19 листопада 2024 року справа №380/16144/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Тварковської Я. А.,
з участю прокурора Шимін Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,
Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області звернувся в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі - позивач) до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ). в якому просить зобов'язати відповідача як власника квартири АДРЕСА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення - житловий будинок, ІІ пол. ХІХ ст. по АДРЕСА_2 , на умовах та в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Львівської обласної ради Народних депутатів №280 від 21.05.1991 житловий будинок, ІІ пол. ХІХ ст. по АДРЕСА_2 (охоронний №2026-М) визнано пам'яткою архітектури місцевого значення. У вказаному будинку розташовано три квартири, одна з яких, а саме квартира АДРЕСА_3 на праві власності належить ОСОБА_1 . На запит прокуратури від 15.04.2024 Департаментом ЛОДА надано інформацію про те, що до Департаменту не надходило звернення від власника квартири АДРЕСА_1 щодо укладення охоронного договору на вказану пам'ятку. На адресу власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 19.05.2023 скеровано лист, в якому наголошено на необхідності виконання вимог статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо зобов'язання укласти з відповідним органом культурної спадщини охоронний договір. Повторно аналогічного змісту лист на адресу ОСОБА_1 скеровано 21.05.2024. Зазначені листи відповідачем проігноровано, охоронний договір на об'єкт культурної спадщини за вказаною адресою не укладено, жодних дій, спрямованих на його укладення не вчинено. Вказане зумовило звернення до суду з даним позовом.
Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації надано пояснення, суть яких полягає у тому, що ОСОБА_1 не звертався у визначеному чинним законодавством порядком за оформленням охоронного договору на вказаний об'єкт культурної спадщини. Просить позов задовольнити.
Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Квартира АДРЕСА_1 була приватизована на п'ятьох осіб, в тому числі на відповідача. Загальна площа квартири становила 37,82 м.2. Зазначає, що у зв'язку із тим, що в квартирі проживало п'ять осіб, рішенням №266 від 20.09.2012 Стрийська міська рада дала дозвіл на виготовлення проектної документації на реконструкцію квартири з влаштуванням мансардного поверху, на що була розроблена проектна документація, в тому числі реставраційне завдання з влаштуванням мансардного поверху у кв. АДРЕСА_1 - пам'ятці архітектурного місцевого значення. Вказує, що 21.11.2023 виїхав з України до Канади з метою лікування, що підтверджується відмітками прикордонників обох країн у закордонному паспорті відповідача.
Зазначає, що не відмовлявся і не відмовляється від укладення охоронного договору пам'ятки архітектури, якою є квартира АДРЕСА_1 . Заперечує ухилення від укладення охоронного договору. Водночас звертає увагу суду на те, що є декілька власників квартир у цьому будинку, які б також мали слід укласти охоронний договір. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 30.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Позивачем 12.08.2024 (вх. №61119) подано клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.
Ухвалою від 14.08.2024 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
Відповідачем 19.08.2024 (вх. №63065) подано відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
Ухвалою від 21.08.2024 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 10.09.2024.
Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 29.08.2024 подано додаткові пояснення по справі (вх. №65143).
Прокурором 05.09.2024) подано пояснення по справі (вх. №66652).
Судове засідання, призначене на 10.09.2024, відкладено до 24.09.2024 у зв'язку із неявкою відповідача.
Представником Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 12.09.2024 (вх. №68229) подано заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачем 18.09.2024 (вх. №69504) подано письмові пояснення по справі.
Судове засідання, що призначено на 24.09.2024 відкладено до 05.11.2024.
Відповідачем 04.11.2024 (вх. №81462) подано відзив на позовну заяву.
Судове засідання, що призначене на 05.11.2024 відкладено до 19.11.2024 для надання можливості прокурору ознайомитись із відзивом на позовну заяву.
Прокурором 15.11.2024 (вх. №84907) подано відповідь на відзив.
Суд, заслухавши прокурора, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.051991 №280 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівну цінність» до Переліку об'єктів культурної спадщини включений як пам'ятка архітектури місцевого значення «Житловий будинок, ІІ пол. ХІХ ст.» по АДРЕСА_2 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №386152230 від 09.07.2024 ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Відділом охорони культурної спадщини та дизайну міського середовища управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Стрийської міської ради 29.03.2024 проведено обстеження та складено акт візуального обстеження пам'ятки культурної спадщини, в якому вказані факти порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Під час візуального обстеження виявлено факт проведення ремонтно-будівельних робіт з опорядженням частини головного фасаду на пам'ятці архітектури по АДРЕСА_2 без дозволу на проведення робіт та погодження науково-проектної документації відповідного органу охорони культурної спадщини.
Стрийська окружна прокуратура 15.04.2024 скерувала на адресу Департаменту архітектури та містобудування ЛОДА запит, у якому просила інформувати:
- чи відомо Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про вищевказані порушення;
- чи звертались ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини місцевого значення по АДРЕСА_2 (житловий будинок поч. ХХ ст.).
Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом від 19.04.2024 повідомив окружну прокуратуру про те, що про факт порушення пам?яткоохоронного законодавства, вказаний у листі від 15.04.2024, було повідомлено департамент листом Стрийської міської ради від 01.04.2024 №75.02.19-122/24.
Відділом охорони культурної спадщини та дизайну міського середовища Стрийської міської ради, в межах наданих повноважень, було проведено візуальне обстеження зазначеного об'єкта культурної спадщини та по факту порушення видано припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини.
Станом на день звернення прокурора до Департаменту від власників квартир не надходило звернень щодо укладення охоронного договору на вищезазначену пам'ятку.
Стрийською окружною прокуратурою 17.05.2024 направлено на адресу Стрийської міської ради лист №14.57/05 з проханням інформувати окружну прокуратуру про те, чи надсилались ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 акт обстеження та припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини рекомендованим листом з повідомленням.
Виконавчий комітет Стрийської міської ради у відповідь скерував на адресу першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури лист від 24.05.2024 №03-17/41-2 про направлення всім власникам квартир будинку АДРЕСА_2 двічі рекомендованих листів з повідомленням щодо виконання вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини: від 19.05.2023 №03-13/404 та від 21.05.2024 №03-13/396.
Стрийською окружною прокуратурою 19.07.2024 скеровано лист на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації у якому, на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено, що Стрийською окружною прокуратурою встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом пред'явлення у Львівський окружний адміністративний суд позову в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання укласти охоронний договір.
Вважаючи, що відповідач по справі не вчиняє жодних дій щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини, що викликає сумніви у його збереженні без покладення на відповідача законодавчо встановлених обов'язків, прокурор звернувся до суду в інтересах держави з цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
У відповідності до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ).
Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону №1805-IIІ культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам'ятки.
Так, згідно з частиною 1 статті 6 Закону №1805-III та Положення про департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, що затверджене розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 04.09.2020 № 745/0/5-20, до компетенції департаменту належить, зокрема повноваження щодо укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини.
Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ визначено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.
Згідно з підпунктом «б» частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам'ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другою вказаної статті закріплено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, об'єкт архітектури включається до Переліку об'єкта культурної спадщини за умови, що він відповідає ознакам та вимогам до об'єкту культурної спадщини для включення об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Судом з матеріалів справи встановлено, що буд. АДРЕСА_2 рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.051991 №280 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівну цінність» включений до Переліку об'єктів культурної спадщини як пам'ятка архітектури місцевого значення «Житловий будинок, ІІ пол. ХІХ ст.»
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 у цьому будинку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №386152230 від 09.07.2024.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1805III порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Системний аналіз наведених норм Закону №1805III та Порядку №1768 дає підстави стверджувати, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2019 у справі №806/1536/18 сформулював висновок про те, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III охоронний договір є адміністративним договором.
У постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15 Верховний Суд вказав, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Вказані правові висновки Верховного Суду враховані судом при розгляді цієї справи.
Матеріали справи не містять звернень ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо укладення охоронного договору.
Щодо доводів позивача про наявність обов'язку щодо укладення охоронного договору не тільки у нього, а і у інших власників квартир в буд. АДРЕСА_2 , суд зазначає, що на дату розгляду справи жоден з них також не звертався до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо укладення охоронного договору. Натомість прокурором надано докази звернення до суду з аналогічними позовами до ОСОБА_9 (власник кв. АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_10 (власник кв. АДРЕСА_5 ).
Заперечення відповідача ухилення від укладання охоронного договору суд оцінює критично, оскільки жодних доказів на вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на виконання вимог статті 23 Закону №1805-III після отримання листів виконкому Смрийської міської ради від 19.05.2023 №03-13/404 та від 21.05.2024 №03-13/396 відповідачем не надано, а судом не здобуто.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем як власником квартири в будинку, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, не виконано передбачений статтею 23 Закону №1805-ІІІ обов'язок щодо укладення охоронного договору, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 264-265, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області (вул. Шевченка, буд. 89, м. Стрий, Львівська область, 82400, код ЄДРПОУ 02910031) в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ 38557581) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Зобов'язати власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (вул. Винниченка, буд. 18, кв. 114, м. Львів 79008, код ЄДРПОУ 38557581) охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення - житловий будинок, ІІ пол. ХІХ ст. по вул. Б. Хмельницького, 25 у м. Стрию Львівської області, на умовах та в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 22 листопада 2024 року.
Суддя О. П. Хома