин не має.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 травня 2024 року у справі №461/8208/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Р. П. Сеник
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 25.11.2024.