Справа № 420/36117/24
25 листопада 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Смирнова А.І. (від 22.11.2024 за вхід.№66224/24) про забезпечення позову у справі №420/36117/24, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 вересня 2024 року про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , здоровим та придатним до військової служби; -визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 призову на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 вересня 2024 року про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
реєстраційний номер облікової картки пліаЦника податків НОМЕР_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ
ІНФОРМАЦІЯ_1 про присвоєння ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків
' НОМЕР_1 , військового звання «солдат».
Також, до матеріалів позову позивачем додано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким районним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі посадових осіб, а також командирам та уповноваженим посадовим особам будь-яких військових частин Збройних Сил України вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації до набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З'ясувавши позицію позивача щодо поданої заяви, дослідивши зміст позову та доданих до нього матеріалів в межах розгляду поданої заяви, суд встановив наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, частиною 2 статті 150 КАС України встановлений вичерпний перелік підстав-випадків забезпечення позову.
Так, у п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Також, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.
Заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та охоронюваних законом інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зокрема, у вищевказаній заяві щодо вжиття заходів забезпечення позову представником позивача, серед іншого, вказано, що забезпечення позову є обґрунтованим, оскільки спірною постановою, оформленою довідкою, ВЛК неправомірно визнано заявника придатним до військової служби, з порушенням права заявника на відстрочку від призову на військову службу з наданням часу на відповідне лікування. Під час медичного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВЛК не було враховано стан здоров'я обстежуваного ОСОБА_1 , медичними працівниками не були враховані його показання щодо власного самопочуття та наявності наступних медичних діагнозів: початкових дегенеративно- дистрофічних змін за типом остеохондрозу (нерівномірно звужені міжхребцеві проміжки, замикаючи пластинки ущільнені, правобічний хронічний фронтит, загострення, невралгія трійчастого нерву, невралгічний синдром, вегето-судинна дистонія, більш того відповідно до Висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслутовуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 рекомендовано соціальні послуги на непрофесійній основі, вказаний висновок дійсний до 12.12.2024 року: відповідно до виписки від 05.08.2024 року встановлено: наслідки перенесеної нейроінфекції (хронічний синусит) хронічна недостатність мозкового кровообігу 1 ст. з частими мигреноподібними пароксізмами.
Між тим, суд зазначає, що дослідивши ретельно наведені у заяві про забезпечення позову, доводи/ твердження, та зважаючи на відсутність, при цьому, належних, достатніх, допустимих, та юридично спроможних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам, та охоронюваним законом інтересам позивача, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову, адже можливе настання негативних наслідків не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Окрім того, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної позивачем постанови, позаяк не надано належних доказів на обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що зазначені позивачем в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумови для вжиття заходів забезпечення позову, а відтак, заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким районним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі посадових осіб, а також командирам та уповноваженим посадовим особам будь-яких військових частин Збройних Сил України вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації до набрання відповідним рішенням суду законної сили, не є обґрунтованою, та відповідно задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.150, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 (від 22.11.2024 за вхід.№66224/24) про забезпечення позову у справі №420/36117/24, шляхом заборони будь-яким районним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі посадових осіб, а також командирам та уповноваженим посадовим особам будь-яких військових частин Збройних Сил України вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації до набрання відповідним рішенням суду законної сили, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.255 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
22.11.24.
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 (від 22.11.2024 за вхід.№66224/24) про забезпечення позову у справі №420/36117/24, шляхом заборони будь-яким районним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі посадових осіб, а також командирам та уповноваженим посадовим особам будь-яких військових частин Збройних Сил України вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації до набрання відповідним рішенням суду законної сили, - відмовити