Справа № 420/35954/24
25 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом до Міністерство освіти і науки України,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовнорю заявою до Міністерство освіти і науки України, в якому просить :
1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо вилучення запису «Ні, порушує», який проставлений в Єдиній державній електронній базі з питань освіти в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» в особовій картці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесення запису «Так, не порушує».
2. Зобов'язати Міністерство освіти і науки України вилучити запис «Ні, порушує», що проставлений в Єдиній державній електронній базі з питань освіти в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» в особовій картці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести запис «Так, не порушує».
Заявник подав також заяву про забезпечення позову в якій просить суд застосувати заходи забезпечення адміністративного позову та заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу під час мобілізації в особливий період до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України.
Заявник вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення позовних вимог. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши надані ними письмові докази, враховуючи приписи діючого законодавства суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Частинами 1, 2 ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, вказаною правовою нормою установлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Статтею 151 КАС України визначений перелік видів забезпечення позову, до якого відноситься:
1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) заборона відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Наведені у ст.150 КАС України підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Системний аналіз ст. 150-151 КАС у України дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову мають направленість впливу на відповідача, стосуватись його повноважень, а також забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову.
У цій справі позов пред'явлений до Міністерства освіти України, а заходи забезпечення позову заявник просить вжити до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Співставляючи заявлені позовні вимоги та заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що заявлена вимога про забезпечення позову не стосується предмета позову, що є підставою для її відмови у її задоволенні.
На думку суду, позивачем не наведено обґрунтування того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як і не надано доказів на підтвердження наявності таких обставин.
Посилання заявника на те, що якщо заявника (позивача) буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, суд повністю відхиляє, оскільки такі посилання є лише його припущеннями.
Позов поданий до суду направлений на набуття позивачем підстав для отримання відстрочки. При цьому заявник у заяві зазначає, що особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації, що на думку суду унеможливлює порушення його прав під час мобілізації.
За таких обставин у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.150-154 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до Міністерства освіти України про визнання протиправною бездіяльності.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.Ф. Попов