Справа № 502/2514/24
25 листопада 2024 року м. Кілія
Суддя Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділення поліції № 1 Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Кілійського районного суду Одеської області з Відділення поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 163385 від 01.11.2024 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП та протокол № ААД № 163384 від 01.11.2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 .
Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 25.11.2024 року матеріали адміністративних справ № 502/2514/24 (номер провадження 3/502/1431/2024) за адміністративним протоколом серії ААД № 163385 від 01.11.2024 року відносно ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП; - № 502/2515/24 (номер провадження 3/502/1432/2024) за адміністративним протоколом серії ААД № 163384 від 01.11.2024 року відносно ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єднано в одне провадження.
З протоколу серії ААД № 163385, складеного 01.11.2024 року, вбачається, що 01.11.2024 року о 19 годині 19 хвилин в с. Десантне Ізмаїльського району Одеської області по вул. Шкільна, біля будинку № 73 ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21063», державний номерний знак « НОМЕР_1 », без відповідної категорії «В», тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом.
Відповідно до вказаного протоколу, дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.1 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ААД № 163384, складеного 01.11.2024 року вбачається, що 01.11.2024 року о 19 годині 19 хвилин в с. Десантне Ізмаїльського району Одеської області по вул. Шкільна, біля будинку № 73 ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21063», державний номерний знак « НОМЕР_1 », в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер». Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому закладі охорони здоров'я, водій відмовився.
Відповідно до вказаного протоколу, дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , подав письмові пояснення, згідно яких просив закрити провадження по справі, виходячи з того, що ані з доданого до матеріалів справи відеозапису, ані з інших письмових матеріалів не встановлено факту керування ОСОБА_1 вказаного транспортного засобу, що виключає суб'єктну адміністративну відповідальність.
Суддя, заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали адміністративної справи за ст. 130 ч. 1, ст.. 126 ч. 5 КУпАП, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 163384 від 01.11.2024 року, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 163385 від 01.11.2024 року, відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , від 01.11.2024 року;
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 198493 від 01.11.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП;
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 198259 від 23.06.2023 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 121 КУпАП;
- покази алкотестеру «Драгер» від 01.11.2024 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 ;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 01.11.2024 року;
- довідки інспектора САП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 02.11.2024 року, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 від 27.09.2024 року категорії «С». Також встановлено, що згідно облікових даних підсистеми «Адмінпрактика» ІПНП, повторність порушення на протязі року за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має;
- диск з відеозаписами про події, які мали місце 01.11.2024 року відносно ОСОБА_1 .
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Слід зазначити, що складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Перелік технічних засобів, для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння встановлений наказом МВС №33 від 01.03.2010 року. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
П. 8. Інструкції передбачено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортного засобу особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність наступає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно Методичних рекомендацій Міністерства охорони здоров'я України щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху та організації та порядку проведення передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, з положень розділу «Вплив алкоголю та інших психоактивних речовин на стан водія» вбачається, що для визначення алкоголю в повітрі, що видихається, використовуються лише дозволені Міністерством охорони здоров'я України газові аналізатори повітря, що видихається.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, доказам судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що і створює в даному випадку об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки ані з доданих до протоколів відеозаписів не можна встановити, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності рухалася на вищевказаному транспортному засобі.
Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, за встановлених у судовому засіданні обставин даної справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, суд вважає, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують у його діях складу наведеного адміністративних правопорушень та є сумнівними.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №463/1352/16-а (постанова КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а).
Аналізуючи вищенаведене, суддя приходить до переконання, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 256, 280 КпАП України, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу про адміністративні правопорушення України, закрити у зв'язку із відсутністю в діях особи складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан