Постанова
Іменем України
8 вересня 2008 року Справа № 5020-9/122
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,,
суддів Борисової Ю.В.,,
Голика В.С,,
за участю представників сторін:
представник позивача - Михайлова Любов Дмитрівна, довіреність № 16 від 05.04.08 - Мале приватне підприємство "Калина";
представник відповідача - не з'явився - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек сі маріна ЛТД";
розглянувши апеляційні скарги Малого приватного підприємства "Калина" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 14.07.2008 у справі № 5020-9/122
за позовом Малого приватного підприємства "Калина" (пр. Окт. Революції, 56-38, Севастополь, 99038)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" (вул. Пушкіна, 4/5,Севастополь,99011)
про стягнення 42712,71 грн.
Мале приватне підприємство "Калина" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Блек Сі Маріна ЛТД” про стягнення 42778,80грн.
В ході судового розгляду позивачем надана заява про уточнення та збільшення позовних вимог, згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем складає 42712,71грн., крім того, позивачем заявлена вимога про спонукання відповідача повернути орендоване майно по акту прийому-передачі та провести розрахунок з Відкритим акціонерним товариством "Севастопольенерго" за спожиту електроенергію за період дії договору оренди.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 3 від 20.04.2007. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідачем було надано суду відзив на позов, в якому він проти позову заперечував, пояснюючи, що Михєєв Ю.Є. є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" з 15 червня 2007 року, на момент укладення Договору оренди директором підприємства відповідача був Чамовських Є.В., тобто Договір підписаний неуповноваженою особою.
Позивачем було заявлено клопотання про прийняття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та розрахункові рахунки відповідача, для скорішого виконання рішення суду.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.07.2008 (суддя С.А. Рибіна) позов задоволено частково.
З Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" на користь Малого приватного підприємства "Калина" стягнуто 36190,46грн., у тому числі 30600грн. - сума основного боргу, 4713,00грн. - сума інфляційного відшкодування, 421,00грн. - штрафні санкції у вигляді 3% річних, 357,34грн. - державне мито, 99,12грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову - відмовлено.
З Малого приватного підприємства "Калина" в дохід державного бюджету у Ленінському районі міста Севастополя стягнуто державне мито у розмірі 170грн.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Мале приватне підприємство "Калина" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині відмови про повернення орендованого майна у зв'язку з відмовою наймодавця від договору оренди нерухомого майна № 3 від 20.04.2007.
З апеляційною скаргою на рішення господарського суду звернулось також Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД", в якій просить рішення господарського суду скасувати та провадження у справі припинити.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі протягом тривалого часу існували договірні відносини щодо оренди приміщення по вул. Шабаліна, 38-В в місті Севастополі (а.с. 69-78).
20 квітня 2007 року, між Малим приватним підприємством "Калина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" було укладено договір оренди нерухомого майна (далі - Договір), яке розташовано за адресою: місто Севастополь, вул. Шабаліна, 38-В (а.с. 20-22).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, предметом договору є передача в термінове платне користування нежитлових приміщень (далі - об'єкт оренди), які є власністю Орендодавця. В оренду передаються нежитлові приміщення загальною площею 293,49кв.м.
Згідно пункту 2.1 Договору оренди від 20.04.2007, орендар вступає у користування майном одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі вказаного майна уповноваженими представниками сторін. Вказаний акт був підписаний сторонами раніше, у зв'язку з тим, що договірні відносини між ними існують тривалий час (а.с.72,78). Доказів повернення майна відповідач судовій колегії не надав.
Відповідно до пункту 3.1.4, орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносить передбачені договором: орендну плату за користування об'єктом оренди, платежі за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією, опалюванням, телефоном, якщо такі є.
Відповідно до пункту 4.1 Договору, розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін, в сумі 3060,00грн. за місяць оренди з урахуванням ПДВ, що еквівалентно 600,00 доларам США по курсу долара 5,1грн. за долар США.
Згідно пункту 4.2 Договору, орендна плата вноситься щомісячно в строк до 15 числа місяця звітного періоду.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, у випадку несвоєчасної сплати орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки зобов'язання.
Згідно пункту 9.1 Договору, строк дії договору оренди встановлений з 21 квітня 2007 року по 20 жовтня 2007 року з правом подальшої його пролонгації, при умові належного виконання сторонами вимог Договору.
Строк дії Договору був продовжений до 20 квітня 2008 року на підставі вимог статті 764 Цивільного кодексу України.
Відповідач вносив орендну плату за Договором оренди від 20.04.2007 за нерухоме майно несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період с 20 травня 2007 року по 20 березня 2008 року його заборгованість по орендній платі, з урахуванням санкцій у вигляді 3% річних та інфляційного відшкодування, за розрахунком позивача, склала 42 712,71грн.
Також на думку позивача відповідач незаконно займає орендоване приміщення, у зв'язку з тим, що термін договору оренди від 20.04.2007 закінчився.
Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за несплачені 10 місяців за період з 20 травня 2007 року по 20 березня 2008 року та спонукання виконати певні дії.
Судова колегія вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно частині 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно частині 5 статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Судовою колегією встановлено, що відповідач вносив орендну плату нерегулярно, в період з 20 травня 2007 року по 20 березня 2008 року плата за оренду відповідачем не вносилась.
Позивач на адресу відповідача надіслав претензію №1/1 від 28.01.2008 про сплату суми боргу за Договором оренди (а.с.23), яку отримав особисто директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" 01.02.2008. Відповіді на претензію позивача не надійшло.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за 10 місяців у розмірі 30600,00грн. визнані судом такими, що підлягають задоволенню.
Не може бути прийнятий судовою колегією довід відповідача, що договір укладений особою, яка не мала належних повноважень з тих підстав, що договір не оскаржувався стороною, не визнаний недійсним з цієї підстави та на момент винесення рішення є чинним.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, судова колегія встановила, що він зроблений із порушенням правил нарахування санкцій, тому, суд визнає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми інфляційного відшкодування та 3% річних такими, що підлягають частковому задоволенню: інфляційне відшкодування в розмірі 4713,00грн., санкції у вигляді 3% річних в розмірі 421,00грн., виходячи з наступного розрахунку:
Сума заборгованостіПеріод3% річнихІнфляційне відшкодування
3060,00 грн.з червня 2007 року по березень 2008 року (за 10 місяців)76,50 грн.780 грн.
3060,00 грн.з липня 2007 року по березень 2008 року
(за 9 місяців)68,90 грн.697 грн.
3060,00 грн.з серпня 2007 року по березень 2008 року
(за 8 місяців)61,20 грн.645 грн.
3060,00 грн.з вересня 2007 року по березень 2008 року
(за 7 місяців)53,60 грн.623 грн.
3060,00 грн.з жовтня 2007 року по березень 2008 року
(за 6 місяців)45,90 грн.544 грн.
3060,00 грн.з листопада 2007 року по березень 2008 року
(за 5 місяців)38,30 грн.442 грн.
3060,00 грн.з грудня 2007 року по березень 2008 року
(за 4 місяці)30,60 грн.367 грн.
3060,00 грн.з січня 2008 року по березень 2008 року
(за 3 місяці)23,00 грн.297 грн.
3060,00 грн.з лютого 2008 року по березень 2008 року
(за 2 місяці)15,30 грн.202 грн.
3060,00 грн.з березня 2008 року по березень 2008 року
(за 1 місяць)7,70 грн.116 грн.
Не можуть бути задоволені судовою колегією вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути орендоване майно про акту прийому-передачі та проведення розрахунку з Відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" за спожиту електроенергію за період дії договору оренди, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
В період з 20.04.2008 по 20.05.2008 позивач до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" з листом про звільнення спірного приміщення не звертався, тому договір вважається продовженим на той же строк.
Не може бути прийнятий судовою колегією до уваги, довід позивача про те, що він звертався до відповідача раніше з тих підстав, що законом встановлений строк на таке звернення (стаття 764 Цивільного кодексу України) та наслідки, які його відсутність викликає. У встановлений законом строк позивач до відповідача не звертався, тому судова колегія вважає, що діють наслідки передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України.
Стосовно вимог щодо проведення розрахунків з Відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", позивачем не надані судовій колегії докази наявності даної заборгованості, її розміру, підстав виникнення, як цього вимагають статті 33, 34 Господарського-процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, судова колегія визнає вимоги Малого приватного підприємства "Калина" в цій частині такими, що задоволенню не підлягають.
Судова колегія погоджується з висновками господарського суду про залишення клопотання позивача про прийняття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та розрахункові рахунки відповідача без задоволення, у зв'язку з тим, що позивачем не надані судовій колегії докази, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.
Згідно статті 46 Господарського-процесуального кодексу України, суд додатково стягує з позивача державне мито за збільшені позовні вимоги у розмірі 170,00 грн.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.07.2008 у справі № 5020-9/122 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Калина" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді