22 листопада 2024 рокусправа № 380/17272/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Керівник Пустомитівської окружної прокуратури (місцезнаходження: 81100, Львівська область, м.Пустомити, вул. Шевченка, 3, ЄДРПОУ 0291003127, код ЄДРПОУ Львівської обласної прокуратури 02910031) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 81200, Львівська область, Львівський район, м.Перемишляни, вул. Привокзальна, 3а, код ЄДРПОУ 26485176), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Винниченка,18 к.114, код ЄДРПОУ 38557581), в якому просить суд :
-визнати протиправною бездіяльність Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області в особі виконавчого комітету Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо доопрацювання облікової документації на нововиявлені об'єкти культурної спадщини, зокрема: Церкву Св. Дмитра 1939 року в с. Виписки, Дзвіницю церкви Св. Дмитра 1899 року в с.Виписки, Дзвіницю церкви Св. Арх.Михаїла 1867 року в с. Вишнівчик та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
-зобов'язати Перемишлянську міську раду Львівського району Львівської області в особі виконавчого комітету Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо доопрацювання облікової документації на об'єкти культурної спадщини, зокрема: Церкву Св. Дмитра 1939 року в с. Виписки, Дзвіницю церкви Св. Дмитра 1899 року в с.Виписки, Дзвіниця церкви Св. Арх.Михаїла (дер) 1867 року в с. Вишнівчик та подати пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Пустомитівською окружною прокуратурою вивчено питання занесення об'єктів культурної спадщини, що розташовані на підвідомчій території, зокрема на території Перемишлянської територіальної громади Львівського району Львівської області, до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Так, встановлено, що Наказом т.в.о. директора Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА №27-ос від 30.05.2017 внесено в Перелік виявлених пам'яток архітектури об'єкти культурної спадщини колишнього Перемишлянського району Львівської області, зокрема: Церква Св. Дмитра (мур) 1939 року в с. Виписки, Дзвіниця церкви Св. Дмитра (дер)- 1899 року в с.Виписки; Дзвіниця церкви Св. Арх.Михаїла (дер) 1867 року в с. Вишнівчик; Костел Св. Апостолів Петра і Павла 1645 року в м.Перемишляни.
Облікова документація на вищезазначені об'єкти культурної спадщини відповідачем була скерована ще у 2016 до Міністерства культури України та на даний час проводиться її коригування. У відповідь на запит Пустомитівської окружної прокуратури про надання підтверджуючих документів щодо проведення таких робіт, Перемишлянська міська рада листом від 01.07.2024 №03/16/11/1237 повідомила про те, що відповідно до програми фінансування розроблення містобудівної документації (детальний план територій) та Комплексного плану просторового розвитку територій Перемишлянської міської територіальної громади на 2022-2025 роки» передбачено фінансування вищевказаних робіт. На чергову сесію міської ради буде винесено питання щодо зміни до кошторису фінансування робіт, після прийняття рішення будуть укладені договори на фінансування облікової документації. Вважає, що всупереч вимогам чинного законодавства, Перемишлянська міська рада жодних заходів щодо поновлення облікової документації на виявлені пам'ятки культурної спадщини не вжила і лише заплановано винесення вказаного питання на розгляд сесії. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 16.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідач позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, де зазначив, що 29.07.2024 Перемишлянською міською радою прийнято рішення №4137 «Про внесення змін до показників міського бюджету» пунктом 2 якого внесено зміни у розподіл витрат міського бюджету на реалізацію місцевих/регіональних програм та передбачено фінансування для виконання Програми фінансування розроблення містобудівної документації (детальних планів територій) та Комплексного плану просторового розвитку територій Перемишлянської міської територіальної громади на 2022-2025 роки в частині проектування, реставрації та охорони пам'яток архітектури. Крім того, 26.08.2024 Виконавчим комітетом Перемишлянської міської ради укладено з ПП НДУ «Центр пам'яткоохоронних досліджень» договір № 15-24/П щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини, що знаходяться на території Перемишлянської територіальної громади, а саме: Церква св. Дмитра, яка знаходиться в с.Виписки, Дзвіниця церкви св. Дмитра, яка знаходиться в с.Виписки, Дзвіниця церкви св. арх. Михаїла, яка знаходиться в с.Вишнівчик. Враховуючи наведене вище, відповідно до ст. 2, 9, 162, 175, 189 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд відмовити у позовних вимогах, у зв'язку, із тим, що відсутній предмет спору через те, що Перемишлянською міською радою вживаються заходи щодо доопрацювання облікової документації на об'єкти культурної спадщини, які є предметом спору.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він з позицією відповідача не погоджується та вказує, що Договір №15-24/П щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини відповідачем укладено 26.08.2024, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому, згідно з п.3.1 Договору термін надання послуг виконавцем становить 90 днів, але не пізніше 31.12.2024. У відзиві на позов відповідачем не зазначено про виконання умов Договору, тобто виготовлення облікової документації на нововиявлені об'єкти культурної спадщини та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Таким чином, порушення, наведені у позовній заяві Пустомитівської окружної прокуратури, мають місце і на даний час. Позовні вимоги Пустомитівської окружної прокуратури у справі №380/17272/24 просить задовольнити в повному обсязі.
Суд встановив таке.
Пустомитівською окружною прокуратурою встановлено, що наказом т.в.о. директора Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА №27-ос від 30.05.2017 внесено в Перелік щойно виявлених пам'яток архітектури об'єкти культурної спадщини колишнього Перемишлянського району Львівської області, зокрема:
- Церква Св. Дмитра (мур) 1939 року в с. Виписки,
- Дзвіниця церкви Св. Дмитра (дер)- 1899 року в с.Виписки;
- Дзвіниця церкви Св. Арх.Михаїла (дер) 1867 року в с. Вишнівчик;
- Костел Свв. Апостолів Петра і Павла 1645 року в м.Перемишляни.
З відповіді Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА №16-332/0/2-24 від 22.01.2024 видно, що облікова документація на вищезазначені щойно виявлені об'єкти культурної спадщини скерована до Міністерства культури України та відповідно до витягу з протоколу від 14.12.2017 №8/17 засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України скерована на доопрацювання.
Листом виконавчого комітету Перемишлянської міської ради від 19.05.2022 №03-16/11/757 до департаменту надійшла доопрацьована облікова документація на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини «Костел Св. Апостолів Петра і Павла» 1645 року в м. Перемишляни, яка скерована до Міністерства культури та інформаційної політики України з метою занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Облікову документацію на решту вказаних об'єктів Департаментом 19.01.2024 скеровано на адресу Перемишлянської міської ради за №16-312/0/2-24 з проханням доопрацювати таку та забезпечити укладення охоронного договору з власниками щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.
Згідно з п.1.4 Витягу з протоколу від 14.12.2017 №8/17 засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, об'єкти культурної спадщини згідно таблиці 3 ( в тому числі Дзвіниця церкви Св. Арх. Михаїла в с. Вишнівчик ) мають бути занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за видом архітектура монументального мистецтва та категорією місцевого значення як такі, що відповідають критерію автентичності пункту 8 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №626) після доопрацювання облікової документації в робочому порядку. Означені об'єкти зберегли свою форму, матеріально-технічну структуру, архітектурні та конструктивні елементи.
Згідно з п.1.5 Витягу з протоколу Експертної комісії, об'єкти культурної спадщини згідно з таблиці 4 (в тому числі Церква Св. Дмитра в с. Виписки, Дзвіниця церкви Св. Дмитра в с.Виписки ) мають бути занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за видом архітектура та категорією місцевого значення як такі, що відповідають критерію автентичності пункту 8 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №626) після доопрацювання облікової документації в робочому порядку. Означені об'єкти зберегли свою форму, матеріально-технічну структуру, архітектурні та конструктивні елементи.
З повторної відповіді Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА №16-2456/0/2-24 від 20.06.2024 видно, що станом на 18.06.2024 до Департаменту не надходила доопрацьована облікова документація на згадані щойно виявлені об'єкти культурної спадщини.
У зв'язку з чим Департаментом повторно скеровано лист до Перемишлянської міської ради від 18.06.2024 №16- 2389/0/2-24 щодо доопрацювання таких у відповідності до зауважень Експертної комісії та Порядку обліку культурної спадщини, затвердженого наказом міністерства культури України від 11.03.2013 №158 у редакції станом на 01.03.2024.
