Справа № 420/34235/24
25 листопада 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення Маньковській - ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 року по 20.08.2023 рік відповідно до абз. 4, 6 п. 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача фіксовану індексацію грошового забезпечення на місяць за період з 01.03.2018 року по 20.08.2023 рік включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абз. 4, 6 п. 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року зазначену позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання належним чином завірених копій документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до зауважень викладених в ухвалі суду; надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
На виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано довідку ОК-5 та заяву про поновлення строку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
В заяві позивач вказує, що визнання воєнного стану поважною причиною для пропуску процесуальних строків є логічним кроком для забезпечення прав і свобод учасників цивільно-правових правовідносин. Саме тому, враховуючи постійні обстріли, повітряні тривоги, ракетні небезпеки та агресію російської федерації, саме ці фактори унеможливили вчасне звернення до суду. Також позивач повідомила, що є військовослужбовцем Збройних Сил України на теперішній час, з 06 серпня 2018 року є учасником бойових дій, та у зв'язку із збройною агресією російської федерації не мав можливості звернутись до суду для захисту своїх прав.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022 року).
В позовній заяві позивач вказує, що з 18.05.2017 року по 20.08.2023 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Так, 20.08.2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №266 її було виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.
При цьому, з доданої до позовної заяви копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 з 21.08.2023 року виключено зі всіх видів забезпечення.
Отже, після звільнення зі служби та отримання копії наказу позивачу повинно було бути відомо про суми та види грошового забезпечення, які підлягають виплаті при звільненні, та, як наслідок невиплату індексації грошового забезпечення.
При цьому, позовну заяву було подано до суду лише 04.11.2024 року (дата формування в системі Електронний суд), тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду.
Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2023 року по справі № 400/5692/22 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Верховний Суд в постанові від 20 грудня 2023 року по справі № 420/4212/23 вказав, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2024 року по справі № 990/12/24.
В той же час, ані в позовній заяві, ані в заяві, наданій на виконання ухвали суду від 11 листопада 2024 року, на наведено об'єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений процесуальним законом строк та які були пов'язані з дійсно об'єктивними перешкодами реалізувати своє право на звернення до суду, передбачене ст. 5 КАС України.
В постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
В постанові від 16 жовтня 2024 року по справі № 320/9567/23 Верховний Суд зазначив, що ракетні обстріли критичної енергетичної інфраструктури та відключення світла не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду, враховуючи те, що зазначені обставини щодо відключення світла та ракетних обстрілів не носили постійного, безперервного характеру у спірний період.
При цьому, отримання статусу учасника бойових дій у 2018 році та перебування на військовій службі не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду. Будь-яких доказів на підтвердження того, що перебування позивача на військовій службі безпосередньо вплинуло на можливість належного використання ним своїх процесуальних прав та обов'язків до заяви про поновлення строку звернення до суду не додано.
За таких підстав, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися з цим позовом до суду, в заяві про поновлення строку звернення позивач не зазначає та до суду не надає.
Загальним правилом обчислення строків є їх обчислення з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпритації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обовязком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що обставини, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою є неповажними.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що позовну заяву подано з пропуском встановленого законом строку звернення до суду, та у суду відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - слід повернути позивачу.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення Маньковській - ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 року по 20.08.2023 рік відповідно до абз. 4, 6 п. 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача фіксовану індексацію грошового забезпечення на місяць за період з 01.03.2018 року по 20.08.2023 рік включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абз. 4, 6 п. 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення»., повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя О.А. Левчук