20 листопада 2024 р.Справа № 520/8514/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
представника позивача Коломойцева М.М.,
представника відповідача Гвоздецької О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.09.24 року по справі № 520/8514/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 208 від 04.03.2024 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.03.2024 № 106 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби з 08.03.2024;
- поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області з 08.03.2024;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.03.2024 по день поновлення на роботі;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області з 08.03.2024 та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.03.2024 в межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що накази відповідача № 208 від 04.03.2024 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та від 07.03.2024 № 106 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби з 08.03.2024 є протиправними та такими, що порушують його права.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що з матеріалів службового розслідування та відеофайлів оголошення наказу ГУНП в Харківській області від 16.02.2024 №14 о/с дск вбачається, що позивача відряджено до іншого органу у оперативне підпорядкування начальника Департаменту поліції особливого призначення ОШБ НП "Лють" безстроково до особливого розпорядження. Однак, матеріали службового розслідування не вказують на наявність запиту керівника державного органу, установи, організації, рапорту поліцейського та відповідного подання його прямого керівника, що прямо передбачено ч. 4 ст. 71 ЗУ "Про Національну поліцію". Крім того, вказана норма закону чітко вказує про можливість відрядження поліцейських до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посаді відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та оргазізаціях виключно за їх згодою. Зазначає, що добровільність у виконанні наказу про відрядження, яка чітко передбачена ЗУ "Про Національну поліцію", у разі його невиконання не свідчить про свідому винну поведінку поліцейського, отже не містить в собі складу дисциплінарного простуаку, що виключає будь-яку дисциплінарну відповідальність.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, відповідем зазначено, що наказ ГУНП в Харківській області від 16.02.2024 №14 о/с дск "Про відрядження поліцейських ГУНП в Харківській області до м. Одеси" виданий з урахуванням вимог наказу МВС України від 02.08.2017 №672 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України" з метою надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію України, а не відрядження до іншого державного органу, що передбачено ст. 71 ЗУ "Про Національну поліцію". Також зазначено, що капітан поліції ОСОБА_1 не виконав наказ керівника ГУНП в Харківській області від 16.02.2024 № 14 о/с дск, у службове відрядження до м. Одеси не відбув, отже в найважчі часи обрав пасивну поведінку, чим на власному прикладі показав повне нехтування та зневажання своїм статусом та посадою поліцейського, абсолютно безвідповідальним ставленням до службових обов'язків, що є грубим порушенням службової дисципліни та дискредитує позивача як поліцейського.
В судовому засіданні представник позивача просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав зазначений в апеляційній скарзі та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в лавах Національної поліції України на посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, мав спеціальне звання капітан поліції.
Головним управлінням Національної поліції в Харківській області видано наказ від 16.02.2024 № 14 о/с дск "Про відрядження поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області до м. Одеса", зокрема ОСОБА_1 .
Вказаний наказ доведено позивачу керівництвом ППОП ГУНП в Харківській області в усній формі 17.02.2024, з приводу чого велась відеозйомка.
У позовній заяві позивачем вказано, що за два дні до оголошення відрядження 15.02.2024 ним подано до відповідача рапорт про звільнення засобами поштового зв'язку.
Матеріалами справи встановлено, що 20.02.2024 до відповідача надійшов рапорт т.в.о. командира ППОП ГУНП в Харківській області ДПП підполковника поліції Лук'янова В. про можливе вчинення поліцейськими дисциплінарних проступків.
26.02.2024 Головним управління Національної поліції в Харківській області видано наказ №511 про призначення відносно позивача службового розслідування щодо невиконання останнім наказу ГУНП в Харківській області від 16.02.2024 № 14 о/с дск "Про відрядження поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області" до м. Одеса та створено Дисциплінарну комісію у складі 4 осіб.
Результати проведеного службового розслідування оформлені висновком службового розслідування відносно поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області дисциплінарної комісії від 01.03.2024, затвердженим начальником ГУНП в Харківській області 01.03.2024.
Зі змісту висновку службового розслідування від 01.03.2024 встановлено, що дисциплінарна комісія ухвалила за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні Присяги поліцейського, передбаченої ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" в частині не гідного несення високого звання поліцейського та не виконання своїх службових обов'язків; ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині не виконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині порушення обов'язку виконати наказ та не дотримання Присяги, а також підриву авторитету Національної поліції України, застосувати до старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національної поліції України.
Начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області видано наказ № 208 від 04.03.2023, яким до старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 з відображених у висновку мотивів застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Головним управлінням Національної поліції в Харківській області 07.03.2024 видано наказ № 106 о/с, яким на реалізацію наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.03.2024 № 208 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За визначенням статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції. Так, відповідно до вказаної норми особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
У відповідності до ч. 2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до положень ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807.
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами п.п.2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення
Відповідно до п. 4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно із ч. 12 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі висновків службового розслідування позивача за допущення порушень службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги поліцейського, передбаченої ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" в частині не гідного несення високого звання поліцейського та не виконання своїх службових обов'язків; ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині не виконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині порушення обов'язку виконати наказ та не дотримання Присяги, а також підриву авторитету Національної поліції України.
Так, на виконання вимог Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про Національну поліцію", Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", від 06.02.2023 № 58 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", Положення про Національну поліцію, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 28.10.2016 № 878, на підставі шифротелеграми від 16.02.2024 № 7542, а також згідно з наказом ГУНП в Харківській області від 16.02.2024 № 14 о/с дск "Про відрядження поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області до м. Одеса" 17.02.2024 повинні були виїхати у відрядження 10 поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області, яким 17.02.2024 о 09:13 годині оголошено начальником штабу ППОП ГУНП в Харківській області підполковником поліції Лук'яновим В.М. в присутності командира батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , заступника командира батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_5 та начальника відділення документування ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.02.2024 № 14 о/с дск.
Оголошення наказу фіксувалось на портативний відеореєстратор (інв. № 1113028336/9).
Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами в суді апеляційної інстанції, що підполковник поліції Лук'янов В.М. шляхом зачитування, оголосив зібраному особовому складу, наказ Головного управління Національній поліції в Харківській області від 16.02.2024 № 14 о/с дск. Після оголошення наказу, підполковник поліції Лук'янов В.М. визначив час та місце збору особового складу, який повинен був відбути у відрядження. Згідно із вказаним вище наказом, у відрядження повинні були відбути поліцейські, зокрема, капітан поліції ОСОБА_1 .
17.02.2024 в період часу з 17:00 до 19:00 відбулось шикування поліцейських, задіяних на виїзд у відрядження до м. Одеси. Поліцейські вишикувалися у дві шеренги по п'ять поліцейських у кожній (у першій шерензі зліва направо вишикувалися капітани поліції ОСОБА_1 та Мацюра Ю.В. , лейтенант поліції Лад В.А. , сержант поліції Абуладзе Е.Д. , старший сержант поліції Колесник С.А. ). Підполковник поліції Лук'янов В.М. перевірив наявність особового складу і його готовність до виїзду у відрядження.
Також, в суді апеляційної інстанції сторонами не заперечувалось, що капітан поліції ОСОБА_1 відмовився виконувати наказ, пояснивши це тим, що не може у зв'язку з поганим станом здоров'я та поданим рапорт на звільнення з Національної поліції України.
Відповідачем зазначено, що 17.02.2024 перед виїздом у відрядження до м. Одеси 8 з 10 поліцейських відмовились від виконання наказу начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.02.2024 № 14 о/с дск "Про відрядження поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області до м. Одеса".
Отже, поліцейські не виїхали у відрядження, тобто не виконали наказ керівника, серед таких, зокрема, капітан поліції ОСОБА_1 .
У зв'язку з невиконання наказу від 17.02.2024 № 14 о/с дск поліцейськими ППОП ГУНП в Харківській області, наказом ГУНП в Харківській області від 20.02.2024 № 16 о/с дск сформовано інший список поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області для виїзду у відрядження до м. Одеси.
Під час проведення службового розслідування командир роти батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_4 пояснив, що під час несення служби 17.02.2024 він перебував на місці дислокації підрозділу. Того ж дня, він був присутній під час проведення інструктажу для відбуття у відрядження поліцейських полку до м. Одеси, згідно з наказом ГУНП в Харківській області від 16.02.2024 № 14 о/с дск "Про відрядження поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області до м. Одеса".
Начальник штабу ППОП ГУНП в Харківській області підполковник поліції Лук'янов В.М. шляхом зачитування вголос довів до особового складу вказаний наказ. У відрядження поїхали капітан поліції Мацюра Ю.В. та лейтенант поліції Лад В.А. Відмовився виконувати зазначений наказ та не здійснив виїзд до м. Одеси, зокрема, капітан поліції ОСОБА_1 .
Опитані заступник командира батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_5 та начальник відділення документування підполковник поліції ОСОБА_6 надали пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_4 .
Інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції Лад Владислав Артемович пояснив, що Лук'янов Валерій Михайлович зачитав йому наказ від 16.02.2024 № 14 о/с дск про відрядження поліцейських ППОП до м. Одеса на підставі якого він повинен виїхати 17.02.2024 до м. Одеса в підпорядкування ОШБ "Лють". 17.02.2024 він разом з іншими поліцейськими, зазначеними в цьому наказі були на шикуванні, де йому знову зачитали вищевказаний наказ. З ним був проведений інструктаж та він разом із капітаном поліції Мацюрою Ю. виїхали у вищевказане відрядження до м. Одеси, чим виконали його (наказ). Інші поліцейські, які згідно з наказу повинні були виїхати у відрядження відмовились його виконувати.
Начальник штабу ППОП ГУНП в Харківській області підполковник поліції Лук'янов В.М. своїм рапортом, поданим начальнику ГУНП в Харківській області від 25.02.2024 № 702/119-21/05-2024 зазначив, що 17.02.2024 підполковник поліції Лук'янов В.М. в усній формі (шляхом читання) оголосив наказ начальника ГУНП в Харківській області від 16.02.2024 № 14 о/с дск "Про відрядження поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області до м. Одеса" до особового складу ППОП, зазначених у наказі на відрядження. Питань та заперечень зі сторони поліцейських, які повинні виїздити у відрядження не надходило. Всім поліцейським були зрозумілі вимоги наказу та поставлені завдання для виконання. Старший інспектор роти швидкого реагування ППОП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що 17.02.2024 підполковник поліції Лук'янов В.М. в усній формі ознайомив його з наказом від 16.02.2024 № 14 о/с дск про відрядження до м. Одеси. На шикування перед відрядженням до м. Одеси прибув 17.02.2024 о 17:00. Після шикування виїзд у відрядження не здійснив, бо ним був поданий рапорт на звільнення у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
Таким чином, в ході проведення службового розслідування встановлено, що 17.02.2024 о 09:00 начальником штабу ППОП ГУНП в Харківській області підполковником поліції Лук'яновим В.М. в присутності командира батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , заступника командира батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_5 та начальника відділення документування ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 із фіксуванням приладами фото-відео фіксації оголошено поліцейським ППОП ГУНП в Харківській області наказ ГУНП в Харківській області від 16.02.2024 № 14 о/с дск "Про відрядження поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області до м. Одеса".
Отже, 17.02.2024 в період часу з 17:00 до 19:00 позивач не виконав наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_4 від 17.02.2024 № 14 о/с дск.
Під час розгляду справи встановлено, що вказані обставини підтверджуються належними та допустимими доказами, зокрема: поясненнями командира батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , заступника командира № 1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_5 , начальника відділення документування ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 , інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Лада В.А. та відеозаписами з портативного відеореєстратора (інвентаризаційний номер 1113028336/9).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Приписами ч. 2 ст.5 Дисциплінарного статуту визначено, що за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Згідно із ч. 5 ст.5 Дисциплінарного статуту виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту на поліцейських покладено зобов'язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Відповідно до п. 24 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію" у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію" під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Відповідно до наказу МВС від 04.12.2017 № 987 "Про затвердження Положення про підрозділи поліції особливого призначення" підрозділи безпосередньо підпорядковуються керівнику ГУНП або особі, яка виконує його обов'язки. Під час виконання завдань поза межами місця постійного несення служби (дислокації) Підрозділ переходить в підпорядкування керівника відповідного ГУНП.
Враховуючи обставини справи, колегія суддів зазначає, що в рамках спірних правовідносин, позивач не виконав наказ начальника ГУНП в Харківській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_4 від 17.02.2024 № 14 о/с дск та у службове відрядження до м. Одеси не відбув.
Також, матеріалами справи встановлено, що позивачем 14.02.2024 скеровано на адресу відповідача рапорт про звільнення його з лав Національної поліції України за п.2 (через хворобу) ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" з дати отримання цього рапорту.
Зазначений рапорт позивачем відправлено на адресу відповідача 15.02.2024 засобами поштового зв'язку, що підтверджується накладною № 6119500033214 та описом вкладення до цінного листа з відбитком поштового відділення.
Зазначений рапорт згідно із поштовим повідомленням про вручення доставлено 19.02.2024 на адресу відповідача. Отже, рапорт позивача відділом документального забезпечення відповідача отриманий 19.02.2024, тобто пізніше ніж виданий наказ про відрядження, що відбулось 16.02.2024, а відділом кадрового забезпечення рапорт отриманий лише 20.02.2024.
Крім того, зі змісту рапорту позивача встановлено, що останній просив звільнити його зі служби в Національній поліції України через хворобу (п. 2 ст. 77 Закону № 580-VIII) з дати отримання рапорту. Одночасно в цьому ж рапорті висловив бажання направити його на проходження ВЛК, що в свою чергу свідчить про неузгодженість вимог рапорту позивача.
Так, спочатку заявник просить звільнити його зі служби в поліції за хворобою з дати отримання рапорту і після звільнення видати направлення на ВЛК, хоча підставою для звільнення за п. 2 ст. 77 Закону № 580-VIII є документ, який визначає непридатність поліцейського до подальшої служби в поліції.
Придатність (непридатність) поліцейського до подальшої служби в поліції є одним із завдань М(ВЛ)К, порядок проведення якої визначає Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затверджене Наказом МВС України від 03.04.2017 № 285.
Відповідачем зазначено, що відповідно до встановленої процедури, заявник повинен був звернутися до відділу кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області, де отримати "Направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи". В подальшому, після проходження медичного огляду (строки проведення якого не встановлені), заявник отримав би довідку медичної (військово-лікарської) комісії, в якій зокрема і було б зазначено придатність / не придатність до подальшої служби в поліції. І лише у випадку визнання заявника медичною (військово-лікарською) комісією не придатним до подальшого проходження служби, ГУНП в Харківській області було б видано наказ про звільнення ОСОБА_13 зі служби в поліції за п. 2 ст. 77 Закону № 580-VIII (через хворобу).
Отже, станом на час відбуття позивача у відрядження відповідний наказ про його звільнення за результатами розгляду поданого ним рапорту виданий не був, відтак обставини подання позивачем рапорту про звільнення через хворобу зі служби в поліції не позбавляло позивача обов'язку виконати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.02.2024 № 14 о/с дск та відбути у відрядження до м. Одеса.
Щодо доводів апеляційної скарги про не отримання відповідачем згоди позивача на відрядження відповідно до статті 71 Закону України "Про Національну поліцію", колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями ч. 1 ст.71 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейські за їхньою згодою можуть бути відряджені до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, але зі звільненням із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України.
Наказом МВС України від 02.08.2017 №672 затверджено Інструкцію про службові відрядження поліцейських у межах України, відповідно до п. 2 якої передбачено, що службовим відрядженням вважається поїздка поліцейського за наказом, підписаним керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов'язки, його першим заступником або заступниками відповідно до їх компетенції, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згода поліцейського на відрядження до органів державної влади, установ та організацій необхідна в разі звільнення із займаної посади з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом відповідача від 16.02.2024 № 14 о/ с дск "Про відрядження поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області" позивач мав бути відряджений до м. Одеса в підпорядкування Об'єднаної штурмової бригади Нацполіції "Лють", тобто в даному випадку позивач не відряджався до органу державної влади, установи чи організації та не звільнявся із займаної посади з подальшим призначенням на посаду відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України, що виключає обов'язковість отримання відповідачем згоди позивача на відрядження, відповідно до ч. 1 ст. 71 ЗУ "про Національну поліцію".
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Отже, позивач, займаючи посаду старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області під час дії воєнного стану може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій, що прямо передбачено діючим законодавством.
Колегія суддів зазначає, що позивач, погодившись проходити службу в поліції, добровільно погодився на усі ризики пов'язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов'язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично на даний час взяті на себе обов'язки не виконав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені позивачем причини невиконання наказу керівника ГУНП в Харківській області, в умовах дії воєнного стану, не можуть вважатися такими, що виправдовують вчинення останнім дисциплінарного проступку.
В той же час, посилання позивача на протиправність наказу відповідача від 16.02.2024 № 14 о/ с дск "Про відрядження поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області" до м. Одеса є необгрунтованими, оскільки останній позивачем не оскаржувався.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування, зокрема, відносно позивача здійснила повний та належний розгляд обставин та дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а отже під час притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності відповідачем не допущено порушень норм діючого законодавства.
Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 по справі № 520/8514/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Мельнікова В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 25.11.2024 року