з питання роз'яснення судового рішення
25 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 500/6842/23 пров. № А/857/1979/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
порядку письмового провадження судовому засіданні в м.Львові заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №500/6842/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року позов задоволено.
Восьмим апеляційним адміністративним судом за наслідком апеляційного перегляду судового рішення у справі № 500/6842/23 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області постановою від 24 вересня 2024 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови у проведенні підвищення пенсії ОСОБА_1 та невиплаті підвищення пенсії, як члену сім'ї репресованої особи, яку у подальшому було реабілітовано, у розмірі, передбаченому п. “г» ст.77 Закону України “Про пенсійне забезпечення», із розрахунку 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення пенсії у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно із п. “г» ст.77 Закону України “Про пенсійне забезпечення» з 01.04.2023.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Здійснено розподіл понесених позивачем витрат.
23 жовтня 2024 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшла заява про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №500/6842/23.
18 листопада 2024 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №500/6842/23, які скеровані Тернопільським окружним адміністративним судом супровідним листом від 06 листопада 2024 року на виконання ухвали судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року та передані на розгляд судді-доповідачу 19 листопада 2024 року.
Обговоривши доводи заяви, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення з наступних підстав.
Так, у поданій заяві представник відповідач просить роз'яснити судове рішення суду апеляційної інстанції, покликаючись на незрозумілість способу його виконання.
Згідно доводів заяви, у апеляційній скарзі відповідач звертав увагу суду на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не приймалось рішення про відмову позивачці у перерахунку пенсії, оскільки позивачка подала заяву (від 04.04.2023) до Головного управління в порядку звернень громадян. Тобто заява не відповідає вимогам пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (позивачка звернулася не за перерахунком пенсії, а звернулася в порядку звернення громадян). Зазначає, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.04.2023 ОСОБА_1 було рекомендовано для вирішення питання щодо проведення перерахунку пенсії звернутися у відділ обслуговування громадян (сервісний центр) територіального органу Пенсійного фонду України та надати документи, що підтверджують особу (паспорт), реєстраційний номер облікової картки платника податків та документи, визначені Порядком №22-1, або подати заяву разом зі сканованими копіями документів через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Також звертає увагу на те, у складі пенсійної виплати ОСОБА_1 відсутнє відповідне підвищення пенсії, тому провести перерахунок підвищення пенсії у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно із п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.04.2023 (відповідно до покладених судом зобов'язань) немає можливості.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення його недоліків є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Таким чином, роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко зрозуміти та виконати внаслідок неясності (незрозумілості) його резолютивної частини.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Зі змісту постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року слідує, що така в цілому є чіткою та зрозумілою, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при її прийнятті, а також покликання на положення закону, якими він керувався.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Так, Головне управління ПФУ в Тернопільській області покликається на відсутність правових підстав для нарахування позивачу підвищення до пенсії як члену сім'ї репресованої особи, яку в подальшому було реабілітовано, з огляду невідповідність поданої позивачем до пенсійного органу заяви вимогам Порядку №22-1.
Слід зазначити, що зі змісту заяви вбачається, що фактичними її вимогами є перегляд викладених висновків суду апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвали про роз'яснення судового рішення, якою по-іншому вирішити відповідні вимоги позовної заяви.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Щодо покликань заявника на те, що у складі пенсійних виплат ОСОБА_1 відсутнє підвищення пенсії, що унеможливлює здійснення його перерахунку у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно із п. “г» ст.77 Закону України “Про пенсійне забезпечення», суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції при визначенні пенсійному органу зобов'язання вчинити кореспондуючі праву позивача на належне пенсійне забезпечення дії допущено описку, яка усунута ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року.
Відповідно до ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дане питання розглянуто судом у порядку письмового провадження, враховуючи наявність передбачених ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України умов для такого розгляду.
Керуючись статтями 254, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №500/6842/23 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний