25 листопада 2024 р. № 400/5804/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, 29005,
провизнання протиправним та скасування рішення від 30.05.2024 №948100111609 та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.05.2024 року № 948100111609 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести мені перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Березанського районного суду Миколаївської області починаючи з 01 січня 2021 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області № 7/1- 1134/24 від 21.05.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області мені надано Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вих. № 7/1- 1134/24 від 21.05. 2024 року. 28 травня 2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок мені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищезазначеної довідки. ГУ ПФУ в Миколаївській області, листом від 13 червня 2024 року повідомив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.05.2024 року № 948100111609 відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що оскільки з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді не змінився, відповідно, і не змінився розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, тому відсутні для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням довідки від 21.05.2024 № 7/1-1134/24, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області. Крім цього відповідач-1 зазначає, що позовні вимоги позивача за період з 01.01.2021 по 19.12.2023 виходять за межі 6-місчячного строку звернення до суду, і тому потрібно залишити позовну заяву без розгляду в цій частині позовних вимог.
Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
21.05.2024 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області оформило та видало позивачу довідки №7/1-1134/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначена суддівська винагорода, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021, становить 2 270 грн.
28 травня 2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищезазначеної довідки.
За результатами розгляду заяви позивача відповідач-2 прийняв рішення від 30.05.2024 року № 948100111609, яким відмовив позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Рішення мотивоване тим, що, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021р. - 2102 грн.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
За частиною першою статті 4 Закону № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4 Закону № 1402-VIII).
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно п. 1 ч. 3, ч.ч. 4, 5 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-4 ст. 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання
Таким чином, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
В свою чергу, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі Закон № 966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2189 гривень; для працездатних осіб - 2270 гривень; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні.
Сторонами у справі не заперечується, що суддівська винагорода, яка врахована для розрахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці позивача у справі у 2021, році, розрахована на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн.
Натомість у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 21.05.2024 № 7/1-1134/24станом на 01.01.2021 р, розмір винагороди розраховано, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2021 р- 2270,00 грн.
У відповідності до наданої довідки, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання суддям у відставці, складає:
за 2021 рік: 127347,00 грн., в тому числі, посадовий оклад судді 68100,00 грн., доплата за вислугу років (50%) 34050,00 грн, доплата за перебування на адміністративній посаді (10%) 6810,00 грн;
Саме на підставі вказаної довідки позивач просила здійснити їй перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці, про що нею подано відповідну заяву до ГУ ПФУ в Миколаївській області.
З наведеного вбачається, що позивач надав органу Пенсійного фонду довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, в яких зазначається суддівська винагорода у більшому розмірі, ніж у тій довідці, на підставі якої йому проведено нарахування щомісячного довічного грошового утримання.
Суд підкреслює, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Доходячи вказаних висновків відповідачами не враховано, що Закон про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.
Конституція України не надає Закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Також помилково не враховано сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права (постанови від 10.11.2021 року у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 року у справі № 360/503/21, від 02.06.2023 року у справі № 400/4904/21, від 24.07.2023 року у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 року у справі № 120/2006/22-а, від 26.07.2023 року у справі № 240/2978/22, від 27.07.2023 року у справі № 240/3795/22, від 13.09.2023 року у справі № 240/44080/21, від 21.09.2023 року у справі № 380/25627/21).
Зокрема, Верховний Суд сформулював такі правові висновки:
- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;
- зміна Законом України Про Державний бюджет України складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.
Підсумовуючи викладене, доводи відповідачів про необхідність застосування положень Законів України про Державний бюджет на 2021 які визначають прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 грн, та відсутність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок про суддівську винагороду, в яких визначена суддівська винагорода, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, ґрунтуються на помилковому застосуванні наведених законодавчих норм та суперечать усталеній практиці Верховного Суду.
Аналогічна позиція висловлена П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 18.10.2023 р. по справі № 400/1248/23.
Інших підстав для відмови в оскаржуваному рішенні не наведено.
Таким чином, рішення пенсійного органу про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не доведено законність оскаржуваного рішення, що має наслідком задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Суд відхиляє наведені у відзиві аргументи про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 01.01.2021 до 19.12.2023, оскільки, позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо оскарження рішення вдіповідача-2 від 30.05.2024 саме 20.06.2024, тобто в межах 6-місячного строку звернення до адміністративного суду.
Суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про проведення перерахунку пенсії на підставі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, з 01.01.2021.
Отже, позовні вимоги слід задовольнити.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, 29005, ідентифікаційний код 21318350) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.05.2024 року № 948100111609 щодо відмови ОСОБА_1 , в здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області № 7/1- 1134/24 від 21.05.2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , судді у відставці Березанського районного суду Миколаївської області починаючи з 01 січня 2021 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області № 7/1- 1134/24 від 21.05.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, 29005, ідентифікаційний код 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник