25 листопада 2024 р. Справа № 440/13630/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2024, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 14.08.24 по справі № 440/13630/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській областіі
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (далі по тексту -ГУ ДСНС у Полтавській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області відносно ОСОБА_1 щодо не зарахування у пільговому обчисленні до вислуги років для призначення пенсії періоду часу з 22.02.2018 по 20.06.2023, як час перебування позивача в складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 у пільговому обчисленні до вислуги років для призначення пенсії час перебування його у складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області з 22.02.2018 по 20.06.2023, з розрахунку півтора дня за день служби, згідно з Указом Президента України від 14.04.1999 № 379/99 «Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України» зі змінами відповідно до указів Президента України від 27.10.1999 р. № 1402/99 та від 20.02.2018 р. № 37/2018;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області оформити та подати до відповідних органів Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення/перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням пільгового обчислення вислуги років для призначення пенсії часу перебування ОСОБА_1 у складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області у період з 22.02.2018 по 20.06.2023, з розрахунку півтора дня за день служби, згідно з Указом Президента України від 14.04.1999 № 379/99 «Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України» зі змінами відповідно до указів Президента України від 27.10.1999 р. № 1402/99 та від 20.02.2018 р. № 37/2018;
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмір 6700,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача;
- вийти за межі заявлених позовних вимог, у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача по справі згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправне не зарахування відповідачем до поточної вислуги років для призначення пенсії у пільговому обчисленні час перебування його у складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області з 22.02.2018 по 20.06.2023 на посаді начальника Управління реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту ГУ ДСНС у Полтавській області, з розрахунку півтора дня за день служби, згідно з Указом Президента України від 14.04.1999 № 379/99 «Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України» (далі - Положення № 379/99), що негативно впливає на належний розрахунок вислуги років та розмір призначеної позивачу пенсії.
З посиланням на положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 01.01.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) та Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 № 638-IV (далі - Закон № 638-IV), стверджував, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій чи інших соціальних виплат. При цьому можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби у певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Тобто, враховуючи те, що позивач у період з 22.02.2018 по 20.06.2023 був залучений у склад штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області, відповідач, на підставі приписів статті 2 Положення № 379/99 мав врахувати цей період служби позивача на пільгових умовах з розрахунку півтора дня за день служби та направити відповідні документи до ГУ ПФУ в Полтавській області для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , однак протиправно відмовив у зарахуванні у пільговому обчисленні до вислуги років для призначення пенсії позивача періоду часу з 22.02.2018 по 20.06.2023.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 по справі № 440/13630/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38610079) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року та ухвалити нове, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, обмежився лише посиланням на те, що Законом № 2262-ХІІ не передбачено такої підстави для зарахування періоду роботи на пільгових умовах як укази Президента України. При цьому не надав жодної оцінки існуючій колізії у діючому законодавстві України, між положеннями Закону № 2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1992 № 393 та Положенням № 379/99, внаслідок якої позивачу не зараховано у пільговому обчисленні до вислуги років для призначення пенсії позивача період його перебування у складі позивачу штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області та виконання покладених обов'язків часу з 22.02.2018 по 20.06.2023, що порушує гарантовані Законом № 2262-ХІІ права ОСОБА_1 на гідне пенсійне забезпечення.
Також зауважив, що з аналізу статті 11 Закону № 2262-ХІІ вбачається, що цим законом допускається регулювання пенсійних відносин різними нормативно-правовими актами України, а не лише постановами Кабінету Міністрів України, а у відповідності до приписів статті 19 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX (далі - Закон № 3354-ІХ) указ Президента України має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, а тому Положення № 379/99 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
В іншій частині зміст апеляційної скарги дублює зміст позовної заяви.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу цивільного захисту, що сторонами не заперечується.
Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 362 від 12.06.2023 “По особовому складу цивільного захисту» звільнено за підпунктом 3 пункту 176 (за станом здоров'я) полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Полтавській області.
У наказі Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 12.06.2023 № 362 визначено, що вислуга років позивача станом на 06.06.2023 складає 26 років 00 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 04 місяці 05 днів.
Позивач звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області із заявою від 28.06.2023 про врахування періоду перебування на посаді начальника управління реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту Головного управління ДСНС України в Полтавській області з 29.12.2017 по 01.06.2021 та на посаді начальника управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України в Полтавській області з 01.06.2021 по 20.06.2023 у пільговому обчисленні, а саме з розрахунку півтора дня на день служби для призначення пенсії.
Листом від 05.07.2023 № 61-01-Ш-542/61-09 відповідачем надано відповідь, у якій зазначено, що оскільки, Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1992 № 393 (далі - Постанова № 393) не передбачено зарахування до вислуги років на пільгових умовах періоду залучення Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби Безпеки України до проведення заходів щодо запобігання антитерористичним проявам та їх припинення, а застосування Указу Президента України від 14.04.1999 №379/99 «Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби Безпеки України» не передбачене ст.17-1 Закону № 2262-ХІІ, у Головного управління відсутні підстави для зарахування у пільговому обчисленні до вислуги років для призначення пенсії періоду часу з 22.02.2018 по 20.06.2023.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для застосування при вирішенні спірних правовідносин порядку обчислення стажу для призначення пенсій з розрахунку півтора дня за день служби, встановленого статтею 2 Положення № 379/99, оскільки вказана норма суперечить приписам акту вищої юридичної сили - статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ, на виконання якої лише Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями визначати порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, що у свою чергу узгоджуються з принципом належного врядування, у разі надання переваги приписам нормативно-правового акта, нижчому за ієрархією від указаного Закону.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд встановив відсутність доказів у справі, що розглядається на підтвердження наведених позивачем підстав для визнання протиправними дії відповідача та відповідно дійшов висновку про правомірність відмови відповідача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
В силу приписів частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом частини першої статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
У силу пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону № 2262-XII затверджено Порядок № 393.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “ж» і “з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
Підпунктом «а» пункту 3 Порядку № 393 визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
За висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.03.2023 по справі № 520/16224/223, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена, зокрема, Постановою № 393.
Водночас, позивач, посилаючись на статтю 2 Положення № 379/99, пов'язує виникнення у нього права на зарахування у пільговому обчисленні спірного періоду з фактом його перебування у складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській з 22.02.2018 по 20.06.2023.
Відповідно до статті 11 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
З метою захисту особи, держави і суспільства від тероризму, виявлення та усунення причин і умов, які його породжують, було прийнято Закон № 638-IV, який визначає правові та організаційні основи боротьби з цим небезпечним явищем, повноваження і обов'язки органів виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їх діяльності, гарантії правового і соціального захисту громадян у зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом.
Відповідно до частини 6 статті 4 Закону № 638-IV координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України. До участі в антитерористичних операціях за рішенням керівництва антитерористичної операції можуть бути залучені з дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою.
Статтею 21 Закону № 638-IV передбачено, що особи, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, перебувають під захистом держави. Правовому і соціальному захисту підлягають: 1) військовослужбовці, працівники і службовці центральних та місцевих органів виконавчої влади, які беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичних операціях; 2) особи, які на постійній чи тимчасовій основі сприяють органам, що здійснюють боротьбу з тероризмом, у запобіганні, виявленні, припиненні терористичної діяльності та мінімізації її наслідків; 3) члени сімей осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї частини, якщо потреба в забезпеченні їх захисту викликана участю зазначених осіб у боротьбі з тероризмом.
Соціальний захист осіб, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснюється у порядку, який визначається законом.
Відповідно до статті 30 Закону № 638-IV контроль за діяльністю суб'єктів боротьби з тероризмом здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України в порядку, визначеному Конституцією і законами України.
Статтею 2 Положення № 379/99 установлено, що штатним співробітникам Антитерористичного центру при Службі безпеки України з урахуванням характеру роботи, пов'язаної з координацією заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення, стаж для призначення пенсій обчислюється з розрахунку півтора дня за день служби.
Чинність статті 2 поширено на військовослужбовців Служби безпеки України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Управління державної охорони України, Державної прикордонної служби України, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, служби цивільного захисту та кримінально-виконавчої системи, які залучаються Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби безпеки України до проведення заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення, згідно з Указом Президента N 1402/99 ( 1402/99 ) від 27.10.99 з урахуванням змін, внесених Указами Президента N 739/2000 (739/2000 ) від 31.05.2000, N 934/2014 ( 934/2014 ) від 16.12.2014, N 37/2018 ( 37/2018 ) від 20.02.2018.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що діяльність суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України, а регулюється така діяльність Законом № 638-IV, при цьому Положенням № 379/99 визначено коло осіб та умови за яких стаж для призначення пенсій їм обчислюється з розрахунку півтора дня за день служби.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 по справі № 750/9775/16-а.
У рішенні ЄСПЛ «Щокін проти України» (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Заяви №№ 23759/03 та 37943/06, від 14 жовтня 2010 р.) встановлено, що вирішення колізії у законодавстві завжди має тлумачитися на користь особи.
У даному рішенні ЄСПЛ визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Тобто, з огляду на відсутність у Законі № 2262-ХІІ та Постанові № 393 положень, якими б було врегульовано можливість зарахування стажу для призначення пенсій у пільговому обчисленні для осіб, визначених у Положенні № 379/99, з розрахунку півтора дня за день служби, колегія суддів вважає застосовними у спірних правовідносинах приписи статті 2 Положення № 379/99.
Разом з цим, проаналізувавши приписи статті 2 Положення № 379/99, колегія суддів дійшла висновку, що визначальним для зарахування ОСОБА_1 у пільговому обчисленні до вислуги років для призначення пенсії періоду часу перебування позивача в складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області з 22.02.2018 по 20.06.2023, є не лише зайняття відповідної посади (начальник Управління реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту ГУ ДСНС у Полтавській області) а і встановлення обставин щодо залучення позивача у спірний період Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби безпеки України до проведення заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 та частин 1, 2 статті 13 Закону № 638-IV, для безпосереднього управління конкретною антитерористичною операцією та керівництва силами і засобами, які залучаються до здійснення антитерористичних заходів, утворюється оперативний штаб, очолюваний керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України (координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України) або особою, яка його заміщує, першим заступником чи заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України.
Порядок діяльності оперативного штабу з управління антитерористичною операцією визначається на основі Положення про нього, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
При проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону. Покриття витрат та відшкодування збитків, що виникли у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, здійснюються згідно з законодавством.
За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.
Згідно з пунктом 2 статті 5 Положення № 379/99, Центр має право: залучати до проведення заходів боротьби з тероризмом, у тому числі для здійснення аналізу поточних ризиків і загроз у сфері боротьби з тероризмом, фахівців (експертів) суб'єктів боротьби з тероризмом, центральних і місцевих органів виконавчої влади, організацій та установ (за згодою їх керівників).
Зі змісту зазначених приписів вбачається, що підставою для залучення особового складу суб'єктів боротьби з тероризмом (зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким у спірних правовідносинах є ГУ ДСНС у Полтавській області) є рішення керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, яке погоджується із керівництвом відповідного суб'єкта боротьби з тероризмом.
З метою з'ясування вказаних обставин, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 витребувано від Управління Служби безпеки України у Полтавській області та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області відомості щодо перебування позивача у складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області та залучення ОСОБА_1 Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби безпеки України до проведення заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення у спірний період з 22.02.2018 по 20.06.2023.
На виконання вимог зазначеної ухвали Управлінням служби безпеки України у Полтавській області повідомлено, що відповідно до даних Управління СБУ в Полтавській області, у зв'язку із введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, в умовах крайньої необхідності через виникнення реальної загрози матеріальних носіїв секретної інформації на підставі пункту 747 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 та вказівки керівництва Служби безпеки України, в Управлінні СБУ в Полтавській області, в установленому порядку були знищені документальні матеріали, в тому числі спільний наказ від 29.02.2016 № 199/ДСК/723/ДСК/1/ДСК/348/ДСК/3/ДСК/106/ ДСК «Про штаб Координаційної групи Антитерористичного центру при Управлінні безпеки У країни в Полтавській області», згідно з актом від 24.02.2022 № 66/22/5-2449дек.
Також повідомлено, що відповідно до спільного наказу від 16.03.2023 № 156/ДСК/270/дск/7/ДСК/3/ДСК/2/дск/337/ДСК/1/ДСК/13/ДСК «Про штаб Координаційної групи Антитерористичного центру при Управлінні безпеки України в Полтавській області» до складу штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при Управлінні СБУ в Полтавській області включено посаду начальника управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Полтавській області.
Крім того, Управлінням Служби безпеки України у Полтавській області зазначено, що в УСБУ в Полтавській області відсутня інформація щодо діяльності Антитерористичного центру при СБ України та залучення позивача до проведення заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення.
У поданій до суду апеляційної інстанції заяві від 22.11.2024, ГУ ДСНС у Полтавській області повідомило, що відповідач не є розпорядником запитуваної судом інформації, оскільки накази про перебування Позивача у складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області та про залучення позивача до заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення у спірний період (у разі їх наявності) видавалися Управлінням СБУ.
До початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, у відповідача були наявні витяги з наказів про перебування позивача у складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області, які містили гриф «Для службового користування» та актом Головного управління від 25.02.2022 року № 61- 02-1389/61.02 були знищені (акт про знищення додається).
З наявного в матеріалах справи розрахунку вислуги років для призначення пенсії від 13.09.2023 вбачається, що ОСОБА_1 з 06.02.2018 по 14.07.2020 та з 10.09.2020 по 31.06.2021 перебував на посаді начальника Управління реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Полтавській області, а з 01.06.2021 по 31.06.2021 обіймав посаду начальника Управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України в Полтавській області.
При цьому, у період з 15.07.2020 по 09.09.2020 перебував у службовому відрядженні у м. Краматорськ, м. Часів Яр Донецької області у зоні проведення Антитерористичної операції на підставі наказів АТЦ при Службі безпеки України від 16.07.2020 № 174 дск та від 07.09.2020 № 222 дск, і вказаний період зараховано позивачу у пільговому обчисленні для призначення пенсії
Слід зазначити, що ані Управлінням Служби безпеки України у Полтавській області, ані ГУ ДСНС у Полтавській області не заперечуються обставини щодо включення посади начальника управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Полтавській області, яку обіймав позивач у спірний період, до складу штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при Управлінні СБУ в Полтавській області, проте, як вбачається з матеріалів справи, керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України або особою, яка його заміщує, першим заступником чи заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України наказів про залучення позивача до заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення у спірний період крім періоду перебування у службовому відрядженні у м. Краматорськ, м. Часів Яр Донецької області у зоні проведення Антитерористичної операції з 15.07.2020 по 09.09.2020 не видавалось, а інформація щодо залучення Шаповала до здійснення таких заходів відсутня як в Управлінні Служби безпеки України у Полтавській області, так і у ГУ ДСНС у Полтавській області.
Отже, жодних доказів, у розумінні статей 73-76 КАС України, які б підтверджували факт виконання ОСОБА_1 обов'язків, пов'язаних із запобіганням терористичним проявам та їх припиненням ані позивачем, ані відповідачем до матеріалів справи не надано, а судом не встановлено.
При цьому, саме по собі включення посади начальника управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у Полтавській області до складу штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при Управлінні СБУ в Полтавській області, з огляду на приписи статті 2 Положення № 379/99 не дає підстав для зарахування позивачу стажу роботи на цій посаді у пільговому обчисленні до вислуги років для призначення пенсії, а тому суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження позивача про наявність у останнього права на зарахування періоду з 22.02.2018 по 20.06.2023, до вислуги років з розрахунку півтора дня за день служби лише з підстав обіймання відповідної посади.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Однак, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, та не надано доказів на підтвердження обставин виконання ОСОБА_1 обов'язків, пов'язаних із запобіганням терористичним проявам та їх припиненням у період з 22.02.2018 по 20.06.2023.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з частиною 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Оскільки суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не надав належної оцінки обставинам наявності або відсутності у позивача права на зарахування у пільговому обчисленні до вислуги років для призначення пенсії періоду часу перебування позивача в складі штабу Координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Полтавській області з 22.02.2018 по 20.06.2023 на підставі приписів статті 2 Положення № 379/99, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зміни рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 по справі № 440/13630/23 про відмову у задоволенні позову з підстав та мотивів його прийняття, шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 по справі № 440/13630/23 - змінити з підстав та мотивів відмови у задоволенні позовних вимог шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова