Справа № 420/27396/24
25 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:
- визнання протиправними дії відповідача щодо відмови 12 серпня 2024 р. у виплаті позивачу заборгованості по пенсії її чоловіка ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 р., яка виникла на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 р. у справі № 420/13893/23, та з 01 листопада 2023 р., яка виникла на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 р. у справі № 420/1711/24, до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язання відповідача провести виплату позивачу заборгованості по пенсії її чоловіка ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 р., яка виникла на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 р. у справі № 420/13893/23, та з 01 листопада 2023 р., яка виникла на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 р. у справі № 420/1711/24, до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.07.2023 року по адміністративній справі №420/13893/23 та 02.04.2024 р. у справі №420/1711/24 було прийнято рішення, якими зобов'язано відповідача виконати дії щодо перерахунку пенсії чоловіка позивача.
Згодом, 18.05.2024 року, чоловік позивача помер.
Позивач письмово звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про виплату їй заборгованості по пенсії її чоловіка ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 р. у справі №420/13893/23 та з 01 листопада 2023 р. у справі №420/1711/24.
Проте, позивач отримала відповідь з ГУ ПФУ в Одеській області, в якій зазначено, що виплата боргу їй з правових підстав відсутня, оскільки позивач не є стягувачем у справах №420/13893/23. При цьому, рішення у справі №420/1711/24 не виконано.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
23.09.2024 року на електрону адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 04.09.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу Серії НОМЕР_1 від 03.06.1989 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року по адміністративній справі №420/13893/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 02/19/13 від 08.02.2023 року, наданої Головним управлінням ДСНС України в Одеській області станом на 05.03.2019 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 року по адміністративній справі №420/1711/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 01.11.2023 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 14.07.2021 року №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, в повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум.
Як встановлено судом, ГУ ПФУ в Одеській області було проведено перерахунок пенсії на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року по адміністративній справі №420/13893/23.
При цьому, була нарахована доплата пенсії, проте така сума заборгованості не була виплачена ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 20.05.2024 року.
15.07.2024 року ОСОБА_1 письмово звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просила виплатити їй заборгованість по пенсії її чоловіка ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 р. у справі №420/13893/23 та з 01 листопада 2023 р. у справі №420/1711/24.
Проте, позивач отримала відповідь з ГУ ПФУ в Одеській області (вих. №22723-20078/В-02/8-1500/24 від 12.08.2024 р.) в якій зазначено, що виплата боргу позивачу з правових підстав відсутня, оскільки позивач не є стягувачем у справі №420/13893/23. При цьому, рішення у справі №420/1711/24 не виконано.
Не погоджуючись із тим, що їй відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262- XII).
Відповідно до ст.1 Закону № 2262-XII члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Згідно з приписами ст.61 цього Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
За положеннями Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦК України), зокрема,
- спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України);
- до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1 статті 1218 ЦК України);
- суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
Зі змісту зазначених норм діючого законодавства вбачається, що право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю мають члени його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. При цьому, такі суми пенсії не включаються до складу спадщини, у разі наявності членів сім'ї спадкодавця.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 вдові ОСОБА_1 не була виплачена недоотримана пенсія у зв'язку з тим, що вона не є стягувачем по справам №420/13893/23 та №420/1711/24.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. № 3-1 (надалі - Порядок № 3-1), п.4 якого встановлено, що заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби), виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, виплату одноразової грошової допомоги може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Згідно з ч. 2, ч. 4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Судом встановлено, що позивач з її чоловіком на день його смерті перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 від 03.06.1989 р.
ОСОБА_1 бажає, щоб невиплачені її померлому чоловікові суми отримав позивач особисто.
ОСОБА_1 як член сім'ї (вдова) ОСОБА_2 відповідно до ч.1 ст.61 Закону України №2262-ХІІ має право на отримання недоотриманої суми доплати пенсії.
При цьому, оскільки ОСОБА_1 звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату недоотриманої доплати пенсії протягом шести місяців після смерті пенсіонера, тобто в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 61 Закону України № 2262-ХІІ, у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу у виплаті суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
З огляду на викладене, дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у проведенні виплати заборгованості перерахованої пенсії ОСОБА_2 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 р. у справі №420/13893/23 та від 02.04.2024 р. у справі №420/1711/24, які належали за його життя, за зверненням позивача, є протиправними.
Таким чином, наслідком встановлення протиправності дій відповідача є зобов'язання останнього виплатити ОСОБА_1 недоодержану ОСОБА_2 пенсію у зв'язку з його смертю.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позову додано квитанцію №6297-9933-4157-3533 від 26.08.2024 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у загальному розмірі 1211,20 грн.
Таким чином з урахування задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд доходить висновку про необхідність стягнення судового збору сплаченого позивачем з ГУ ПФУ в Одеській області у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 12 серпня 2024 р. у виплаті ОСОБА_1 заборгованості по пенсії її чоловіка ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 р., яка виникла на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 р. у справі № 420/13893/23, та з 01 листопада 2023 р., яка виникла на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 р. у справі № 420/1711/24, до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату ОСОБА_1 заборгованості по пенсії її чоловіка ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 р., яка виникла на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 р. у справі № 420/13893/23, та з 01 листопада 2023 р., яка виникла на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 р. у справі № 420/1711/24, до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_3 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя Іванов Е.А.