З інформації Перемишлянської міської ради від 26.06.2024 № 03-19/11/16 видно, що облікова документація на щойно виявлені пам'ятки архітектури розроблена ще в 2016 році і на даний час проводиться її коригування.
У відповідь на запит Пустомитівської окружної прокуратури про надання підтверджуючих документів щодо проведення таких робіт, Перемишлянська міська рада листом від 01.07.2024 №03/16/11/1237 повідомила про те, що відповідно до програми фінансування розроблення містобудівної документації (детальний план територій) та Комплексного плану просторового розвитку територій Перемишлянської міської територіальної громади на 2022-2025 роки» передбачено фінансування вищевказаних робіт. На чергову сесію міської ради буде винесено питання щодо зміни до кошторису фінансування робіт, після прийняття рішення будуть укладені договори на фінансування облікової документації.
У зв'язку із бездіяльністю відповідача щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо доопрацювання облікової документації на нововиявлені об'єкти культурної спадщини, зокрема: Церкву Св. Дмитра 1939 року в с. Виписки, Дзвіницю церкви Св. Дмитра 1899 року в с.Виписки, Дзвіницю церкви Св. Арх.Михаїла 1867 року в с. Вишнівчик та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Щодо підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у межах спірних правовідносин суд зазначає таке.
За змістом статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У Законі України 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Системне тлумачення вказаних норм дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором, а також орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У справі, що розглядається, прокурор у позовній заяві зазначив, що порушення інтересів держави у спірному випадку полягає в тому, що у зв'язку з незатвердженням історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця, об'єкти, що знаходяться на його території, фактично позбавлені належного правового захисту й перебувають під загрозою руйнування або спотворення. Такий стан із збереження пам'яток ї неприпустимим, завдає значної шкоди іміджу держави на міжнародній арені, створює негативний суспільний резонанс та суперечить державній політиці з охорони культурної спадщини.
Також у позовній заяві прокурор, покликаючись на Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019року №885, та Положення про Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, затверджене розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації № 36/0/5-16 від 26 січня 2016року, вказує, що спеціально уповноваженими органами державної влади у спірних правовідносинах є Міністерство культури та інформаційної політики України та Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Водночас зазначені органи державної влади не звертались до суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення певних дій Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області. Оскільки органи, уповноважені державою на захист інтересів держави, не здійснюють надані їм повноваження, до цього часу з таким позовом до суду не звернулися, то вказаний позов подається прокурором у межах своєї компетенції, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.
Такі аргументи позивача суд бере до уваги.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що при зверненні з цим позовом до суду прокурор на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 КАС України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави, вказав, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст.54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно з статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.
Згідно з ст.27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно з ст.5 Закону №280/97-ВР, до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.
Частиною 1 статті 10 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч.1 ст.11 Закону №280/97-ВР).
Також, відповідно до пп.10 п. б ст.32 Закону №280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.
Згідно з ст.26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм (ст.27 Закону №280/97-ВР).
Згідно з ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:
- центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
- орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; - обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
- виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Так, частиною 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
При цьому, частиною 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.
Крім того, ч.2. ст.14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» регламентовано, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об'єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини. Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №452, якою затверджено Порядку визначення категорій пам'яток.
Зокрема, п. 1. Порядку передбачено, що згідно з цим Порядком визначаються категорії пам'яток для внесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр).
Попередню оцінку відповідності об'єкта культурної спадщини ознакам, визначеним цим Порядком, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури (п5 Порядку).
Разом з цим, Порядок обліку об'єктів культурної спадщини (далі- Порядок) затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01 березня 2024 року №158).
Порядком визначено, що система обліку об'єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об'єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи не занесення нерухомого об'єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об'єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам'ятки та вилучення пам'ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об'єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам'яток (п. 1.3. Порядку).
Фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, інвентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством ( п.1.5 Порядку).
Виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об'єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації (п.2.1 Порядку).
На об'єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація (п. 2.3. Порядку).
Протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про надання нерухомому об'єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого, Ініціатор подає до МКІП разом із супровідним листом подання за формою, наведеною в додатку 6 до цього Порядку, облікову документацію згідно з розділом III цього Порядку, Акт візуального обстеження об'єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, рекомендації Українського інституту національної пам'яті (надалі - Інститут) щодо нерухомого об'єкта культурної спадщини, протокол Консультативної ради та належним чином завірену копію рішення про надання нерухомому об'єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини або копію зареєстрованої уповноваженим органом Картки (п. 4.7 Порядку).
