25 листопада 2024 р. № 400/8061/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув упорядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправним та скасування вимоги від 17.02.2021 №Ф-72050-17-У, зобов'язання здійснити коригування даних,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-72050-17-У видану 17.02.2021 , зобов'язання здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2021 року № Ф-72050-17- У, в розмірі 37788,74 грн. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 коп.).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що підприємницьку діяльність не здійснює та доходи не отримує. Податкова вимога надсилалася не на адресу позивача. З 2004 року працює у поліклініці.
Відповідач надав відзив на позов, в якому позов не визнав, посилаючись на законність формування та надіслання оскаржуваної вимоги.
Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
19.08.2024року в електронному додатку «Дія» ОСОБА_1 отримала постанову заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) Гаїбова Руслана Ельшановича від 19.08.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 75832185 з примусового виконання Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-72050-17-У, виданої 17.02.2021 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області.
26.08.2024 позивач отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-72050-17-У від 17.02.2021 року на суму 37788,74 грн.
Позивач, ОСОБА_1 , офіційно працевлаштована з 24.10.2004 року, що підтверджується копією трудової книжки, а саме:
-3 26.10.2004 року по 01.08.2005 року працює молодшою сестрою в Міській поліклініці №2;
-З 03.04.2006 року по теперішній час працевлаштована в Міській лікарні №1, яка
року реорганізована в Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Міська лікарня №1» відповідно до Рішення ММР № 51/5 від 14.03.2019 року.
Згідно довідки від 01.08.2024 року №1146 Начальника відділення кадрової роботи Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з 16.01.2023 року по теперішній час сержант ОСОБА_1 призвана на військову службу за призовом під час мобілізації та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) страхові внески ОСОБА_1 сплачувались страхувальниками застрахованої особи з 26 жовтня 2004 року по 01.08.2005 року; з 03.04.2006 року по теперішній час.
Відповідач у відзиві зазначив, що відповідно інформаційної бази даних ІКС «Податковий блок», ОСОБА_1 перебуває на обліку як фізична особа - підприємець в ГУ ДПС у Миколаївській області ДПІ у м. Миколаєві (Інгульський район) з 18.02.2003 року номер взяття на облік: 1461 - 1 (дата державної реєстрації - 11.09.2002 № 15012), на загальній системі оподаткування.
Дані про реєстрацію платником єдиного внеску - платник єдиного внеску з 03.03.2003 (№14011110614).
Станом на поточну дату перебуває в « 0» стані - платник податків за основним місцем обліку.
В інтегрованій картці платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за кодом бюджетної класифікації (71040000) сума нарахованого, на центральному рівні, єдиного внеску, що не потребує акта перевірки та відповідає реєстраційним даним платника, становить 37788,74 грн, а саме:
19.04.2018 - 8448,00 грн. нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік Нарахування єдиного внеску №3703771/ev від 09.02.2018 терм.спл. 09.02.2018 - за 2017 рік;19.04.2018 року - 2457,18 грн. нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам нарахування єдиного внеску №6634624/ev від 19.04.2018 терм.спл. 19.04.2018 - за І кв. 2018року;19.07.2018 року - 2457,18 грн. нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску №8021962/ev від 19.07.2018 терм.спл. 19.07.2018- за П кв. 2018 року;19.10.2018 року -2457,18 грн. нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам нарахування єдиноговнеску№9417546/ev від 19.10.2018 терм.спл. 19.10.2018- за III кв. 2018 року;21.01.2019 року - 2457,18 грн. нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам нарахування єдиного внеску №691804/ev від 21.01.2019 терм.спл. 21.01.2019 - за IV кв. 2018 року; 19.04.2018 року - 2754,18 грн. нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску №36096 12/ev від 19.04.2019 терм.спл.
- за І кв. 2019 року; 19.07.2018 року - 2754,18 грн. Нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі нарахування єдиного внеску №5085010/ev від 19.07.2019 терм.спл. 19.07.2019 - за II кв. 2019 року;21.10.2019 року - 2754,18 грн. Нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі нарахування єдиного внеску №562839/ev від 21.10.2019 терм.спл. 21.10.2019 - за III кв. 2019 року; 20.01.2020 року - 2754,18 грн. нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі нарахування єдиного внеску №83043/ev від 20.01.2020 терм.спл. 20.01.2020 - за IV кв. 2019 року; 21.04.2020 року - 2078,12 грн. Нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску №166873/ev від 21.04.2020 терм.спл. 21.04.2020- за І кв. 2020 року;20.07.2020 року - 1039,06 грн. Нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску №3664142/ev від 20.07.2020 терм.спл.,20.07.2020 - за II кв. 2020 року;19.10.2020 року - 3178,12 грн. Нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам Нарахування єдиного внеску №152528/ev від 19.10.2020 терм.спл. 19.10.2020- за III кв. 2020 року; 19.01.2021 року - 2200,00 грн. нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам нарахування єдиного внеску №706812/ev від 19.01.2021 терм.спл. 19.01.2021- за IV кв. 2020 року.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом № 2464-VI (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктами 2 і 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII), яким було внесено зміни, зокрема, до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ щодо нарахування єдиного внеску його платниками.
Так, відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ (у редакції Закону № 1774-VIII зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, у зв'язку із внесеними до Закону № 2464-VІ змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками у фізичних осіб - підприємців з 01 січня 2017 року виник обов'язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з абзацами першим, третім - п'ятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція № 449.
Абзацом другим пункту 2 розділу VI Інструкції № 449 установлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 грн. (абзаци перший - третій, одинадцятий пункту 3 розділу VI Інструкції № 449).
Згідно з абзацом першим пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
У справі, що розглядається, спірним є питання наявності у позивача статусу платника єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ і, як наслідок, наявності обов'язку сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі за спірний період відповідно до оскаржуваної вимоги за відсутності доходу від здійснення підприємницької діяльності. При цьому позивач набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності та отримав відповідне свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи до 01 липня 2004 року, тобто до набрання чинності Законом № 755-IV, але не звертався до державного реєстратора з реєстраційною карткою про включення відомостей про нього до ЄДР відповідно до вимог цього Закону.
Отже, до предмета доказування в цій справі входить наявність можливості в осіб, які набули статусу суб'єктів підприємницької діяльності до набрання чинності Законом № 755-IV, здійснювати конституційне право на підприємницьку діяльність та отримувати дохід від такої діяльності на законних підставах у разі неподання ними реєстраційної картки відповідно до вимог цього Закону.
Суб'єктна ознака статусу ФОП є визначальною для вирішення питання про віднесення позивача до платників єдиного внеску, а тому дослідження питання про наявність у позивача статусу ФОП має значення для правильного вирішення цієї справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Згідно із частиною другою статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Частиною першою статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
01 липня 2004 року набрав чинності Закон № 755-IV, яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (тут і далі - у первинній редакції).
Відповідно до частини першої статті 42 Закону № 755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ФОП.
Згідно з пунктом 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» цього Закону державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.
Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом № 755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб'єкта підприємницької діяльності до 01 липня 2004 року) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР - абзац сьомий частини першої статті 1 Закону № 755-IV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію (документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або ФОП - абзац дев'ятий частини першої статті 1 Закону № 755-IV).
03 березня 2011 року набрав чинності Закон № 2390-VI, яким було внесено зміни до Закону № 755-IV.
Пунктами 2-4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.
Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.
Водночас пунктом 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI визначено, що після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до ЄДР. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, включаються до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними.
Таким чином, строк для включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких була проведена до 01 липня 2004 року, визначений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI, закінчився 03 березня 2012 року. При цьому цей строк включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01 липня 2004 року, підлягав застосуванню виключно у випадках самостійного подання останніми реєстраційних карток державному реєстратору.
Натомість відомості про фізичних осіб - підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строк, установлений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих фізичних осіб - підприємців до ЄДР, зобов'язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач не значиться як фізична особа-підприємець.
25 квітня 2014 року набрав чинності Закон України від 25 березня 2014 року № 1155-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до Єдиного державного реєстру» (далі - Закон № 1155-VII).
Цим Законом пункт 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 755-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої усі діючі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, відомості про яких не включені до ЄДР, зобов'язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов'язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з ЄДР.
До того ж Законом № 1155-VII виключено пункти 2-4 і 7-9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI.
Статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01 липня 2004 року ознак суб'єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.
Водночас зміни у процедуру адміністрування системи державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, запроваджені законами № 2390-VI та № 1155-VII, не спростовують наведених висновків щодо природи визначення статусу ФОП, а лише визначають регулювання діяльності уповноважених органів у відношенні до фізичних осіб, які мають намір продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ними до 01 липня 2004 року, що підтверджується виконанням ними обов'язку подати реєстраційну картку або ж констатації відмови особи від набуття статусу ФОП шляхом неподання реєстраційної картки, що за змістом нормативних приписів мало наслідком відмову в заміні свідоцтва про державну реєстрацію на бланки нового зразка та внесення відмітки до ЄДР про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними. Таким чином, виключалася можливість законного здійснення підприємницької діяльності, а відтак отримання доходу від такої діяльності.
Існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання на час виникнення спірних правовідносин порушує принцип правової визначеності.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відсутність офіційного підтвердження у позивача статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 року по справі № 260/81/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Системний аналіз ст. 9, 12, 14 Закону № 2464, розділів IV та VI “Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 свідчить, що дії відповідача щодо формування вимоги базуються на даних Інтегрованої картки платника податків (далі - ІКПП), тому належним способом захисту прав позивача є скасування податкової вимоги та зобов'язання відповідача видалити з ІКПП позивача дані про наявність боргу з ЄСВ у сумі 37788,74 грн.
Позовні вимоги слід задовольнити.
Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України та підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-72050-17-У від 17.02.2021 Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області(вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: АДРЕСА_2 ) шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 17 лютого 2021 року № Ф-72050-17- У, в розмірі 37788,74 грн. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 коп.).
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко