Справа № 148/2033/24
Головуючий у 1-й інстанції: Ковганич С.В.
Суддя-доповідач: Моніч Б.С.
25 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Тульчинського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними;
- скасувати Постанову №24/209 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, яку було винесено 15.08.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 15.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 була винесена постанова № 24/2029 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн. Підставою для винесення вказаної постанови стало те, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про необхідність з'явитися 30.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних не з'явився, чим порушив ст.1 ч.10 абз. 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", ст. 22 ч.3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ст. 17 Закону України "Про оборону України". Представник позивача вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом встановлено, що ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" отримано розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р24/7/735 від 05.07.2024 з вимогою здійснити оповіщення та забезпечити прибуття працівників товариства, зокрема ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 30.07.2024 о 09:00 год. з метою уточнення персональних даних.
12.07.2024 директором ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" видано Наказ №147/тр "Про оповіщення працівників щодо виклику до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки", ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.07.2024 о 09:00 год., що підтверджується розпискою про отримання повістки №Р24/7/735/11 від 15.07.2024 за підписом ОСОБА_1 .. Також, даний факт підтверджується підписом ОСОБА_1 в аркуші ознайомлення з наказом ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" від 12.07.2024 №147/тр "Про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП ".
24.07.2024 позивач відправив до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п.13 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Проте, у зазначену в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 №Р24/7/735, а також повістці, дату, час та місце, ОСОБА_1 не прибув.
08.08.2024 уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 головним спеціалістом командування ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 235 КУпАП було складено відносно ОСОБА_1 протокол №Т/24/1168 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП.
Під час складання протоколу, ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також про свої права, передбаченні ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, про що поставив свій підпис у протоколі №Т/24/1168. Окрім цього, ОСОБА_1 отримав копію протоколу №Т/24/1168, про що також свідчить його підпис у протоколі, а також письмово пояснив, що не мав змоги приїхати у зв'язку з відсутністю транспорту та здійсненням догляду за батьком-інвалідом.
Не з'явившись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщений, не виконав свої обов'язки, передбачені ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ч.3 ст.17 Закону України "Про оборону України", ч.3, абз.2, 3 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно копії постанови за справою про адміністративне правопорушення №24/2029 від 15.08.2024 винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КупАП.
Вказана постанова винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено протиправності винесеної постанови № 24/2029 від 15.08.2024, а матеріали справи не містять відомостей, які б спростували факти, встановлені в оскаржуваній постанові, та надали б суду підстави дійти висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення, суд приходить до переконання, що заявлений позов не підлягає задоволенню.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із такими судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року та задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що розгляд справи про адміністративні правопорушення відбувся неуповноваженою особою, так як протокол складений головним спеціалістом ОСОБА_3 , який не є керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також позивач зазначає, що оповіщення роботодавцем ОСОБА_1 було здійснено неправомірно, та з порушенням абз.2 п.32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Тульчинського районного суду Вінницької області залишити без змін.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП)
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу", передбачено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає виконання військового обов'язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
Статтею 4 частиною 2 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до п.1 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
З матеріалів справи встановлено, що 12.07.2024 директором ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" видано Наказ №147/тр "Про оповіщення працівників щодо виклику до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки", 15.07.2024 ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.07.2024 о 09:00 год., що підтверджується розпискою про отримання повістки №Р24/7/735/11 від 15.07.2024 за підписом ОСОБА_1 .. Також, даний факт підтверджується підписом ОСОБА_1 в аркуші ознайомлення з наказом ТОВ "Рахнянсько-Лісовий консервний завод" від 12.07.2024 №147/тр "Про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП ".
24.07.2024 позивач відправив до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п.13 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", натомість станом на дату виклику ( на 9 год. 00 хв. 30.07.2024) до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не з'явився, про поважність причин своєї неявки не повідомив, підтверджуючих обставин поважності причини неприбуття не надав, як того вимагає пункт 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України під 16.05.2024 року №560, а саме:
поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Надалі, як того вимагає пункт 24 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України під 16.05.2024 року №560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), позивач не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб у подальшому не прибув у строк, що не перевищує сім календарних днів.
08.08.2024 уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 головним спеціалістом командування ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 235 КУпАП було складено відносно ОСОБА_1 протокол №Т/24/1168 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП.
Під час складання протоколу, ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також про свої права, передбаченні ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, про що поставив свій підпис у протоколі №Т/24/1168. Окрім цього, ОСОБА_1 отримав копію протоколу №Т/24/1168, про що також свідчить його підпис у протоколі, а також письмово пояснив, що не мав змоги приїхати у зв'язку з відсутністю транспорту та здійсненням догляду за батьком-інвалідом.
Не з'явившись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщений, не виконав свої обов'язки, передбачені ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ч.3 ст.17 Закону України "Про оборону України", ч.3, абз.2, 3 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно копії постанови за справою про адміністративне правопорушення №24/2029 від 15.08.2024 винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КупАП.
Вказана постанова винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів апеляційної скарги, стосовно складання протоколу неуповноваженою особою, колегія суддів зазначає.
Відповідно до статті 235 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП відноситься до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, слід зробити висновок, що протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені стаття 210, 210-1, 211 КУпАП, складаються уповноваженими особами районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.1, 2 Розділу І Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 року №3 (далі - Інструкція), Інструкція визначає процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.04.2024 року №177 "Про визначення посадових осіб, відповідальних за організацію та ведення адміністративних проваджень у структурних підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_1 ", головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , призначено відповідальним за своєчасне виявлення адміністративних правопорушень, якісне оформлення протоколів та подання до розгляду начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 для вирішення питань винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином доводи апелянта в цій частині є безпідставними, та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Щодо тверджень позивача щодо неправомірності оповіщення роботодавцем, колегія суддів зазначає.
Відповідно до ст.1 п.8 ЗУ "Про військовий обов'язок та військову службу", Положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.
Пунктом 12 абз.2, 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, передбачається право керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Відповідно до п. 32 абз.1, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі - Порядок №1487), у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово- облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття;
Окрім цього, п.47 Порядку №1487 зазначено, що у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Поруч з цим, слід зазначити, що відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Відповідно до ст. 38 п.1 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов'язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України сповістити призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Тобто, обов'язок підприємств оповіщати призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають у них на персональному військовому обліку про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачений законодавством. Перелік підстав для виклику військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки передбачає, в тому числі, уточнення військово-облікових даних. Також, вказані норми законодавства підтверджують не тільки право, але й обов'язок підприємств здійснювати заходи з оповіщення власних працівників шляхом доведення вимог розпоряджень керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під особистий підпис та вручення повісток, отриманих разом з розпорядженнями. Отже, твердження позивача про відсутність у ТОВ "Рахнянсько- Лісовий консервний завод" повноважень на вручення повісток також не знайшли свого підтвердження.
Отже, указаними нормами передбачений обов'язок призовників, військовозобов'язаних та резервістів у разі отримання ними виклику до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, явитися за таким викликом у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях).
З вищезазначеного слідує, що ОСОБА_1 усвідомлюючи необхідність з'явитись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.07.2024, що підтверджується його підписом у повістці №Р24/7/735/11, даний виклик проігнорував та у зазначений день, час та місце по повістці не з'явився.
Відповідно до ст. 22 п.3 абз.11 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк, смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Однак, неприбуття ОСОБА_1 по повістці у зв'язку з надсиланням 24.07.2024 заяви на відстрочку до ІНФОРМАЦІЯ_5 поважною причиною не вважається. Підстави для надання відстрочки від проходження військової служби не надають права військовозобов'язаному не з'явитися у відповідний відділ територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження військово-медичної комісії на підставі відповідної повістки, яка підлягає обов'язковому виконанню.
Отже, невиконання обов'язків, визначених в Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Законі України "Про військовий обов'язок та військову службу", зокрема, неявка за належним чином врученою повісткою до ТЦК та СП у визначений дату, час та місце, становить собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.
Оцінюючи обставини справи, суд зазначає, що позивач відповідно до чинного законодавства зобов'язаний був у разі оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, докази, на які посилається ОСОБА_1 не підтверджують наявність поважних причин неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 30.07.2024. Інших поважних причин неявки за викликом позивачем не надано.
Однак, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін колегія суддів зазначає наступне.
Так, ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 02 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
При цьому, судом першої інстанції не враховано, що параграфом другим Глави 11 Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ КАС України визначено розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ.
До термінових справи належать справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, особливості провадження яких визначено статтею 286 КАС України.
Статтею 258 КАС України встановлено особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ. Так, відповідно до частини першої вказаної статті, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. ( ч.2, 3 ст. 268 КАС України).
Отже, нормами КАС України, визначено розгляд даної категорії справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи, що відповідно унеможливлює її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Водночас судом першої інстанції розгляд вказаної справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції протиправно розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.