Відповідно до п. 5.8 Порядку, у разі отримання повідомлення МКІП про відмову в занесенні об'єкта культурної спадщини до Реєстру, уповноважений орган у строк, що не перевищує 3 місяців з дня отримання такого повідомлення:
- або приймає рішення про виключення цього об'єкта із Переліку з одночасним повідомленням власника цього об'єкта або уповноваженого(ої) ним органу (особи) рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. При цьому завірена належним чином копія рішення також направляється до МКІП;
- або подає до МКІП доопрацьовані документи для повторного розгляду питання щодо занесення цього об'єкта культурної спадщини до Реєстру у відповідності до положень цього розділу.
Таким чином, занесенню об'єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, виконавчого органу Перемишлянської міської ради, який повинен виготовити облікову документацію на кожен із об'єктів культурної спадщини та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня (Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації).
Водночас, Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №754/0/5-20 від 04.09.2020 затверджено «Положення про департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації».
Відповідно до п. 2 Положення основним завданням Департаменту забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури, охорони та збереження об'єктів культурної спадщини на території області, здійснення контролю за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території області та Подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього, про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.
При цьому суд зазначає, що положення Закону №1805-ІІІ встановлюють вимоги щодо утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, зокрема у населених пунктах, занесених до Списку історичних населених місць України, а не покладення окремих та вибіркових повноважень у сфері охорони культурної спадщини на інші виконавчі органи ради, як це зроблено відповідачем.
Не утворення відповідного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та недотримання порядку призначення його керівника може стати передумовою визнання винесених, прийнятих, виданих неуповноваженим органом/особами розпоряджень, рішень, приписів, постанов, незаконними, а відтак відсутності державних механізмів захисту об'єктів культурної спадщини.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що на відповідача покладається обов'язок виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, зокрема: Церкву Св. Дмитра 1939 року в с. Виписки, Дзвіницю церкви Св. Дмитра 189 року в с.Виписки, Дзвіниця церкви Св. Арх.Михаїла (дер) 1867року в с.Вишнівчик, що знаходяться на території Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня, яким є Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, про занесення таких об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Отже, невиконання відповідачем обов'язку по виготовленню облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, зокрема: Церкву Св. Дмитра 1939 року в с. Виписки, Дзвіницю церкви Св. Дмитра 189 року в с.Виписки, Дзвіниця церкви Св. Арх.Михаїла (дер) 1867року в с.Вишнівчик, що знаходяться на території Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області та, відповідно, неподання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, про занесення такого об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд ураховує позицію Верховного Суду України у постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15, відповідно до якої: спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту", у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 705/552/15-а, Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 826/14016/16).
Крім того, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Відповідно до пункту 1, 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Керівника Пустомитівської окружної прокуратури (місцезнаходження: 81100, Львівська область, м.Пустомити, вул. Шевченка, 3, ЄДРПОУ 0291003127, код ЄДРПОУ Львівської обласної прокуратури 02910031) в інтересах держави до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 81200, Львівська область, Львівський район, м.Перемишляни, вул. Привокзальна, 3а, код ЄДРПОУ 26485176), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Винниченка,18 к.114, код ЄДРПОУ 38557581) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області в особі виконавчого комітету Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо доопрацювання облікової документації на нововиявлені об'єкти культурної спадщини, зокрема: Церкву Св. Дмитра 1939року в с. Виписки, Дзвіницю церкви Св. Дмитра 1899року в с.Виписки, Дзвіницю церкви Св. Арх.Михаїла 1867року в с. Вишнівчик та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Зобов'язати Перемишлянську міську раду Львівського району Львівської області в особі виконавчого комітету Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо доопрацювання облікової документації на об'єкти культурної спадщини, зокрема: Церкву Св. Дмитра 1939року в с.Виписки, Дзвіницю церкви Св. Дмитра 1899 року в с.Виписки, Дзвіниця церкви Св. Арх.Михаїла (дер) 1867року в с. Вишнівчик та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Судові витрати зі сторін не стягуються.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.