Справа № 420/23509/24
25 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльність та стягнення моральної шкоди
До Одеського окружного адміністративного суду 25.04.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області АР Крим та м. Севастополі, в якій позивач просить:
1. Визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка виразилася у не повідомленні підстав відмови щодо виведення з простою ОСОБА_1 , і не повідомленні підстав у відмові щодо поновленні його на роботі;
2. Визнати незаконними дії відповідача, щодо відмови виведення з простою ОСОБА_1 та не поновлення його на роботі;
3. Зобов'язати відповідача видати наказ про виведення з простою позивача та поновлення його на роботі на визначеній посаді за записом у трудовій книжці (запис 67);
4. Стягнути відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного простою починаючи з 02.08.2023;
5. Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень;
6. Зобов'язати відповідача здійснити відрахування в державний бюджет передбачених податків та зборів на нараховану та виплачену суму середнього заробітку за час перебування у простої позивача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 02.07.2001 ОСОБА_1 , працює в системи Державної податкової служби України, тривалий час на керівних посадах, має відповідне спеціальне звання та ранг державного службовця, користується повагою у колективі та має авторитет як доброзичливий та справедливий керівник і службовець. Відповідно до трудової книжки 31.10.2023 зарахований на посаду начальника відділу погашення боргу фізичних осіб та заборгованості ЄСВ управління по роботі з податковим боргом (Наказ №468-о від 31.10.2023). Окрім вказаного, ОСОБА_1 , являється особою з інвалідністю та батьком двох неповнолітніх синів, і має обов'язки щодо утримання дітей та дружини. У зв'язку з повномасштабним вторгненням і військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Який неодноразово продовжувався і наразі Законом України № 3684-ІХ передбачено продовження воєнного стану з 05 години 30 хвилин 14.05.2024 на 90 діб, тобто до 12.08.2024 до 05 години 30 хвилин. Відповідно до наказу №18-о/вс «про встановлення простою в роботі структурних підрозділів ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі та запровадження дистанційної роботи на період дії воєнного стану», з метою збереження життя та здоров'я працівників, було встановлено простій в роботі Головного управління ДПС України в Херсонській області АР Крим та м. Севастополі. З квітня 2023 року Головне Управління поступово відновлювало свою роботу, керівники установи щодо кожного працівника приймали рішення окреме про виведення з простою. На думку позивача в Головному управлінні ДПС у Херсонській області склалися упереджені відношення до різних працівників при рівних умовах роботи. Керівництво створеного структурного Головного управління ДПС у Херсонській області з незрозумілих підстав відмовляють ОСОБА_1 , у виведенні з простою, і це в той час, що останній постійно фізично перебуває у м. Херсоні, готовий до виконання своїх функціональних обов'язків не дивлячись на існування ризиків життя через постійні обстріли міста. За час окупації був незаконно затриманий солдатами країни агресора, тривалий час перебував у них у полоні, піддавався катуванням і не зрадив Державі та податковій службі. У відповідь на звернення із скаргами ОСОБА_1 , отримав листа про необхідність звернення до суду відповідно до норм ст. 232 КЗпП України, а відтак в досудовому порядку врегулювати спір не вдалося, тому змушений звернутися за захистом порушених прав до компетентного суду. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
30.07.2024 ухвалою суді залишено без руху позовну заяву позивача та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із зазначенням причин такого пропуску, а також належним чином оформленої позовної заяви у відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, із зазначенням поштового індексу позивача.
12.08.2024 до суду надійшла заява позивача (вхід.№ЕС/33151/24) про усунення недоліків на виконання ухвали від 30.07.2024. Позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням причин його пропуску.
05.09.2024 ухвалою судді продовжено позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання до суду остаточної відповіді за розглядом скарги ОСОБА_1 про порушення норм трудового законодавства від 07.06.2024, на яку посилається представник позивача в обґрунтуванні поновлення строку на звернення до суду позивача з адміністративним позовом.
12.09.2024 до суду надійшла заява представника позивача про усунення (вхід.№ЕС/42060/24) на виконання вимог ухвали суду від 05.09.2024 та надано до суду відповідь від 07.06.2024, а також відповідь з ДПС України з додатками від 03.07.2024.
17.09.2024 ухвалою судді заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, задоволено; поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з даною позовною заявою; прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області АР Крим та м. Севастополі, про визнання протиправною бездіяльність та стягнення моральної шкоди та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).
19.09.2024 до суду надійшло клопотання (вхід.№ЕС/44281/24) представника відповідача про розгляд справи №420/23509/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області АР Крим та м. Севастополі, за правилами загального позовного провадження.
24.09.2024 ухвалою суду у задоволенні клопотання (вхід.№ЕС/44281/24) представника відповідача від 19.09.2024 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено.
27.09.2024 на адресу суду надійшла заява представника відповідача (вхід.№ЕС/46884/24) про залишення позовної заяви без розгляду,
Ухвалою суду від 02.10.2024 року відмовлено у задоволенні заяви (вхід.№ЕС/46884/24) представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі 420/23509/24.
04.10.2024 (вхід.№ЕС/49208/24) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що ГУ ДПС не погоджується з вимогами та доводами викладеними у позовній заяві та вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
З покликанням на фактичні обставини справи, у відзиві вказано, що в управлінні по роботі з податковим боргом ГУ ДПС на момент виникнення спірних правовідносин (штатна чисельність цього управління складала 31 од.) поступово виведено з простою 5 працівників. Всього по ГУ ДПС виведено з простою та відновлено роботу 87 працівників (15 % від штатної чисельності), що відповідає потребі по виконанню функцій, наданих контролюючому органу. Ситуація в м. Херсоні до цього часу залишається небезпечною, через здійснення постійних обстрілів міста країною - агресором. У зв'язку з чим, технічні можливості для повноцінної роботи та забезпечення належними умовами праці для роботи теж досить обмежені. Триває складний процес відновлення роботи державного органу, в умовах війни, при поступовому повернені функцій ГУ ДПС, який і передбачає поступове виведення з простою працівників, з метою виконання своїх посадових обов'язків.
Відповідач зазначає, що ГУ ДПС категорично не погоджується з твердженням представника позивача, що лише ОСОБА_1 за його поданою заявою не було виведено із простою, а відтак, з боку суб'єкта призначення по відношенню до останнього вчинялися неправомірні дії, що виразилися в не допуску до робочого місця.
Також відповідач вважає не доречним твердження представника позивача, що нібито під час прийняття управлінського рішення щодо виходу із простою надавалася перевага вибірковим особам, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з огляду на наступне.
Як стверджує відповідач, нормами чинного законодавства не передбачено будь-якого обмеження, умов чи підстав для відновлення роботи окремих працівників. Якщо з'явилися організаційні або технічні умови, необхідні для виконання роботи, у зв'язку з виробничою необхідністю, видається окреме розпорядження про припинення простою для таких працівників. При цьому, припинення простою може відбуватися або повністю для установи або для окремих працівників чи структурних підрозділів.
У відзиві зазначено, що простій в умовах війни є винятковим випадком у процесі діяльності та функціонування державних органів. Простій може бути оголошено, як для всього державного органу, так і для окремого структурного підрозділу або для окремих працівників. На переконання ГУ ДПС, війна та пов'язані з нею воєнні дії, запровадження воєнного стану, окупація Херсона та Херсонської області, деокупація м. Херсона, поступове відновлення функцій державного органу - є саме такими обставинами, що виникли незалежно ані від роботодавця, ані від працівника, у зв'язку з чим наявність таких обставин надає роботодавцю право оголосити простій в державному органі, а у разі поступового відновлення (повернення) функцій та повноважень прийняття виваженого рішення по кожному працівнику щодо виходу їх з простою.
Відповідач вказує, що на дату виникнення спірних правовідносин всього по управлінню виведено із простою лише п'ять посадових осіб, із них дві, що займають керівні посади ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) та три - ГДІ. При цьому головні державні інспектори ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) перебувають саме на посадах у відділі погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом, що відповідає потребі по виконанню функцій даного відділу в умовах нинішніх реалій. Очолює управління податкового боргу заступник начальника управління - начальник відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_2 , яка в тому числі координує роботу відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ. ОСОБА_3 займає посаду заступника начальника відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом. ОСОБА_4 - головний державний інспектор відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом. Таким чином, на думку відповідача, враховуючи, що всього по управлінню з податковим боргом задіяно для виконання посадових обов'язків лише три головних державних інспектори, що відповідає потребі згідно частково відновлених функцій, а відтак, виведення із простою ще однієї посадової особи, що займає керівну посаду в даному управлінні не було обґрунтованим на момент виникнення спірних правовідносин.
Крім того, звертає увагу відповідач, що до платників податків, податковою адресою/ місцем проживання яких є території, на яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, контролюючі органи тимчасово не застосовують заходи зі стягнення (погашення) податкового боргу. Тобто, функції, які покладені на управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС частково обмежені, а відтак, ще раз наголошуємо, що виведення із простою ще однієї посадової особи, що займає керівну посаду в даному управлінні не є доречним, з врахуванням того, що правобережна частина Херсонської області досі перебуває під окупацією. Отже, той факт, що частина працівників управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС приступили до виконання своїх посадових обов'язків, не доводить необхідність припинення простою саме для ОСОБА_1 . Крім того, на сьогодні на Херсонщині зберігається складна безпекова ситуація. Частина Херсонської області і досі тимчасово окупована. Війська російської федерації поки що мають можливість обстрілювати територію міста з відносно невеликих дистанцій, використовуючи ствольну артилерію, мінометні системи, РСЗВ, тактичну авіацію (КАБ, КАР), що в свою чергу створює загрозу, в тому числі для посадових осіб контролюючого органу.
Також, у відзиві зазначено, що представником позивача не обґрунтовано факт заподіяння йому моральної шкоди саме діями (бездіяльністю) Відповідача, а тому вимоги про відшкодування моральної шкоди безпідставні.
З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 по справі № 420/23509/24 відмовити у повному обсязі.
10.10.2024 (вхід.№ЕС/51534/24) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
22.10.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вхід.№ЕС/55872/24) про наявність технічних описок в ухвалі суду від 24.09.2024 у справі № 420/14528/24
Ухвалою суду від 29.10.2024 внесено виправлення до ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 по справі № 420/23509/24.
Станом на дату вирішення даної справи інших заяв на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
Згідно наказу ГУ ДПС від 21.12.2020 № 5-о ОСОБА_1 призначений на посаду начальника відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом в порядку переведення з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201), що підтверджується записом в трудовій книжці.
Як зазначено у відзиві та встановлено судом, наказом ДПС України від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах», виданого на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення впоєного стану в Україні», встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах».
У подальшому, з метою безперебійної роботи територіальних органів ДПС в умовах дії правового режиму воєнного стану, було видано наказ ДПС України від 28.03.2022 №173, яким функції адміністрування та виконання повноважень Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, було закріплено за Головним управлінням ДПС у Полтавській області.
Згідно з Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», з урахування наказів ДПС України від 24.02.2022 № 243-о та від 15.06.2022 № 322 «Про припинення простою у роботі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі», з метою збереження життя та здоров'я працівників ГУ ДПС, та з огляду на необхідність реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів, податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законодавством, наказом ГУ ДПС від 15 червня 2022 року № 18-о/вс «Про встановлення простою в роботі структурних підрозділів ГУ ДПС та запровадження дистанційної роботи на період воєнного стану» (із змінами), ( далі - наказ ГУ ДПС №18о/вс) було встановлено простій у роботі працівників всіх структурних підрозділів ГУ ДПС, який виник не з вини працівників, за виключенням працівників, зазначених у додатку до цього наказу.
Пунктом 3 даного наказу визначено строком дії простою період з 15 червня 2022 року до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю.
Пунктом 4 даного наказу запроваджено з 15 червня 2022 року на період воєнного стану дистанційну роботу для працівників ГУ ДПС, зазначених до додатку до наказу за місцем їх фактичного перебування.
З метою забезпечення виконання окремих повноважень ГУ ДПС в умовах дії правового режиму воєнного стану та встановленого простою в його роботі, відповідно до пункту 11 положень про територіальні органи ДПС, затверджених наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» (зі змінами) та, враховуючи розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей», наказом ДПС України від 21 червня 2022 року № 334 закріплено виконання окремих повноважень Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за Головним управління ДПС у Одеській області».
ОСОБА_1 з 15 червня 2022 року перебуває у простої на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі №18 о/вс, та згідно вимог діючого законодавства отримує плату у розмірі 2/3 посадового окладу.
Так, пунктом 3 наказу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі №18 о/вс визначено строк дії простою період з 15.06.2022 до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю.
У зв'язку з деокупацією м. Херсона та частини Херсонської області, з метою виконання пункту 5 Плану дій органів виконавчої влади з відновлення деокупованих територій територіальних громад, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1219-р, розпорядженням Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 28.04.2023 № 2-р організовано роботу ГУ ДПС за юридичною адресою в м. Херсоні. Проте, не всі працівники були виведені з простою, так як не відновлено всі організаційно-правові функції ГУ ДПС.
Як стверджує відповідач, з квітня 2023 року ГУ ДПС поступово відновило свою роботу, у зв'язку з чим суб'єктом призначення приймалися виваженні рішення по виведенню з простою по кожному працівнику, беручи до уваги перш за все, недопущення порушення його прав і обов'язків та збереження життя працівників.
Наказом №468-о від 31.10.2023 у зв'язку із затвердженням організаційної структури та штатного розпису Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, на виконання наказів ДПС від 04.02.2022 №91 «Про введення в дію структур територіальних органів ДПС та затвердження Методичних рекомендацій щодо побудови організаційних структур територіальних органів ДПС» (зі змінами), від 04.02.2022 №92 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів апарату та територіальних органів ДПС» (зі змінами), наказів Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 30.12.2022 №64 «Про введення в дію Організаційної структури Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та M. Севастополі та присвоєння індексів структурним підрозділам», від 17.01.2023 №1-ф «Про введення в дію штатного розпису на 2023 рік Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі» (зі змінами), беручи до уваги те, що у зазначених працівників Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відсутні зміни істотних умов державної служби, передбачені статтею 43 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», а також залишаються незмінними назви посад, зараховано на посади затвердженого штатного розпису на 2023 рік (зі змінами) з 31.10.2023, зокрема, 1.5. ОСОБА_1 , начальника відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Даним наказом визначено зберегти за ОСОБА_1 встановлений посадовий оклад, відповідно до затвердженого Штатного розпису на 2023 рік та раніше встановлені надбавки за вислугу років та ранг державного службовця.
Крім того, у наказі вказано про необхідність взяти до уваги, що ОСОБА_1 перебуває у простої, на підставі наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 15.06.2022 №18-о/вс «Про встановлення простою в роботі структурних підрозділів Головного управління ДПС У Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та відновлення роботи на період воєнного стану» (зі змінами
Також, судом встановлено, що позивачем - начальником відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС, 02.08.2023 (вх. ГУ ДПС від 03.08.2023 №908/6, від 03.08.2024 № 909/6) до в.о. начальника Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі надійшли заяви щодо припинення простою у роботі та про виведення його з простою з 07.08.2023 року для виконання посадових обов'язків на посаді.
За результатами розгляду даних заяв, Головним управлінням ДПС в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі листом від 18.08.2023 №65/Л/14/21-22- 11-02 було надано відповідь.
У даному листі Головним управлінням ДПС в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі зазначено, що на законодавчому рівні не встановлено жодних вимог та умов, які б забороняли або обмежували роботодавців у питанні прийняття ними рішення про запровадження простою. Також, вказано, що у разі прийняття управлінського рішення ОСОБА_1 буде повідомлено додатково.
Як стверджує відповідач, вищезазначений лист-відповідь ГУ ДПС надано 21.08.2023 нарочно позивачу, що підтверджується його особистим підписом на 2-му екземплярі відповіді.
14.08.2023 до відповідача надійшов адвокатський запит (вх. ГУ ДПС № 1087/6 від 21.08.2023), щодо працівника контролюючого органу ОСОБА_1 з одночасною вимогою щодо надання вичерпної інформації з приводу підстав зволікання переведення у нову структуру, виходу з простою та недопущення до робочого місця 07.08.2023 року згідно його заяви.
У відповіді на вищезазначений запит, Головним управлінням ДПС в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі складно листа від 25.08.2023 №487/6/21-22-11-02, в якому вказано, що на законодавчому рівні не встановлено жодних вимог та умов, які б забороняли або обмежували роботодавців у питанні прийняття ними рішення про запровадження простою. Також, вказано, що з квітня 2023 року Головне управління поступово відновлює свою роботу, керівництвом приймається виважене рішення по виведенню з простою по кожному працівнику, беручи до уваги перш за все, недопущення порушення його прав і обов'язків та збереження життя працівників. Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 22.06.2023 № 515 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 №173» за Головним управлінням з 01.07.2023 закріплено виконання повноважень, передбачених положенням про Головне управління, визначених окремими підпунктами (а саме 14-21). У відповіді на запит, звернуто увагу, що до платників податків, податковою адресою місцем проживання яких є території, на яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дн або території можливих бойових дій, контролюючі органи тимчасово не застосовують заходи зі стягнення (погашення) податкового боргу. Тобто, функції, які покладені на управління по роботі з податковим боргом Головного управління, частково обмежені. Ситуація в м. Херсоні до цього часу залишається небезпечною, через здійснення постійних обстрілів міста країною - агресором. Технічні можливості для повноцінної роботи та забезпечення належними умовами праці для роботи теж досить обмежені. Триває складний процес відновлення роботи державного органу, в умовах війни, при поступовому повернені функцій ГУ ДПС, який і передбачає поступове виведення з простою працівників, з метою виконання своїх посадових обов'язків. В управлінні по роботі з податковим боргом ГУ ДПС на момент виникнення спірних правовідносин (штатна чисельність цього управління складала 31 од.) поступово виведено з простою 5 працівників. Всього по ГУ ДПС виведено з простою та відновлено роботу 87 працівників (15 % від штатної чисельності), що відповідає потребі по виконанню функцій, наданих контролюючому органу. У відповіді також зазначено, що відповідно до затвердженої на 2023 рік організаційної структури та штатного розпису, в Головному управлінні триває процес укомплектування посад, в тому числі й в управлінні по роботі з податковим боргом. Разом з цим, посада та функціональні обов'язки, закріплені за відділом погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом Головного управління та посадою начальника зазначеного відділу, не зазнали змін, тому ОСОБА_1 , станом на 25.08.2023, перебуває на посаді начальника відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом Головного управління і знаходиться в простої.
Судом встановлено, що позивачем через свого адвоката було подано скаргу до Південно-Східного міжрегіонального управління НАДС та до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій він просив: 1. Провести належну службову перевірку щодо законності факту ненадання можливості ОСОБА_1 в поновленні на роботі (виходу з простою) у ГУ ДПС у Херсонській області; 2. Зобов'язати ГУ ДПС України у Херсонській області вивести з простою ОСОБА_1 та надати йому доступ до робочого місця за адресую АДРЕСА_1 .
У відповідь на звернення із скаргою ОСОБА_1 , отримав листа Південно-Східного Міжрегіонального управління НАДС від 19.03.2024 №184/17-4/24, в якому зазначено, що питання щодо припинення простою та виходу ОСОБА_1 на робоче місце для виконання посадових обов'язків до ГУ ДПС у Херсонській області, не входять до компетенції Управління, а регулюються Кодексом законів про працю України. Тому, вказано у листі, з метою отримання відповіді на зазначене питання рекомендуємо звернутися до Державної служби України з питань праці, де одним із визначених завдань є питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Вважаючи незаконною бездіяльність відповідача, яка виразилася у не повідомленні підстав відмови щодо виведення з простою ОСОБА_1 , і не повідомленні підстав у відмові щодо поновленні його на роботі та незаконними дії відповідача, щодо відмови виведення з простою ОСОБА_1 та не поновлення його на роботі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 1,2,4,7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889- VІІІ) та Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 889-VІІІ державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 5 Закону № 889-VІІІ правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
З 24.02.2022 по теперішній час в Україні Законом від 24.02.2022 № 2102-IX введено воєнний стан.
Правовідносини, що виникли між сторонами мали місце під час дії воєнного стану.
Особливості здійснення трудових правовідносин під час дії воєнного стану визначено положеннями Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX, де ст. 1 передбачено, що цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Також відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Законом № 889- VІІІ та Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не врегульоване питання простою на роботі, а тому такі питання врегульовані загальними нормами трудового законодавства - КЗпП України.
Згідно з ч.1 ст.3 та ст.4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Статтею 21 КЗпП України визначено, що роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Статтею 34 КЗпП України визначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Отже, простій це зупинення роботи, викликане певними об'єктивними обставинами.
При цьому, законодавством не встановлено чітких умов (підстав) оголошення простою на конкретному підприємстві. Так само не встановлено жодних обмежень, тому вирішення питання щодо оголошення простою повною мірою залежить від об'єктивних обставин, які склалися на підприємстві (організації, установи).
В той же час, обов'язковою умовою оголошення простою є наявність обставин, які спричинили повну зупинку роботи підприємства або його структурних підрозділів. Крім того, простій може бути застосовано до окремих працівників з огляду на неможливість виконанням ними своїх трудових обов'язків через певні об'єктивні причини. При цьому, працівники цього ж структурного підрозділу, які не мають перешкод для виконання своєї трудової функції, можуть продовжувати роботу.
Згідно з ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб.
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Час простою з вини працівника не оплачується.
На період освоєння нового виробництва (продукції) роботодавець може здійснювати працівникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.
Суд зазначає, що позивач не оскаржує наказ Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі №18 о/вс, яким йому встановлено простій, в отже судом не надається оцінка його правомірності.
Такий простій запроваджено з 15.06.2022 до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю.
Суд зазначає, що приписами чинного законодавства не визначеного імперативного обов'язку роботодавця прийняти рішення про припинення простою за результатами надходження відповідної заяви працівника.
Суд погоджується з твердженнями відповідача, що припинення простою належить до виключних повноважень роботодавця та повною мірою залежить від об'єктивних обставин, які склалися на підприємстві, установі, організації, в тому числі наскільки може функціонувати підприємство, установа, організація в цілому або працювати окремі його підрозділи чи окремі працівники з врахуванням наданих (відновлених) повноважень та функцій.
Обґрунтованими також суд вважає твердження відповідача, що позивач не позбавлений у доступі до державної служби в Україні, в умовах воєнного стану, що відповідає гарантованому законодавством про державну службу принципу забезпечення рівного доступу до державної служби.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Гарантоване приписами вказаної статті право позивача забезпечено виплатою йому заробітної плати у розмірі 2/3 посадового окладу.
Позаяк, наказ про встановлення позивачу такої виплати ОСОБА_1 не оскаржує.
Як вказано у відзиві, з квітня 2023 року ГУ ДПС поступово відновило свою роботу, у зв'язку з чим суб'єктом призначення приймалися виваженні рішення по виведенню з простою по кожному працівнику, беручи до уваги перш за все, недопущення порушення його прав і обов'язків та збереження життя працівників та що на дату виникнення спірних правовідносин всього по управлінню виведено із простою лише п'ять посадових осіб, із них дві, що займають керівні посади ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) та три - ГДІ.
Також, за твердженнями відповідача, всього по управлінню з податковим боргом задіяно для виконання посадових обов'язків лише три головних державних інспектори, що відповідає потребі згідно частково відновлених функцій, а відтак, виведення із простою ще однієї посадової особи, що займає керівну посаду в даному управлінні не було обґрунтованим на момент виникнення спірних правовідносин.
Також, вказано у відзиві, на сьогодні за участю представників працюючих структурних підрозділів досі триває процес розбирання та сортування документів та судових справ. По роботі з сортування та розбирання документів, що знаходяться в хаотичному стані приміщення задіяні всі працівники структурних підрозділів ГУ ДПС, в тому числі і посадові особи що займають керівні посади.
Як вже вказано судом, позивач займає посаду начальника відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом в порядку переведення з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
В той же час, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено пунктом 69.40, відповідно до якого встановлено, що тимчасово, з 01 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:
- щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані російською федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
- щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
- щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу, територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
- щодо платників податків - фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.
Тобто, на сьогодні відсутні правові підстави для вчинення законодавчо визначених заходів для примусового погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ.
В той же час, суд зазначає, що під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України у період з 24.02.2022 по 11.11.2022 місто Херсон перебувало під тимчасовою окупацією.
Загальновідомими є ті обставини, що як станом на дату звернення позивача до суду, так і станом на дату розгляду даної справи місто Херсон постійно піддається обстрілам зі сторони окупаційних військ рф.
Суд вважає, що станом на дату вирішення даної справи обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей у м.Херсон не припинилися, на Херсонщині зберігається складна безпекова ситуація та частина Херсонської області і досі тимчасово окупована.
З урахуванням вищевикладеного та оскільки приписами чинного законодавства не визначеного імперативного обов'язку із роботодавця прийняти рішення про припинення простою за результатами надходження відповідної заяви працівника, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про визнання незаконними дій Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області АР Крим та м. Севастополі, щодо відмови виведення з простою ОСОБА_1 та не поновлення його на роботі.
При цьому щодо вимог позивача про визнання незаконною бездіяльність відповідача, яка виразилася у не повідомленні підстав відмови щодо виведення з простою ОСОБА_1 , і не повідомленні підстав у відмові щодо поновленні його на роботі, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як вбачається з матеріалів справи, на звернення ОСОБА_1 від 03.08.2023 ним була отримана відповідь листом від 18.08.2023 №65/Л/14/21-22- 11-02, тобто в межах строку, визначеного ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Зміст вищевказаної позовної вимоги зводиться до неповноти наданої на звернення позивача інформації.
В той же час, зважаючи на відсутність законодавчо визначеної процедури виведення працівника із простою, враховуючи, що обставини, які слугували підставою для встановлення простою позивачу не відпали, суд вважає, що підстав для визнання незаконною бездіяльність відповідача, яка виразилася у не повідомленні підстав відмови щодо виведення з простою ОСОБА_1 , і не повідомленні підстав у відмові щодо поновленні його на роботі немає.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності відповідача, яка виразилася у не повідомленні підстав відмови щодо виведення з простою ОСОБА_1 , і не повідомленні підстав у відмові щодо поновленні його на роботі та у визнанні незаконними дій відповідача, щодо відмови виведення з простою ОСОБА_1 та не поновлення його на роботі необхідно відмовити.
Пунктом 23 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Зважаючи на вищевказані висновки суду, суд вважає, що у задоволенні похідних вимог позивача також необхідно відмовити.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області АР Крим та м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльність та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області АР Крим та м. Севастополі (73022, Херсонська область, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 43995495).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
.